- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
16. Міжнародна та державна ікс.
Функціонування ІКС залежить і передбачае інформаційну взаємодію трьох гілок влади и органів різних рівнів.Державна ІКС характеризуеться відношенням влади до ЗМІ і відображае характер інформаційних органів виконавчої влади. Повинно бути підпорядковано прийняття політичних рішень. Державна ІКС означає відбір інформації здатною уточнити національні інтереси і пріоритети країни, показує як інформаційне забезпечення вирішення і реалізації політичних рішень виражаються в різних держаних акціях. Рівень розвитку держави визначається об’ємом обробленої і переданої інформації. На це впливають контакти між державою і громадською організацією, між владою і опозицією, між державою і корпораціями, між державою і міжнародними партнерами. В державних ІКС потоки носять ідеологічний характер. З пропагандистськими формами розповсюдження знань пов’язані ідеологічні дискурси реклами. Державні ІКС наділені інституціональним характером. Всі інформаційні потоки держави пов’язані з функціональним призначенням.
Міжнародні ІКС характерні для інститутів, механізмів, каналів, які забезпечують контакти між учасниками світової політики. Особливістю є те, що міжнародні ІКС можуть бути не тільки національні держави, а і їх обєднання, різні міжнародні організації, корпорації і окреми особи. Риси міжн. ІКС: наявність різнорідних інформаційних потоків. Кожна держава, регіон виділяються за своєю інформацією – це призводить до диверсифікації інформаційного поля.
17. Особливості ікс в перехідних системах
У такі перехідні періоди для суспільства актуалізується поняття інформаційних технологій. Вони стають частинкою поняття глобалізації системи масової комунікації, оскільки без технологічної модернізації процесу спілкування неможливим є утворення більш потужних систем збору, обробки, передачі й поширення інформації у масовокомунікаційному просторі. Суспільство тоді змушене шукати кошти й придбавати інформаційні технології, щоб не залишатися на периферії світового інформаційного простору. Розвиток інформаційних технологій має переважно характер науково-технічний, за яким дуже часто губляться поняття моралі й честі, соціальної відповідальності, психологічної ідентичності тощо. Прикладом може бути мережа Інтернет. В систему інтернетівського спілкування закладені великі технічні можливості, але зовсім відсутні засоби стримування мовців й контролю за інформацією. Інтернетівська система спілкування, таким чином, має характер соціально й психологічно незахищеної системи, в якій порушено соціально-психологічний баланс правильного / неправильного, порядного / непорядного, морального / аморального, естетичного / неестетичного і т. д. Поки інформаційна система Інтернет залишається фактом віртуальної реальності цей дисбаланс і ця незахищеність фатально не шкодять суспільній інформаційній системі, а також самій системі Інтернет, оскільки вона все-таки існує як технічний витвір. Але як тільки ця віртуальна система стане частиною суспільної інформаційної системи, її кровоносною підсистемою і не будуть вироблені засоби інформаційного захисту, тоді суспільна інформаційна система, а разом із нею й суспільство деградують і загинуть, як будь-яке явище в природі при порушенні інформаційного балансу й систем захисту. Перехідні суспільства характеризуються станом невизначеності, нестабільності процесу переходу від інтеграції та диференціації одного типу до інтеграції та диференціації іншого типу, що є близьким до стану дезорганізації, хаосу. Однією з основних характеристик перехідного суспільства є те, що колишні соціальні зв'язки були зламані, система забезпечення безпеки порушена й зі зміною таких умов на поверхні з'явилися нові зв'язки, які розвинулися під впливом системи управління. Як свідчать результати проведеного аналізу, різниця ж між тим чи іншим конкретним суспільством перехідного типу полягає у спрямованості вектора розвитку й у мірі прямого державного втручання у соціальні зв'язки та інститути.Основою соціальної системи перехідного типу є безпосередня комунікація суб'єктів, що й відрізняє перехідні системи від традиційних, структурованих соціумів, де така комунікація опосередковується інституційно та структурно. Суспільне життя транзитивних соціумів частково обмежується простором публічної комунікації, а тому сфера публічності поширюється на всі галузі життєдіяльності суб'єктів. Так формується комунікативний континуум, у якому суб'єкт взаємодії здебільшого є примушеним або брати участь у всій сукупності комунікацій, або взагалі відмовитися від участі в них, вийти із соціального простору. Останнє виступає в перехідному суспільстві як асоціальний, небезпечний акт і саме в цьому полягає прояв маргіналізації.