- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
Державна політика забезпечення інформаційної безпеки (003) Необхідно враховувати наступні основні принципи державної політики забезпечення інформаційної безпеки. 1. Державна політика повинна забезпечити безумовне правова рівність всіх учасників процесу інформаційної взаємодії незалежно від їх політичного, соціального та економічного статусу. Вона грунтується на обов'язковому забезпеченні прав громадян і організацій на вільне створення, пошук, отримання і розповсюдження інформації будь-яким законним способом. У цих цілях держава удосконалює існуюче і розробляє нове законодавство і формує нормативно-правову базу інформаційних відносин у суспільстві, здійснює контроль за безумовним виконанням законів і нормативно-правових актів. 2. Держава виходить з того, що інформаційні ресурси є об'єктом власності, і сприяє введенню їх в господарський оборот. 3. Держава вважає пріоритетним розвиток сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій і засобів, здатних забезпечити створена національних телекомунікаційних мереж та включення у світові інформаційні мережі та системи моніторингу. 4. Державна політика передбачає узгодженість рішень, прийнятих органами влади та місцевого самоврядування для забезпечення інформаційної безпеки в рамках єдиного інформаційного простору. Державна політика не допускає монополізму міністерств, відомств та організацій у сфері забезпечення інформаційної безпеки.
. Моделювання Державної політики в області інформаційної безпеки
Універсальна модель державної політики в області інформаційної безпеки
У кожній державі складаються власні й найчастіше специфічні умови для постановки і вирішення завдань у сфері інформаційної безпеки. Проте можна виділити певну ідеальну модель державної політики в області інформаційної безпеки, в основі якої – однакові завдання і технології здійснення такого типу діяльності.
Комплекс дій держави виходить із уявлення про її національні інтереси, які можуть мати як прагматичний характер (спонукає державу прагнути до отримання конкретних вигід у різних сферах діяльності), так і міфологічний (передбачає наявність якоїсь керівної доктрини, ідеї, ідеології, що скеровує всю діяльність цього інституту). Інформаційна безпека повинна поєднувати прагматичний і міфологічний характер.
Наступний крок на шляху формування державної політики в області інформаційної безпеки з урахуванням тлумачення національних інтересів — визначення об'єктів, які підлягають інформаційному захисту:
інформаційний простір країни в цілому;
інститути, структури та окремі особи, чия діяльність має особливе значення для управління державою;
провідні економічні та соціальні структури:
провідні інформаційно-технічні системи;
інформаційно-аналітичні структури;
конкретна інформація про діяльність того або іншого актора;
інформаційні ресурси (бази даних);
окремі економічні й силові структури.
Останній етап формування державної політики інформаційної безпеки — визначення наслідків зняття режиму таємності або ж установлення такого статусу для об'єктів захисту.
Визначення об'єктів, що підлягають засекречуванню, відбувається на основі переліків, які формуються або окремими низовими відомствами й узагальнюються «наверху», або «спускаються зверху».
Крім того, існує так зване програмно-цільове засекречування:
можливе тільки на основі конституції
обумовлене загрозою нанесення державі збитку та необхідністю забезпечення основних прав громадян
відбувається тільки на певний строк із вказівкою часу та умов розсекречення.
