- •Місце інформаційно-комунікативних процесів в сфері політики.
- •2. Політична комунікація та основні теоретичні підходи.
- •4 Основні теоретичні підходи до аналізу інформаційно-комунікативних процесів.
- •7. Особливості політичної інфосфери.
- •8. Рівні політ. Комун. Стр-ра.
- •10 .Типологія політичних комунікацій.
- •12. Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.
- •14.Форми мереженої організації інформаційного простору.
- •15. Ікс у сфері державного управління. Резонансна комунікація.
- •16. Міжнародна та державна ікс.
- •17. Особливості ікс в перехідних системах
- •18. Поняття масової ікс
- •19. Основні підходи до аналізу ікс.
- •20. Структура масової ікс.
- •22. Структура масових ікс
- •23.Пряме і резонансне інформування. Сенсорні та несенсорні змінні комунікації.
- •24. Ікс в Україні
- •25.Засоби масової інформації та їх структура.
- •26. Змі у системі масової комунікації.
- •28. Основні моделі взаємозв’язку змі та держави
- •29.Законодавче регулювання змі
- •30. Роль політичної журналістики в інформаційному просторі
- •Типи та методи інформаційного лобізму.
- •Способи організації та технології інформаційного лобізму в інформаційному просторі.
- •Особливості функціонування інформаційного лобізму в Україні.
- •Сучасні особливості інформаційного тероризму.
- •Політичний та інформаційний тероризм.
- •Форми і технології сучасного інформаційного тероризму.
- •Форми боротьби держави з інформаційним тероризмом.
- •Держава як суб’єкт інформаційного ринку.
- •Структура та принципи організації інформаційної діяльності держави у сфері управління.
- •51. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії та тактики
- •52. Поняття «інформаційна еліта» та медіа бюрократія.
- •53. Моделі комерційного та громадянського регулювання взаємовідносин держави та медіа сфери.
- •54. Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •55. Технології підготовки політичних текстів та виступів політичних лідерів
- •1. Визначення цілі написання того чи іншого тексту чи політ. Виступу
- •56. Головні організаційні структури в сфері інформаційної діяльності
- •58. Особливості формування інформаційної політики в сучасному українському суспільстві
- •Особливості державної політики в області інформаційної безпеки.
- •«Свобода інформації» в демократичних державах.
- •Поняття «політичної та державної цензури». Типи цензури
- •Моделі державної політики в області інформаційної безпеки
- •Поняття «інформаційна небезпека» та «інформаційні погрози».
- •Поняття «державна таємниця» в інформаційній безпеці держави.
- •Основні напрямки держави в інформаційній політиці в сфері безпеки. Критерії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека України.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки
- •Укази Президента України
- •Типологія інформаційних кампаній.
- •Міжнародні інформаційні кампанії.
- •Моделі та технології організації інформаційних кампаній.
- •Критерії ефективності інформаційної кампанії.
- •Інформаційні кампанії в Україні.
- •Основні принципи ведення та типологія інформаційних війн.
- •Типи і форми інформаційних війн.
- •Техніки та методики здійснення інформаційної війни.
- •Особливості формування та реалізація інформаційної політики в Україні.
- •Специфіка організації інформаційної служби в сучасних умовах.
- •Політичний генезис Інтернету.
- •Суть парадигми «мереженого суспільства».
- •Вплив Інтернету на політичні процеси.
- •81. Системи електронних урядів. «Поняття віртуальний образ»
- •82. Інформаційнізапити в рамках інтернеткомунікацій
- •83. Інтернет та перспективистановленнякібердемократії
- •84. Політична роль інтернеттехнологій
- •85. Структура електронноїдержави
- •86. Впливінтернету на політпроцеси в Україні
- •87. Техніка в сучаснійполітичнійкомунікації
- •88. Типологіясучаснихтехнічних і технологічнихзасобівзабезпеченняінформаційноївзаємодії у політсферісуспільства.
- •89. Технічні канали передачіінформації , засобитранформації, накопичення та тиражуванняповідомлень.
- •90. Поняття «інформаційнареволюція». НаслідкиІнформаційнихтехнологічнихреволюцій.
- •Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики.
- •Глобалізація та технічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •Україна та технічні засоби забезпечення інформаційного впливу в політиці.
- •Поняття «інформаційна безпека держави».
- •96. Техніко-інформаційні компоненти системи інформаційної безпеки.
- •Технологічна модель інформаційної політики держави у сфері безпеки.
- •Технологічні критерії інформаційної небезпеки для суспільства та держави.
- •99. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних секторів.
- •100.Забезпечення інформаційної безпеки держави в Україні.
84. Політична роль інтернеттехнологій
. Політична роль інтернет-технологій
Місце інтернету в політиці
Організація виборчого процесу
Інформаційний тиск на механізми прийняття політичних рішень
Формування порядку денного
Створення ресурсів інформаційних комунікацій
Репрезентація політичних проектів
Боротьба з конкурентами
Чим більша кількість користувачів мережі тим більша ступінь впливу на користувачів мережі.
Безсумнівно, найреволюційнішою рисою політичного образу Інтернету є формування з його допомогою в політичному світі технологій віртуального простору. Одночасно такий тип мислимої політичної реальності передбачає й утворення відповідних способів об’єднання людей віртуальних громад (общин), що свідчать про об'єднання людей по інтересах. Принципово важлива відсутність цензури на передачу повідомлення. Адже саме Інтернет створив світовий ринок новин, сформований без контролю органів державної влади. Мережа формувалася як абсолютно самостійний і самодостатній механізм, що не терпить зовнішнього контролю. Втім, стихійно Інтернет розвивався лише спочатку. Поступово ситуація змінилася, і державні органи в ряді країн стали намагатися контролювати інтернет-комунікації. І хоча абсолютний контроль за мережею, так само як його відсутність, практично неможливе, все-таки Китай, Північна Корея й ще майже два десятки країн увели в себе систему непрямого державного контролю за інтернет-комунікаціями. У США - на відміну від Європи - були прийняті етичні кодекси поведінки користувачів у мережі, проходження яких носить добровільний характер. Там же в рамках Національної інформаційної інфраструктури був створений і Комітет з недоторканності приватного життя, що розглядає питання недоторканності інформації приватного характеру й коректного використання відомостей. Але й ці міри виявилися недостатніми, і зараз у цій країні пожвавлюється дискусія про неприпустимість вільного від державного регулювання Інтернету. Здається, що багато в чому на це вплинули події 11 вересня 2002 р., що продемонстрували трагічні наслідки дефіциту інформації про електронну переписку терористів. Сьогодні можливості світового інтернет-товариства більш активно використовуються для відстеження контактів злочинних міжнародних співтовариств.Саме в силу не підконтрольності мережевого простору вперше з'явилася можливість винесення на політичний ринок різноманітної, у тому числі абсолютно ексклюзивної, інформації. Відомо, наприклад, що інформація про історію з Монікой Левінскі була взята з інтернет-видання, куди вона потрапила в результаті випадкової розмови співробітника одного з авторитетніших американських видань - журналу «Ньюсуік» (який знав, що цю інформацію в редакції притримують до певного випадку) із другом, що не посоромився сповістити про це в мережі.Інтернет-Повідомлення стали найшвидшим способом впровадження в інформаційний простір неперевірених і відверто недостовірних відомостей. Позбавлена професійного відбору й перевірки, що не проходить через редакторські кабінети інформація нерідко провокувала досить серйозні конфлікти. Так що, прискорюючи й збагачуючи інформаційний трафік, Інтернет дозволяє поширювати самі неймовірні й абсолютно безвідповідальні повідомлення. Це нерідко перетворює його в знаряддя політичних провокацій, джерело різних політичних змін - скандальна інформація, розташовувана в Інтернеті й потрапляючи звідти в більшу пресу й на телебачення.Незважаючи на те що Інтернет украй небезпечний у плані маніпулювання споживачами мережної інформації, варто визнати його безсумнівні достоїнства. Він сприяє інтенсифікації інформаційного трафіку, а також максимальному задоволенню індивідуальних, виборчих інформаційних запитів. Мережеві технології стали потужним засобом поширення будь-якої інформації як маркетингового, так і немаркетингового характеру. Винятково різноманітна інтернет-реклама. Наприклад, сьогодні використовуються наступні її різновиди: банерна реклама (графічне зображення, що рекламує сервер, продукцію або послугу); спонсорська реклама (спонсорські логотипи або текстове посилання на сторінках сайту, посвященна даному проекту), контекст-реклама (форма рекламодавця реєстрації документів у пошукових структурах); рор-ир і консольна реклама (при відкритті або закритті якого-небудь сайту на екрані з'являється додаткове вікно з рекламною інформацією); реклама по e-mail (персональна форма одержання всіма користувачами завдяки чіткому тематичному розподілу списків розсилань може впливати на цільову аудиторію). Пошукові системи дають людині можливість у кожному конкретному випадку одержувати саме ті відомості, які йому необхідні й у потрібне йому час. Інтернет здатний робити громадянинові й експертній допомозі при аналізі політичної ситуації. Навіть професіонали - політичні технологи й аналитики - постійно використовують консультаційні інтернет-методики у своїй роботі. Інтернет став для них інструментом як оперативної діагностики, так і побудови наукових довгострокових моделей розвитку інститутів, відносин і навіть політичних біографій окремих персон. Зрозуміло, що політичні структури не могли не відреагувати на такі зміни в інформаційних потребах громадян. Тому в партій і органів влади, а також окремих державних діячів з'явилися власні електронні представництва в мережі. Авторські сайти стали неодмінним атрибутом їхньої присутності на сучасному політичному ринку. Інтерактивний характер Інтернету не тільки сприяв ущільненню й насиченню інформаційних контактів громадян із владою, але й трансформував систему представництва цивільних інтересів. Інтернет сьогодні — це потужний додатковий канал презентації людьми своїх соціальних потреб, механізм тиску на владу й використання потенціалу поли-i і до і для вираження своїх потреб. Звичайно, на такий тип презентації інтересів істотний вплив робить технічна оснащеність громадян, наявність у них відповідних засобів для включення в мережу. Наприклад, тільки в Нью-Йорку телефонів більше, ніж у багатьох африканських країнах. Однак і в благополучних країнах існує проблема доступності Інтернету для всіх верств населення. Один з її аспектів — повільне освоєння можливостей масовою свідомістю. Але сама серйозна сторона даної проблеми — подолання цифрової нерівності, розриву (digital divide). Для її рішення потрібні не тільки значні технічні засоби, але й розвиток програмного забезпечення. Поширення Інтернету служить одним з показників технологічного розриву між країнами. Збільшення інформаційних ресурсів населення сприяє більше масовій участі громадян у прийнятті рішень. Розширення знань про політичні процеси й одночасне одержання можливості повідомляти свою думку безпосередньо центрам і інститутам влади сприяли організації інтернет-плебісцитів, масових опитувань громадян по актуальних питаннях політичного розвитку. Однак розвиток інтерактивних інтернет-форм політичного дискурса не зводиться тільки до підвищення політичних можливостей рядових громадян.