- •1. Понятійно – правовий категоріальний апарат в праві єс : право Єс, права єСп, європейське право
- •2. Співвідношення понять правова система Єс, система права Єс та система джерел права єс
- •Правопорядок єс та його закріплення в рішеннях суду єс
- •4. Система права єс: поняття та складові частини
- •5. Поняття та структура права єс
- •9. Класифікація норм права єс відповідно до організаційно – цільової спрямованості
- •10. Дія права єс в часі, просторі та за колом осіб
- •13. Розвиток економічної та політичної концепції уніфікації Європи.
- •11. Правова природа права єс
- •12. Основні етапи розвитку права європейських співтовариств
- •14. Ідея єдиної Європи в історичному контексті.
- •15.Паризький договір 1951 р.: структура та інституційний механізм.
- •16. Договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957р.
- •17. Єдиний європейський акт: передумови прийняття та основні напрямки реформ
- •18 Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір 1992
- •3. Співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ
- •19. Амстердамський та Ніццький договори та їх роль в розвитку права єс.
- •20. Передумови прийняття, нововведення та причини провалу проекту Договору котрий затверджував Конституцію для Європи.
- •21. Лісабонський договір:порядок прийняття, основні положення та нововведення.
- •22. Взаємодія міжнародного права та права єс: концепції та проблеми.
- •25.Джерела первинного права: юридичні особливості та види
- •26. Регламент як джерело права єс
- •27. Директива як джерело права єс: пряма і не пряма дія.
- •28. Рішення, рекомендації та висновки як джерела права єс.
- •30. Міжнародні договори та їх місце в системі права єс.
- •31. Поняття, ознаки та система принципів єс.
- •32.Принцип прямої дії права єс.
- •33. Принцип верховенства права єс.
- •34. Субєкти права єс.
- •35. Принципи субсидіарності та пропорційності в праві єс.
- •36. Міжнародна правосуб’єктність єс та Лісабонський договір
- •1) Голова Ради єс
- •42. Суд єс:структура, порядок функціонування та прийняття рішень.
- •44 Європейська рада, її склад та компетенція
- •46 Рахункова палата: склад, структура, функції, порядок роботи
42. Суд єс:структура, порядок функціонування та прийняття рішень.
Триланкової судової системи ЄС :
- Суд; - Трибунал; - спеціалізовані судові палати.
До складу Суду входять по одному судді від кожної держави-члена, яким допомагають вісім генеральних адвокатів. Суддів і адвокатів призначають за загальної згоди держав-членів на шестирічний термін. Суд може засідати в палатах або збиратися на пленарні засідання для розгляду особливо важливих чи складних справ та на вимогу держав-членів. Кожні три роки відбувається часткова заміна суддів та Генеральних адвокатів.
Судді обирають Голову Суду зі свого складу строком на три роки. Голова може бути обраний повторно.
Суд призначає свого Секретаря та встановлює правила, що регулюють його роботу.
Суд встановлює свій Регламент. Цей Регламент потребує схвалення Радою.
Суд працює постійно. Тривалість судових канікул Суд визначає з огляду на потреби його діяльності.
Суд формує палати, до складу яких входять три або п’ять суддів. Судді обирають Голів палат з числа своїх членів. Голови палат, до складу яких входять п’ять суддів, обираються на три роки. Вони можуть бути повторно обрані один раз.
Велика Палата складається з тринадцяти суддів. Її очолює Голова Суду.
Суд проводить засідання у складі Великої Палати, коли цього вимагає держава-член або установа Союзу, що є стороною у справі.
Суд ЄС виконує дві основні функції:
· перевіряє на відповідність договорам документи, видані європейськими інституціями та урядами;
· тлумачить право Спільноти на запит національних судів. 43. Юрисдикція та повноваження суду ЄС.
Суд ЄС є вищою судовою інстанцією Євросоюзу, яка покликана забезпечувати додержання законності при тлумаченні та застосуванні положень Угоди про ЄС.
Як правило, Суд засідає у складі 13 суддів так званої «Великої палати» або палат з 5 чи 3 суддів.
У своїй діяльності Суд ЄС виконує функції міжнародного, конституційного і частково адміністративного суду.
Як міжнародний суд він розв'язує суперечки між державами-членами, які стосуються об'єкта установчої угоди, а також між державами-членами та інститутами ЄС.
До держави-члена, яка не виконує рішень Суду ЄС, Суд може застосовувати санкції у формі одноразових сплат або штрафів.
Виконуючи роль конституційного суду, Суд ЄС розглядає законність актів, прийнятих спільно Європарламентом і Радою, актів Ради, Комісії та Європейського центрального банку, які не належать до рекомендацій та висновків, а також актів Європарламенту, що мають правові наслідки для третіх сторін.
Суд ЄС також уповноважений робити висновки щодо відповідності міжнародних угод, які укладають між ЄС та 3-ми країнами чи міжнародними організаціями.
Виконуючи функції адміністративного суду, Суд ЄС має юрисдикцію в будь-якому спорі між ЄС та його службовцями, а також у разі розв'язання спорів, що стосуються відшкодування збитків, заподіяних інститутами ЄС чи його службовцями при виконанні ними своїх обов'язків.
Суд ЄС може вирішувати тільки питання права, які передані йому на розгляд. Він не уповноважений вирішувати які-небудь питання факту, а також застосовувати право до фактів. Це належить до компетенції національних судів, як і тлумачення національного права.
