- •1. Понятійно – правовий категоріальний апарат в праві єс : право Єс, права єСп, європейське право
- •2. Співвідношення понять правова система Єс, система права Єс та система джерел права єс
- •Правопорядок єс та його закріплення в рішеннях суду єс
- •4. Система права єс: поняття та складові частини
- •5. Поняття та структура права єс
- •9. Класифікація норм права єс відповідно до організаційно – цільової спрямованості
- •10. Дія права єс в часі, просторі та за колом осіб
- •13. Розвиток економічної та політичної концепції уніфікації Європи.
- •11. Правова природа права єс
- •12. Основні етапи розвитку права європейських співтовариств
- •14. Ідея єдиної Європи в історичному контексті.
- •15.Паризький договір 1951 р.: структура та інституційний механізм.
- •16. Договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957р.
- •17. Єдиний європейський акт: передумови прийняття та основні напрямки реформ
- •18 Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір 1992
- •3. Співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ
- •19. Амстердамський та Ніццький договори та їх роль в розвитку права єс.
- •20. Передумови прийняття, нововведення та причини провалу проекту Договору котрий затверджував Конституцію для Європи.
- •21. Лісабонський договір:порядок прийняття, основні положення та нововведення.
- •22. Взаємодія міжнародного права та права єс: концепції та проблеми.
- •25.Джерела первинного права: юридичні особливості та види
- •26. Регламент як джерело права єс
- •27. Директива як джерело права єс: пряма і не пряма дія.
- •28. Рішення, рекомендації та висновки як джерела права єс.
- •30. Міжнародні договори та їх місце в системі права єс.
- •31. Поняття, ознаки та система принципів єс.
- •32.Принцип прямої дії права єс.
- •33. Принцип верховенства права єс.
- •34. Субєкти права єс.
- •35. Принципи субсидіарності та пропорційності в праві єс.
- •36. Міжнародна правосуб’єктність єс та Лісабонський договір
- •1) Голова Ради єс
- •42. Суд єс:структура, порядок функціонування та прийняття рішень.
- •44 Європейська рада, її склад та компетенція
- •46 Рахункова палата: склад, структура, функції, порядок роботи
44 Європейська рада, її склад та компетенція
Європейська Рада надає Союзові необхідні для його розвитку імпульси і визначає його загальні політичні орієнтири та пріоритети. Вона не виконує законодавчих функцій.Входять представники держав-членів на найвищому рівні (голова держави або прем’єр-міністр)До складу входять (30 осіб):- Голова Європ. Ради – без права голосу- Голова Європ. Комісії – також без права голосуЄвропейська Рада обирає свого Голову кваліфікованою більшістю строком на два з половиною роки з правом переобрання на один строк. У разі виникнення перешкод або вчинення серйозного проступку Європейська Рада може припинити повноваження Голови згідно з тією самою процедурою.Голова Європейської Ради:- очолює Раду та керує її роботою;- забезпечує підготовку й послідовність роботи Європейської Ради у співпраці з Європейська Рада збирається двічі кожні шість місяців; її скликає Голова. Якщо того вимагає порядок денний, члени Європейської Ради можуть вирішити, що кожному з них мають допомагати в роботі міністри, а Голові Європейської Комісії – член Комісії. У разі потреби Голова скликає спеціальне засідання Європейської Ради.Свої рішення Європейська рада приймає консенсусом. Установчі договори також передбачають ухвалення постанов Європейською радою одноголосно, кваліфікованою більшістю, простою більшістю.На кожному засіданні Європейської ради виступає голова Європарламенту. У свою чергу, Європейська рада надає Європарламенту доповідь про хід кожного засідання і щорічний письмовий звіт про результати своєї діяльності. Голова Європарламенту може бути запрошений Європейською радою для заслуховування звіту.Основні напрями діяльності Європейської ради стосуються стратегічного планування розвитку Союзу, зовнішньополітичної сфери, ухвалення постанов, а також урегулювання суперечок між державами-членами ЄС.Для здійснення своїх функцій Європейська рала наділена широкими повноваженнями з ухвалення постанов. Більшість її постанов ухвалюється у формі рішень. Вони мають обов'язковий характер, проте не можуть бути законодавчими актами, ухвалюватись з метою уніфікації чи гармонізації внутрішнього законодавства держав-членів.Європейська рада може виробляти загальні політичні пріоритети і орієнтири розвитку Союзу. Вони містяться у висновках, що не мають обов'язкової сили. їхній пріоритет обумовлений тим, що вони ухвалюються вищими посадовими особами держав-членів і тому мають бути імплементовані іншими інститутами ЄС.Більшість повноважень Європейської ради зосереджена у зовнішньополітичній сфері. Своїми рішеннями вона встановлює стратегічні інтереси, фіксує цілі і визначає загальні орієнтири Союзу у сфері СЗППБ та інших сферах, які належать до зовнішньополітичної діяльності.Європейська рада вирішує організаційні питання. Вона встановлює квоти держав-членів при виборах до Європарламенту, визначає порядок ротації держав-членів при призначенні членів Комісії, висуває кандидатуру на посаду голови Комісії, призначає Високого представника Союзу із зовнішніх справ і політики безпеки, поширює повноваження Європейської прокуратури на тяжкі злочини транскордонного характеру.Європейська рада визначає критерії вступу до Союзу, а також орієнтири для переговорів про вихід з ЄС.
45 Європейський центральний банк та його місце в інституційному механізмі Європ. центральний банк був заснований у 1998р. відповідно до Маастрихтського договору. Основною функцією ЄЦБ є управління єдиною європейською валютою, яка знаходиться в готівковому обігу ЄС. ЄЦБ відповідальний також за визначення економічної та монетарної політики ЄС.Для виконання цієї функції Європ. Центр. банк разом з національними центральними банками складають Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ), яка охоплює всі держави-члени, валютою яких є євро, і які становлять Євросистему. (18 країн)ЄСЦБ управляється керівними органами Європейського центрального банку. Першорядною ціллю ЄСЦБ є підтримання цінової стабільності.Європ. центральний банк є суб’єктом права. Лише він може давати дозвіл на емісію євро. Він є незалежним у здійсненні своїх повноважень та в управлінні своїми фінансами. Установи, органи, служби та агенції Союзу та уряди держав-членів поважають цю незалежність.До складу Керівної ради Європ. центрального банку входять члени Правління Європ. центрального банку та керівники національних центральних банків держав-членів, валютою яких є євро. До складу Правління входять Голова, Заступник голови та чотири інші члени.Голову, Заступника голови та інших членів Правління призначає Європейська Рада, діючи кваліфікованою більшістю, з-поміж осіб, які мають визнаний статус та досвід професійної діяльності в монетарних або банківських питаннях, за рекомендацією Ради після проведення консультацій з Європ.Парламентом та Керівною радою Європ. Цент. банку. Їхній строк перебування на посаді становить вісім років без права переобрання. Лише громадяни держав-членів можуть бути членами Правління.
