17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.

XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін і оновлення. Вони зачіпали не якусь одну, а різні боки життя - релігію і політику, освіту й виховання, культуру й мистецтво, науку і техніку. Віра в силу знань, у досягнення науки й техніки дала поштовх для виникнення ідеї прогресу - неухильного просування людства вперед. В межах нової культури змінювалася і мотивація подорожей, а також їх географія. З іменем Лоренса Стерна (1713-1768) пов’язують появу нового тлумачення подорожей та їх ролі в житті людини. Один із головних його романів –“Сентиментальна подорож до Франції та Італії”. Вибір цих країн не випадковий. Саме сюди були направлені потоки мандрівників, які прагнули вклонитися “ідолам” нового часу. У деяких соціальних колах вважалося, що не бачити головних міст Італії та Франції було непристойно для освіченої людини. Після Лоренса Стерна з’являлися численні дорожні нотатки та романи, які модно було використовувати як своєрідні путівники.

 В результаті відкриттів розширились зв’язки Європи з країнами Африки, Південної і Східної Азії; вперше були встановлені контакти з Австралією. Торгівля набула світового характеру. Все це створювало передумови для масового переміщення людей з одних континентів до інших, готувало маршрути майбутніх туристичних круїзів. До початку XIX ст. в основному завершився процес відкриття населених континентів. Були пройдені і досліджені цілком або в більшій частині свого плину всі значні ріки; були нанесені на карту великі озера, встановлені основні риси рельєфів населених територій.

17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.

Рух персонажа мандрівника направлений на пізнанння та розуміння тому що важливим елементом в просвітництві є розум. Він не описує речі,які вони є,він відразу дає свою точку зору( своє враження та розуміння побаченого та побаченого). Персонаж-мандрівник 18 ст розумний його девіз «Я можу це пережити,подолати».він йде пішки,щоб потім можна було зупинитися і поміркувати, та подивитися з боку, бо збоку видніше тобто через пізнання подорожі він пізнає самого себе. Коли він заглиблюється він відчуває себе вільним. Рух в контексті світоглядних принципів доби просвітництва направлений на маршрут мудрості тобто на подорож. Подорож в просвітництві-це вічна подорож. Тобто,рух персонажа-це подорож,яка стає новим рухом.

18.Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їхнє семантичне значення.

Аналізуючи роман Стерна «Сентиментальна подорож», можна побачити, що головний герой виділяє різні групи мандрівників та причини, за якими вони вирушають у подорож. Він відрізняє такі види:

Дозвільні мандрівники,

      Допитливі мандрівники,

      Мандрівники,які брешуть,

      Горді мандрівники,

      Марнолюбні мандрівники,

      Жовчні мандрівники. Потім йдуть:

      Мандрівники мимоволі,

      Мандрівник правопорушник і злочинець,

      Нещасний і невинний мандрівник,

      Простодушний мандрівник та

Чутливий мандрівник( до яких герой відносить і себе)

Дозвільні мандрівники,наприклад,лишають Батьківщину через такі причини: немочі тіла, слабкість розуму, непорушна необхідність. Перші два підрозділи охоплюють мандрівників морем і сушею. Вони страждають від гордості та марнославства. Третій підрозділ - це блукачі-мученики.

Існує два варіанти образу мандрівника в Просвітництві – блудодій та герой, який здійснює мандрівку цілеспрямовано. До героя блудодія я можу віднести, наприклад, Жака-фаталіста. Цей герой здійснює подорож із своїм хазяїном невідомо куди і невідомо звідки. В процесі їхньої мандрівки, Жак розповідає коротенькі історії із власного життя, які в принципі також були безглуздими. Впродовж своєї подорожі Жак не здійснює внутрішню подорожі, тобто внутрішня робота не проведена і він не приходить до самопізнання.

Суто зовнішню подорож здійснює і Гулівер. Цей герой не проходить стадії самопізнання, він лише описує свої пригоди.

Інший тип мандрівника-просвітника – герой, який зрозумів своє внутрішнє я, структурував свої почуття та переживання. Такими героями є, наприклад, Сен-Пре, Робінзон, Кандід, Йорик. Кожен із цих героїв проходить певні етапи свого самопізнання. Ці герої здійснюють внутрішню подорож через зовнішню. Ми можемо спостерігати наприклад різні локуси, за допомогою яких у героя здійснюється самопізнання та структуризація внутрішніх почуттів. Так, для Сен-Пре таким місцем є Женевське озеро. На скелі Сен-Пре пише листа Юлії; ніби переносить образ коханої до себе на скелю.