- •Що означає бути просвітником? Головні риси, що відрізняють світогляд людини епохи Просвітництва.
- •Що означає бути просвітником? Головні риси, що вирізняють світогляд людини епохи Просвітництва.
- •2.Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.
- •Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.
- •3.Просвітницьке трактування моралі.
- •Просвітницьке потрактування моралі.
- •4. Відношення «я» - «Інший», «своє-чуже» в координатах просвітницького світогляду.
- •5. Розкрийте семантику девізу «Май мужність користуватися власним розумом»
- •Семантика девізу Просвітництва: «Май мужність користуватися власним розумом»
- •6. Які категорії як підгрунття власної поведінки має відкидати герой-просвітник? Які ставлення героя просвітника до обов’язку і потягу?
- •7. Просвітницьке розуміння категорії розуму
- •8. Новий ідеал людини 18 ст.
- •Новий ідеал людини епохи Просвітництва.
- •9. Чому 18 ст. Називають золотим віком уявних подорожей? Як ви розумієте семантику цього виразу?
- •Чому XVIII ст. Називають золотим віком уявних подорожей?
- •10. « Мандрівку вторинного автора» в романі 18 ст. Поясніть подорож як гру між оповідачем та горизонтом очікування читача в романах Філдінг « Істоія Тома Джонса-знайди».
- •11. «Мандрівка вторинного автора» в романі Дідро «Жак Фаталіст та його хазяїн».
- •12. Семантика топосу карети в романі Філдінга та дерижанса в романі Стерна.
- •13. Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні, на Вашу думку, за своїми значеннями вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?
- •13. Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні за своїм значенням вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?
- •14. Чим відрізняється реалізація теми подорожі в романі Свіфта «Пригоди Гуллівера» від типового вираження цієї теми і латературі Просвітництва?
- •15. Своєрідність художнього втілення міфологеми Одіссея в літературі Просвітництва.
- •16.Як подорож героя-просвітника стає прокладанням маршруту пізнання?
- •17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.
- •17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.
- •18.Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їхнє семантичне значення.
- •19.Особливості поетики простору:море та суходіл,чим відрізняється.
- •21. Варіанти картографування простору героєм-просвітником різних творів. Чи можна говорити про певний спільний знаменник в картографуванні просто героєм-просвітником?
- •23. Поясніть особливість оптики Йорика.
- •24.Чи відрізняється оповідь героя-просвітника про урбаністичний та природній хронотоп? Наведіть приклади з художніх творів.
- •26.Модальність подорожі героя просвітника(як герой ставиться до своєї мандрівки,який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28.Чому 18 століття називають віком письма?Яке значення має епістолярій в добу Просвітництва?
- •29.Розкрийте маску жанрових форм письма героя- просвітника:щоденник, сповідь,лист,записки.
- •30. Особливість представлення образу Іншого в письмі героя художнього твору епохи Просвітництва.
- •31. Роль та типи адресата в організації простору письма.
- •32. Часовий рівень письма героя.
- •33. Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі.
- •35. Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в літературі 18 століття.
- •36. Проаналізуйте своєрідність комунікації героя з іншими людьми в сфері повсякденності.
- •37. Загальні характеристики вираження в літературі Просвітництва рівнів повсякденності.
- •38. Особливості представлення особистісно-культурного рівня повсякденності в романі Дефо «Робінзон Крузо».
- •39. Порівняйте представлення повсякденності в романах Монтеск’є «Персидські листи», Лакло «Небезпечні зв’язки»
- •42. Локус саду в Новій Елоїзі, Страждання молодого Вертера, Кандіді
- •43. Своєрідність мовлення героя-пр. Про деталі повсякденного життя.
- •44. Топос картини в романі Просвітництва.
- •45. Аргументативний дискурс в романі Просвітництва: структурні та стилістичні особливості, функціональне значення.
36. Проаналізуйте своєрідність комунікації героя з іншими людьми в сфері повсякденності.
Цитата з методички за Бергером і Лукманом
"В повседневной жизни я не могу существовать без постоянного взаимодействия и общения с другими людьми. Я знаю, что моя естественная установка по отношению к этому миру соответствует естественной установке других людей, что они тоже принимают объективации, с помощью которых этот мир упорядочен, и в свою очередь также организует этот мир вокруг "здесь-и-сейчас", их бытия, и имеют свои проекты действий в нем. У других людей есть своя перспектива на наш общий мир, не тождественна моей. Мое здесь – это их там. Мое сейчас не полностью совпадает с их. Мои проекты не только отличаются, но могут даже противоречить их проектам. В тоже время я знаю, что живу с ними в общем мире. Но важнее всего то, что я знаю, что существует постоянное соответствие между моими значениями и их значениями в этом мире, что у нас есть общее понимание этой реальности. Естественная установка именно поэтому и является установкой повседневного сознания, что связана с миром, общим для многих людей. Повседневное знание – это знание, которое я разделяю с другими людьми в привычной самоочевидной обыденности повседневной жизни".
Без діалогу немає пізнання!
Людина постійно діє в сфері побутового життя. Реальний світ є світом всіх людей, в якому один з одним взаємодіють різні люди. В повсякденній реальності всі люди рівні від соціального статусу та професійного амплуа в інших реальностях. Побутовість – світ, який «Я» поділяє з іншими людьми, адже найближча до людей та сфера буття, яка безпосередньо доступна її фізичній маніпуляції. Побутовість загальна, тому принцип «своє-чуже» не діє. Побутове – «своє» всюди, можна наблизити своє та інше, зробити їх одним спільним. (Вертер закохався у Лотту, бо у них одна й таж лавочка виявилась улюбленою). Виділяють різні рівні повсякденного, одним з яких є соціальний, тобто система повсякденної взаємодії, спілкування між людьми. Відображається природне життя без масок і вдавань, людина відображає себе у відношенні до інших, бо кожна тема в побутовості набуває матеріального вираження.
37. Загальні характеристики вираження в літературі Просвітництва рівнів повсякденності.
Просторовий (приватний простір героя)
Суспільний або публічний (діалог героя з зовнішнім світом)
Особистісно-культурний (стиль життя героя, його світогляд, вплив епохи на героя)
Предметно-культурний (світ речей – побутова деталь)
Соціальний (форми повсякденної взаємодії, спілкування)
38. Особливості представлення особистісно-культурного рівня повсякденності в романі Дефо «Робінзон Крузо».
На противагу рутинному способу життя, який пропонує йому батько, Робінзон висуває екзотику життя моряка. Перебуваючи на кораблі описує події морського життя за календарним принципом. Тож за рахунок стилістики («На шестой день по выходе в море мы пришли на ярмутский рейд») подорож морем перетворюється на побутову рутину, змінити хід якої здатен лише шторм. Як бачимо, дискурс побутовості, що знайде найяскравіше вираження в описі острівного життя Робінзона, бере свій початок вже під час мандрівки морем. Вказана особливість подорожі Робінзона варта уваги тому, що врівноважує екзотику та повсякденність, долає їх розмежування, за рахунок чого герой Дефо (а за ним і читачі 18 ст.) мали змогу передивитись сутність повсякденного життя та побачити в ньому потенціал для самоствердження.
Сфера побутового – сфера приватного; несвідоме, звичайне, природне, де можна проявити справжнє; єдність приватного та колективного, маніпуляції, що здійснює тіло, а не розум. Робінзон йде в море, бо це для нього щось нове. Тому пише щоденник, коли потрапляє на острів, таким чином море стає для нього буденним. Це можна побачити через топос саду, що акумулює в собі моральні настанови буття, реалізуючи які, герої структурують свої бажання, впорядковують внутрішній світ, таким чином отримують фундамент для самопізнання, самоствердження. На острові Робінзон робить теж, що й люди на його батьківщині, у Йорку, намагається подібним чином облаштувати побут. Тому на острові він не сумує, а сам створює подібні умови, таким чином роблячи острів своїм буденним життям.
