- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.О. Шилова урбоекологія
- •Розділ і. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля і людини
- •1. 1. Основні поняття та їх визначення
- •Основні терміни
- •1.2. Наукові основи урбоекології
- •1.3. Методологічні основи урбоекології
- •Конструктивні завдання урбоекології:
- •1.4. Урбанізація, її сутність, чинники та наслідки стосовно природного середовища та популяції людини
- •Основні, найактуальніші проблеми охорони і поліпшення довкілля на урбанізованих територіях Зміни геологічного середовища і порушення територій
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення та деградація ґрунту
- •Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •Фізичні фактори забруднення середовища
- •Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •Вплив людини на глобальні біосферні процеси
- •Трансформація та деградація біоти земної кулі
- •Воєнні аспекти деградації біосфери
- •Розділ 2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Аналіз та оцінка урбоекосоціосистем
- •2.1. Місто як урбогеосоціосистема
- •2.2. Ландшафтно-екологічна основа міста
- •Екологічна система міста
- •Фітоценози міста і приміської зони
- •2.3. Правова основа, норми, стандарти, кадастри, статистичні показники в урбоекології
- •Компоненти і фактори міського середовища
- •2.4. Методи аналізу й оцінки стану навколишнього середовища
- •2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов
- •Архітектурний аналіз клімату міста
- •Архітектурний аналіз мікроклімату
- •Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів
- •Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля
- •Оцінка озеленених територій міста
- •Оцінка стану тваринного світу
- •Санітарно-гігієнічні нормативи і критерії стану навколишнього середовища
- •Розділ 3. Комплексна оцінка та охорона урбанізованого довкілля
- •3.1. Передпроектний ландшафтно-екологічний аналіз міських територій
- •3.2. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища агломерацій
- •Методи комплексної оцінки навколишнього середовища
- •Еколого-містобудівна оцінка території
- •3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
- •3.4. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •Розділ 4. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля
- •4.1. Екологічні основи містобудівного проектування Ландшафтно-екологічне і функціонально-планувальне зонування території
- •Освоєння незручних і порушених територій
- •Особливості розміщення та розвитку міст в екстремальних природно-кліматичних умовах
- •4.2. Екологічні задачі проектування з формування та поліпшення міського середовища Захист геологічного середовища та ґрунтів урбанізованих територій
- •Захист повітряного басейну від забруднення при розміщенні промисловості
- •Захист міського середовища від транспортного шуму
- •Поліпшення мікроклімату житлових територій
- •Інсоляція міської забудови
- •Аерація житлової забудови
- •Санітарна очистка міських територій, утилізація твердих побутових відходів
- •Прибирання міських територій
- •Оптимізація міського середовища в умовах комплексної реконструкції
- •Охорона історичного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури
- •Види нерухомих пам’яток історії та культури
- •4.3. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення щодо оптимізації урбанізованого довкілля
- •Підвищення оздоровчої ефективності системи озеленених територій
- •Створення природних і національних парків та інших об’єктів ландшафтної архітектури
- •Проектування і створення комплексних зелених зон міст
- •Фітомеліорація і фітотехнології
- •4.4. Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог
- •Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування
- •Розробка екологічної програми та розділу «Охорона та поліпшення навколишнього середовища» в проектах генерального плану міста
- •Екологічна програма в проектах детального планування
- •Основні положення та специфіка розробки територіальних комплексних схем охорони природи
- •Розділ 5. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •Екологічне значення управління процесом урбанізації
- •Екологічна криза та регіональні несприятливі ситуації
- •Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •Економічні критерії в урбоекології
- •Екологічна політика
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Список літератури
3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
Інформація, що передається зі супутників «Союз», «Метеор Природа», «Січ», а також наявні дані космічної зйомки експедиції «Салют-7» є основою вивчення стану навколишнього середовища на поверхні Землі.
Космічна зйомка може бути:
радіохвильовою;
мікрохвильовою;
інфрачервоною;
фотографічною;
лазерно-локаційною;
спектрозональною;
спектрометричною.
Так, наприклад, за допомогою спектрозональної зйомки можна фіксувати і спостерігати за забрудненням повітряного басейну та ґрунту, виявляти осередки хворої рослинності, слідкувати за ерозією ґрунту, засніженістю, встановлювати закономірності снігоперенесення, характер землекористування тощо. При цьому, реєструються не тільки статичні величини, але й динаміка їхнього розвитку.
Важливу інформацію несуть теплові інфрачервоні знімки. Вони інформують про теплові аномалії на поверхні Землі, які характеризують стан об’єктів (наприклад, забруднення водойм супроводжуються зміною їхнього теплового режиму).
Особливо перспективна для вивчення стану навколишнього середовища лазерно-локаційна зйомка, яка дозволяє, наприклад, вивчати аерозольне забруднення на відстані декількох десятків кілометрів, газові компоненти забруднень на відстані до декількох сотень метрів.
Методичні розробки лабораторії моніторингу середовища та клімату Держкомгідромету й Академії наук на основі даних дистанційного зондування з використанням космічних засобів спостереження дозволяють складати характеристику антропогенного поля міста і визначати межі його екологічного впливу на прилеглу територію.
Вихідне космічне зображення сканується із заданої апаратури (100 мкм) та за допомогою аналого-цифрового перетворювача переводиться в цифрову карту, кожний елемент якої являє собою спектральну яскравість в діапазоні квантування фотозображення від 9 до 512, причому цифровий зміст кожного елемента перетворюється у відповідну йому кольорову форму і, таким чином, на екрані приладу формується зображення в умовних кольорах, що дозволяють фіксувати дуже тонкі нюанси в спектральній яскравості природних утворень.
Весь масив оптичних щільностей зображення, що аналізується, розбивається на класи відповідно до різних природних утворень (з яких виділяється ті об’єкти, що нас зацікавили, зокрема, райони, схильні до антропогенних забруднень). Визначення меж (порогових рівнів) між класами оптичних щільностей виконується за допомогою амплітудно-частотного аналізу регістрами.
Регістрограми – це цифровий зміст оптичних щільностей вздовж горизонтального та вертикального перерізів зображень. Таким чином виділяються райони з близькими щільностними рівнями і, отже, з приблизно однаковим рівнем концентрації антропогенного забруднення. Після цього стає можливим визначення параметрів тих ділянок та їхніх площ (на знімках, що одержані в діапазоні 0,5-0,7 мкм, виразно спостерігається антропогенне поле крупного, чисельністю близько 1 млн. чол., міста порядку 4-6 км2).
Таким чином, космічна зйомка довкілля несе оперативну інформацію про кількісні та якісні його характеристики. Знімки можуть повторюватися практично з будь-якою частотою на необмеженій площі. Ці позитивні якості космічної зйомки поряд з комплексністю одержуваної інформації визначають її широке використання в містобудівній екології.
Та інформація, яку на космічному апараті можна одержати за 3-4 хвилини, рівнозначна 1,5-2 рокам роботи сучасного аерофотознімального літака.
Численна інформація про досліджувані райони, що дістається за допомогою космічної зйомки, може використовуватися при складанні планів розміщення продуктивних сил по областях і по країні в цілому.
У містобудівному проектуванні та наукових дослідженнях космічні знімки можуть бути використані при складанні:
генеральної схеми розселення на території країни;
регіонального та районного планування;
системи групового розселення та структури міських агломерацій;
територіально-виробничих комплексів;
техніко-економічного обґрунтування вибору території розміщення нових міст і розвитку найкрупніших існуючих міст;
техніко-економічних обґрунтувань розміщення значних народногосподарських об’єктів (гідроспоруди, залізничні та автомобільні магістралі та вузли, промвузли тощо);
заходів щодо охорони навколишнього середовища.
Масштаби робочих відбитків від 1:2500000 («Метеор») до 1:50000 («Skylab»). Крупномасштабні космічні знімки, спеціально виготовлені за завданням містобудівників, можуть бути використані при розробці генеральних планів найзначніших міст і приміських зон.
Таким чином, досягнення космонавтики з успіхом можуть бути використані містобудівниками в проектній практиці та наукових дослідженнях з метою скорочення строків передпроектних досліджень і удосконалення методики містобудівного проектування.
Колосальна перевага моніторингу з орбіти – моментальне одержання інформації з великої площі. Коли у нас будуть накопичені дані з великої кількості супутників, спеціальна служба зможе регулярно відслідковувати екологічну ситуацію по всій Україні чи в найбільш техногенних регіонах.
