61. Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.

62. Політичний генезис Інтернету.

Технічні компоненти є обов’язковим атрибутом інформаційно-комунікативних процесів в політичній сфері. Технічні засоби є носіями нематеріальної інформації і організації людських контактів. Від них залежить: можливість передачі інформації, масштаб охоплених повідомленнями аудиторії, інтенсивність інформаційних потоків та передумов виникнення комунікації. Інтернет у політичних відносинах створює якісно нову ситуацію.

Передумови виникнення Інтернету: ідейні, наукові чинники, технічні.

Важливу роль відіграли художні і футурологічні твори, а також поява електронно-обчислюваних машин та ПК, розробка теорії інформації, виникнення таких способів передачі повідомлень як модем та мережі.

Інтернет виникає в кінці 60х на початку 70х років ХХ століття. Безпосереднє відношення до цього процесу мала діяльність відділу департаменту обробки США, безпосередньо агентство передових досяжних проектів ARPA. Це агентство займається проблемами підтримки та збереженням комунікаційного контролю у випадку втрати основної системи зв’язку при виникненні державної війни. Вирішення проблеми бачили у створенні програмного забезпечення в якому комп’ютери, національні системи з’єднаються таким чином, щоб при виході із роботи одного або кількох неякісних решта системних моделей продовжували працювати у нормальному режимі.

Перша проблема, що виникла при реалізації проекту була пов’язана із розвитком прогресивного забезпечення, що об’єднало кілька систем з різними операційними системами.

Друга проблема виникла при проектування програмного забезпечення, яке було б нечуттєвим до втрат.

Інтернет виникає як різновид електронних медіа-технологій і далі починає розвиватися в кількох напрямках: 1ий слугує створенню інформаційної безпеки та бібліотек, 2ий слугує розвитку комерції, 3ій існує для спілкування у планетарному масштабі, 4ий існує для розширення можливостей отримання людиною розваг.

Сьогодні у людей виникає відчуття життєвого хаосу і складності світу при трансляції Інтернету. Інтернет є механізмом формування віртуального п’ятого виміру реальності. На думку американського дослідника М. Коуена, віртуальна реальність це нове середовище, де поєднані можливості, уявлення, час простір і особистість. Інтернет заявляє про себе як про інформаційну технологію подвійного призначення. Його поява у просторі сприяє позиціонуванню тих, хто відчував складності на традиційному ринку ЗМІ (радикальні угруповання, терористичні, релігійні організації) Через це Інтернет став постійним місцем публікацій, нерепрезентованих опитувань, механізмом розповсюдження брехливої інформації, зброєю у здійсненні різноманітних кримінальних злочинів. На сьогодні, найбільших успіхів Інтернет досяг в економічній ефективності. Він сприяв виникненню електронних комерцій та електронного бізнесу. Створення електронних бірж та каталогів, укладання угод через інтернет-магазини.

61. Суть парадигми «мереженого суспільства».

Поява цифрових мереж створила основу мережевого інформаційного суспільства. Медіалізація суспільства, дигіталізація (я хотів написати це слово =Р) всіх сторін життя, а також швидкий розвиток мережних технологій поклали початок новій парадигмі, що йде слідом за капіталістичною. Тривалість інкубаційного періоду інформаційної парадигми залежить від часу, який необхідний для адаптації людей до інформаційних технологій, які розвиваються дуже інтенсивно.

Термінологія класів мережного суспільства ще не встановилася. Проте умовно його можна поділити так. Вищий клас - нетократія:

• Куратори мереж. З одного боку нетократія розділена конкуруючими за ексклюзивні знання мережами, які очолюють куратори, а з іншого боку - об’єднана мережею єдиного кураторіату, що здійснює мережне керування світом.

• Етерналісти. Етерналісти формулюють стратегії та знання (філософію суспільства), які потім використовуються кураторами в практичній діяльності.

• Нексіалісти. Базуючись на досягненнях етерналістів, вони втілюють внутрішньо- та міжмережеву підприємницьку діяльність в інтересах нетократії.

Нижчий клас, існування якого нетократія заперечує так само, як буржуазія заперечувала існування пролетаріату, є консьюмтаріат - пролетаріат споживачів. До складу цього ж класу фактично потрапляють і капіталісти, зайняті традиційним виробництвом - розподілом.

Проблеми особи

1. Необхідність по-новому осмислити процес здобуття особистістю своєї ідентичності. Це пов’язано насамперед зі зміною ролі інформації в житті людини. В інформаційному суспільстві відбувається збільшення кількості інформації. При цьому вона розуміється як основний ресурс, джерело суспільних благ, засіб досягнення багатства та процвітання.

2. Формування, духовне становлення людини проходить уже не в традиційних рамках, коли соціальний статус батьків майже автоматично визначав суспільну та духовну долю кожної людини. В інформаційному суспільстві кожна особа має свободу вибору свого майбутнього. Тому серйозну небезпеку становлять ті культурологічні архетипи (або просто "чуваки"), які не служать розвитку суспільства, сприяють моральному розкладенню, падінню моралі.

3. Втрата особистістю можливості орієнтуватися у мінливому зовнішньому світі, перенасиченому інформацією, може сформувати потребу у використанні різноманітних засобів втечі від дійсності (cuban honey, afgan honey =)... Наркота, алкоголь), а також призвести до надмірного захоплення віртуальними світами, що знижує здатність взаємодії з навколишнім об’єктивним світом.

Для того, аби уникнути цих проблем, держава мусить:

1. Розвивати механізми для забезпечення прав та свобод особистості

2. Розвивати ті культурологічні архетипи, які зберігають зв’язок з історією та культурою людства, але водночас адекватні до змін

3. Залучати в процес інформатизації якнайширших шарів суспільства

4. Виробити справедливу міждержавну систему розподілу праці у сфері, що розглядається.