2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов

У процесі архітектурного проектування джерелами інформації для одержання кліматичних характеристик є: СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофізика», «Справочник по клімату СССР», вип. 1-34, ч.І – V; «Климатический атлас СССР»; дані щоденних метеорологічних спостережень, що є в фондах Гідрометеослужби, та інші матеріали довідкового та методичного характеру.

Аналіз кліматичних умов починають з визначення приналежності розглядуваної території до того чи іншого кліматичного району. Районування, що виконане біометеорологічним методом, дозволяє визначити ступінь сприятливості природно-кліматичних умов для розселення і виявити містобудівні вимоги до архітектурно-планувальних рішень в районах країни з різними кліматичними умовами. Це районування виконується на основі: пофакторного аналізу просторового розподілу провідних кліматичних характеристик (радіаційний, температурний, вітровий режими, атмосферні явища); оцінки кліматичних умов по повторності фізико-гігієнічних класів погод; аналізу сполучень метеорологічних елементів, що визначають умови розсіювання шкідливих домішок в атмосферному повітрі (потенціал забруднення атмосфери); ландшафтного зонування.

З методикою кліматичного районування країни органічно пов’язана методика врахування місцевих кліматичних чинників буд майданчика, конкретного населеного пункту, міста, району, які не можуть бути враховані в загальному районуванні. Як правило, кліматичні дані окремого міста або району представляються у вигляді будівельно-кліматичного паспорту об’єкту проектування. До його складу входять:

• архітектурний аналіз клімату;

• інженерно-кліматичні розрахунки окремих чинників клімату;

• архітектурний аналіз мікроклімату.

«Загальними даними» паспорту (паспорт представляється в уніфікованій формі) є:

• кліматичний підрайон, до якого належить дане місто;

• його загальні географічні умови: наявність сейсмічності, просадкових ґрунтів, вічної мерзлоти (це визначається згідно з СНиП).

Вихідні кліматичні характеристики, що використовуються при складанні паспортів, поділяються на комплексні і пофакторні.

До комплексних належать:

• кліматичне районування;

• погодні умови (тепловий фон);

• радіаційно-тепловий режим;

• тепло-вологісний режим;

• світловий клімат;

• снігоперенесення;

• пилеперенесення;

• косі дощі.

До пофакторних характеристик належать:

• сонячна радіація (прихід на горизонтальну та вертикальну поверхні, тривалість опромінення, ультрафіолетова радіація);

• температура повітря (середня, екстремальна, амплітуда, розрахункова: доби, п’ятиденки, опалювального періоду і найбільш холодного періоду);

• вітер (напрям, швидкість);

• вологість (відносна, абсолютна);

• опади (суми, середні екстремальні; сніговий покрив).

Пофакторні і комплексні кліматичні характеристики відображаються в усіх частинах паспорту [7].

Архітектурний аналіз клімату міста

Клімат (від грец. «кліма» – нахил до земної поверхні стосовно Сонця) – статистично багатолітній режим погоди, що є однією з основних характеристик тієї чи іншої географічної зони. Клімат біогеоценозів виступає як екологічний фактор (кліматоп).

Макроклімат – клімат географічної зони чи ландшафту. Мезоклімат – регіональний клімат. Мікроклімат – це клімат на рівні організму (міської площі чи невеликого дворика). Мікроклімат, який формується під наметом рослин, називають фітокліматом.

Під кліматом міста розуміється загальний кліматичний фон, найбільш характерний для конкретних фізико-географічних умов місцевості, в якій розташоване місто.

Клімат міста оцінюється за даними спостережень найбільш репрезентативної метеорологічної станції.

Архітектурний аналіз клімату передбачає характеристику кліматичних умов, що визначають санітарно-гігієнічні й екологічні вимоги до архітектурно-планувальних рішень будівлі, житлової забудови, планувальної організації міста в цілому. До таких характеристик належить, наприклад, тривалість типів погоди за рік (по місяцях) по конкретному місту, індекс кліматичного району відповідно до районування.

Особлива увага приділяється аналізу й оцінці вітрового режиму, що враховує побудову і аналіз «рози» вітрів. Крім напрямків вітру наносяться його швидкості по різних градаціях і проводиться оцінка ступені сприятливості сторін горизонту по вітровому показнику. Дані про вітровий режим є в СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» та в «Справочнике проектировщика. Градостроительство».

Заключний етап архітектурного аналізу клімату представляється комплексною оцінкою сторін горизонту за декількома показниками.