3.2.1. Біозахист

Біозахист - комплекс заходів спрямованих на зниження потенци-альной можливості появи захворювань.

Основні 5 принципів біозахисту.

6. Обов'язкове дотримання заходів по біозахисту кожним з працівників підприємства без виключення;

7. Дотримання принципу «брудної» і «чистої» зони. Птах і площад-ка вирощування розглядається як «чиста» зона, а усе інше за межами - як «брудна» зона. Будь-яке переміщення з «брудної» зони в «чисту» повинне контролюватися з метою запобігання занесенню захворювання.

8. Мінімальна різниця у віці птаха на одному майданчику.

9. Проведення санітарної обробки майданчиків(санперерыв) після вирощування.

10. Контроль за біобезпекою усіх матеріалів що поступають на майданчик ззовні.

1. Обов'язкове дотримання заходів по біозахисту кожним з працівників підприємства без виключення.

Кожен з працівників підприємства відповідає за певну ділянку системи біобезпеці на своєму підприємстві. Приклад розподілу от-ветственности наведений в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1. План по профілактиці інфекційних захворювань

№ з/п	Найменування заходів	Виконавці
1.	Птахофабрика працює в режимі «закритого» типу, посеще-ния виробничої зони особам, не задіяним в технологічному процесі, - строго заборонено	Директор, головний ветлікар
2.	Комплектація однієї виробничої ділянки одновоз-растной птахом	Гл. технолог
3.	Строго проводити вакцинопрофілактику проти инфекцион-ных хвороб птахів згідно інструкції про заходи по профілактиці інфекційних хвороб(ИБК, БГ, НБ)	Головний ветлікар
4.	Строго дотримуватися вимог біобезпеки і ветеринарно-санітарних вимог до птахофабрики	Головний вет-врач, робітники
6.	Дотримуватися міжциклічної профілактичної перерви меж-ду посадками птаха	Головний ветлікар Гл. технолог
7.	Забезпечити робітників птахофабрики спецодягом	Директор
8.	Контролювати епізоотичне благополуччя господарства -поставщика інкубаційного яйця і території, на якій воно знаходиться	Головний ветлікар
9.	Строго проводити обробку транспорту перед в'їздом на територію птахофабрики	Головний ветлікар
10.	Робітником птахофабрики, що живе в приватному секторі, строго забороняється зміст свійської птиці	Робочі птахофабрики
11.	Проводити постійний контроль клінічного стану птаха	Головний ветлікар
12.	Строго проводити утилізацію трупів в котлах Лапса	Головний ветлікар
13.	Забезпечити проведення лабораторно-діагностичних ис-следований матеріалів(кров, трупи) в лабораторії хозяй-ства і державній лабораторії ветеринарної медици-ны	Головний ветлікар
14.	Проводити контроль епізоотичної ситуації в частці сек-торе, прилеглому до птахофабрики	Головний ветлікар
15.	Проводити серед робітників птахофабрики роз'яснювальну роботу про заходи профілактики інфекційних хвороб птахів	Головний ветлікар

2. Дотримання принципу «брудної» і «чистої зони».

3. Мінімальна різниця у віці птиці на одному майданчику.

Птах на вашій фермі має бути максимально захищений від попадання усіх можливих збудників захворювань. Розпочинати подібний захист необхідно з вибору розташування ферми.

По ветеринарно-санітарних нормах відстань до найближчої птицефа-брики має бути не менше 2 км, а відстань між зонами однієї птахофабрики - не менше 500 м. На одній зоні можна розміщувати до 250 ТОВ голів курчат-бройлерів з різницею у віці не більше 7 днів. Усі ці нормативи повинні дотримуватися для недопущення занесення інфекції ззовні на територію птахофабрики і перехресного перенесення захворювання усередині фабрики. Територія як фабрики, так і виробничої зони має бути організована так, щоб потоки «чистих» надходжень : курчат, підстилки, корму - були відокремлені від шляхів вивезення «брудної» продукції : птахи на забій, посліду, паде-жа. Перетин цих шляхів створює ризик для перезаражения птаха і возник-новения захворювань.

Правила біобезпеки на фабриці

Птахофабрика працює в закритому режимі, стороннім особам, не за-действованным в технологічному процесі, вхід на територію производ-ственных ділянок строго забороняється.

Обслуговуючому персоналу дозволяється вхід на територію птицевод-ческого господарства тільки через ветеринарно-санітарний пропускник, а в'їзд транспорту - через постійно діючі дезбарьеры. Усі інші входи у виробничі зони птахофабрики постійно закриті.

Перед входом на виробничу територію усі працівники зобов'язані у ветеринарно-санітарному пропускнику зняти і залишити у вбиральні(у шафі, закріпленій за кожним працівником бригади) свій одяг, взуття і надіти чистий робочий спецодяг. Після закінчення роботи спецодяг зняти і надіти свій одяг і взуття. Усі працівники господарства до і після роботи повинні приймати душ. Виходити в спецодягу і спецвзутті, а також виносити її за межі птахівницької зони категорично запре-щается.

Відвідування бригади відвідувачами допускається тільки по дозволу головного ветеринарного лікаря господарства. Ці особи зобов'язані пройти санитарну обробку у ветеринарно-санітарному пропускнику і надіти спецодяг і взуття. Для цієї мети в санпропускнику зберігають спеціальний резерв спецодягу і взуттю.

Усім особам, окрім обслуговуючого персоналу, що входить на територію комплексу, категорично забороняється стикатися з птахом і кормами.

Біля входу в пташники, інкубаторій, забійний і кормовий цехи, склади і дру-гие приміщення для дезинфекції взуття обладнали дезинфекційні кювети в усю ширину проходу, які регулярно заповнюють дезинфікуючими розчинами.

У кожному птахівницькому приміщенні вікна, дверей, вентиляційні от-верстия обладнали рамами з сіткою щоб уникнути зальоту дикого птаха. Також ведеться постійна боротьба з мишоподібними гризунами.

Щоб уникнути занесення збудників інфекцій на територію птицефабри-ки робітникам і службовцям цього господарства забороняється придбавати птаха для особистого користування в господарствах і на ринку.

Комплектування стада птахів здійснюють з одного джерела - племенно-го птахівницького господарства, благополучного по заразних хворобах птахів.

Інкубаційні яйця або курчата приймаються господарством на підставі документів, що підтверджують благополуччя господарства-постачальника по ин-фекционным хворобах птахів, з вказівкою вакцинації її проти хвороби Нью-Кастла, інфекційного бронхіту і інших хвороб. Після отримання яйця проводиться дезинфекція парами формальдегіду яйця в тарі і другий раз яйця в лотках. Після звільнення інкубаційних або вивідних залів про-водится миття і дезинфекція камер і залів згідно інструкції.

на так, щоб потоки «чистих» надходжень : курчат, підстилки, корму - були відокремлені від шляхів вивезення «брудної» продукції : птахи на забій, посліду, паде-жа. Перетин цих шляхів створює ризик для перезаражения птаха і возник-новения захворювань.

Правила біобезпеки на фабриці

Птахофабрика працює в закритому режимі, стороннім особам, не задіяним в технологічному процесі, вхід на територію виробничих ділянок строго забороняється.

Обслуговуючому персоналу дозволяється вхід на територію птахопідприємства тільки через ветеринарно-санітарний пропускник, а в'їзд транспорту - через постійно діючі дезбар’єри. Усі інші входи у виробничі зони птахофабрики постійно закриті.

Перед входом на виробничу територію усі працівники зобов'язані у ветеринарно-санітарному пропускнику зняти і залишити у вбиральні(у шафі, закріпленій за кожним працівником бригади) свій одяг, взуття і надіти чистий робочий спецодяг. Після закінчення роботи спецодяг зняти і надіти свій одяг і взуття. Усі працівники господарства до і після роботи повинні приймати душ. Виходити в спецодягу і спецвзутті, а також виносити її за межі птахівницької зони категорично запре-щается.

Відвідування бригади відвідувачами допускається тільки по дозволу головного ветеринарного лікаря господарства. Ці особи зобов'язані пройти санитар-ную обробку у ветеринарно-санітарному пропускнику і надіти спецодяг і взуття. Для цієї мети в санпропускнику зберігають спеціальний резерв спецодеж-ды і взуттю.

Усім особам, окрім обслуговуючого персоналу, що входить на територію комплексу, категорично забороняється стикатися з птахом і кормами.

Біля входу в пташники, інкубаторій, забійний і кормовий цехи, склади і дру-гие приміщення для дезинфекції взуття обладнали дезинфекційні кювети в усю ширину проходу, які регулярно заповнюють дезинфікуючими розчинами.

У кожному птахівницькому приміщенні вікна, дверей, вентиляційні от-верстия обладнали рамами з сіткою щоб уникнути зальоту дикого птаха. Також ведеться постійна боротьба з мишоподібними гризунами.

Щоб уникнути занесення збудників інфекцій на територію птицефабри-ки робітникам і службовцям цього господарства забороняється придбавати птаха для особистого користування в господарствах і на ринку.

Комплектування стада птахів здійснюють з одного джерела - племенно-го птахівницького господарства, благополучного по заразних хворобах птахів.

Інкубаційні яйця або курчата приймаються господарством на підставі документів, що підтверджують благополуччя господарства-постачальника по ин-фекционным хворобах птахів, з вказівкою вакцинації її проти хвороби Нью-Кастла, інфекційного бронхіту і інших хвороб. Після отримання яйця проводиться дезинфекція парами формальдегіду яйця в тарі і другий раз яйця в лотках. Після звільнення інкубаційних або вивідних залів про-водится миття і дезинфекція камер і залів згідно інструкції.

Устаткування, інвентар, спецодяг, взуття і інші предмети марки-руют і закріплюють за кожним пташником. Передавати вказані предмети з одного пташника в інший забороняється. Обо-ротну тару, що поступає в господарство, обов'язково піддають механічному очищенню, миттю і де-зинфекции і тільки після цього завозять на виробничу територію господарства.

Для обслуговування птаха закріплюють постійний персонал, що пройшов медичне обстеження і відповідну зоотехнічну і ветеринар-ную підготовку.

З метою створення імунної зони навколо птахівницьких господарств птаха усіх категорій господарств в радіусі не менше 5 км піддають вакцинації і іншій обробці відповідно до плану протиепізоотичних мероприя-тий цього господарства.

Територію птахофабрики постійно тримають в чистоті. У кожного поме-щения обладнали відповідні місткості для відмінка, який специаль-ным транспортом, закріпленим за цією зоною, щодня відвозять в цех утилізації в котлах Лапса.

Відпрацьовану і забруднену воду з пташників і з ветеринарно-санітарних об'єктів знезаражують на санітарно-очисній станції.

За відсутності системи каналізації обладнали цементовані колодязі-відстійники для збору відпрацьованої води. У цих колодязях воду хло-рируют і вивозять в спеціально відведене місце.

Перед розміщенням чергової партії птаха передбачають межци-кловые профілактичні перерви: при підлоговому вирощуванні молодня-ка птахів за технологією 1 -47 днів - 14 днів.

В період профілактичної перерви між виведенням птаха і размеще-нием нової партії приміщення і устаткування очищають і дезинфікують. Увесь дрібний інвентар, використовуваний в цьому приміщенні, також миють і дезинфікують. Стіни, двері, полу, перекриття і систему вентиляції тща-тельно очищають(див. Технологічну схему підготовки).

Дезинфекцію проводять відповідно до діючої інструкції по проведенню ветеринарної дезинфекції, дезинвазії, дезинсекції і дерати-зации і здійснюють контроль її якості(див. Технологічну схему под-готовки).

У кожну бригаду(чи ділянка), що окремо стоїть, поміщають партії толь-ко одновікового птаха.

Розкриття полеглого птаха проводять в день відмінка, результати розтину з вказівкою причин відмінка заносять в спеціальний журнал.

У сумнівних випадках патологічний матеріал направляють для иссле-дования у ветеринарну лабораторію.

В цілях дотримання особистої гігієни обслуговуючого персоналу в кожному птахівницькому приміщенні є ємність з дезинфікуючою жидко-стью.

В період вирощування систематично спостерігаємо за станом здоро-вья молодняка, контролюємо поведінку кожної партії молодняка, поедае-мость корму, споживання води, динаміку приросту, стан пір'яного по-крова. У разі відхилення від фізіологічних норм з'ясовуємо і усуваємо

причини, ці відхилення, що зумовили. При необхідності проводимо соот-ветствующие лабораторні дослідження.

Для профілактики заразних хвороб(хвороба Нью-Кастла, інфекційний бронхіт, хвороба Гамборо та ін.), окрім загальних ветеринарно-санітарних заходів, проводимо вакцинацію птаха з урахуванням епізоотичної обстановки хо-зяйства і населених пунктів(см Вакцинація), що оточують його.

Під час забою бригада вилову заходить на бригаду через «брудні» ворота у своєму спецодягу. У випадку якщо проводиться технологічна отборка, бригада по вилову птаха має бути тільки в чистому спецодягу. Хаотиче-ские переміщення по ділянці робітників бригади вилову забороняється. При відвідуванні інших установ(їдальня, склад та ін.) робочі бригади повинні змінити одяг.

Робочі бригади по очищенню переміщаються через «брудні» ворота у своєму спецодягу. Одяг робітників повинен відповідати санітарним нормам. При відвідуванні інших установ(їдальня, склад та ін.) робочі бригади повинні змінити одяг.

Робочі бригади миття відвідують бригаду у своєму спецодягу. При по-сещении інших установ(їдальня, склад та ін.) робочі бригади повинні змінити одяг.

Робочі бригади по техобслуговуванню, робітники газової служби, робочі електропостачання, бригада по капітальному будівництву та ін. вспомога-тельных служб мають право вільного переміщення по території ділянки без зміни одягу у тому випадку, якщо на ділянці немає птаха або проводиться миття пташників.

У випадку якщо на ділянці по вирощуванню птаха була проведена волога дезинфекція пташників(частково або повністю), усе посети-тели при вході повинні змінити взуття і одяг(допускаються одноразо-вые комбінезони).

У випадку якщо на бригаді проводиться завершальна дезинфекція парами формальдегіду, усі відвідувачі ділянки по вирощуванню бройлерів повинні змінити одяг і взуття при вході в чисту зону.

Щоденне прання спецодягу обов'язкове для робітників усіх служб.

4. Проведення санітарної обробки майданчиків(санперерва) після вирощування

Таблиця 3.2.2. Технологічна схема санації птахівницьких бригад перед посадкою добового молодняка

Назва роботи	Мета	Заходи	Ответствен-ный і контро-лирующий
Подготов-ка до забою	Подгото-вить брига-ду до прове-дению забою і санації	За 5 днів до забою викосити траву на терри-тории бригади, вирубати кущі, очи-стить отмостки від трави. Скошену траву зібрати і вивезти. За 1 день до забою прибрати з пташників дез-коврики і умивальників. Посуд для выпой-ки вимити з дезраствором і прибрати. Забій птаха робити згідно указани-ям головного зоотехніка. Після закінчення забою віддаляються залишки кор-ма з кормових ліній і бункерів, прово-дится демонтаж кормових бункерков. Сітки для сануголков виносяться в пред-птичник до початку очищення	Ответствен-ный: бригадир. Контролирую-щий: ветлікар
Видалення птаха з птич-ника і волога дезин-фекция по посліду	Осадження пилу і зниження микро-биальной загрязнен-ности	Після видалення птаха і видалення остат-ков комбікорму з пташників проводиться зволоження стелі, стін, інвентаря, устаткування, підстилки гарячим 2% рас-твором кальцинованої соди. Пташник закривають на 6 ч. Система поения постійно має бути за-полнена водою	Ответствен-ный: дезин-фекционная бригада. Контролирую-щий: бригадир
Очищення помеще-ния від по-мета	Видалити послід терри-тории бригади максималь-но швидко і в повному об'ємі	Включає очищення, підмітання, по-грузку посліду і використаної підстилки. З підлоги віддаляється послід спочатку за допомогою трактора, потім ручна доочистка кутів і важкодоступних місць. Послід і використану підстилку вы-возить в закритому транспорті за системою «чорних» доріг на пометохранилище для біотермічного знезараження. Сітки для сануголков очищаються і виносяться в спеціально очищене місце в пташнику. Пульти управління, газогенератори дви-гателя очистити від пилу стислим повітрям, протерти 1% розчином «Виркон», закрити плівкою. Підмітається передпташник і доро-ги біля пташника. Випалення пера біля венти-ляторов. Опускаються лінії поения і в них закачується дезраствор. Після видалення посліду і сміття з території бригади, усі працівники повинні переодягнутися в чистий одяг і взуття, брудні речі стираються і дезинфікуються, взуття миється і об-рабатывается дезраствором. Проводиться прибирання санпропускника	Ответствен-ный: бригада очищення. Контролирую-щий: ветлікар

Назва роботи	Мета	Заходи	Ответствен-ный і контро-лирующий
Подготов-ка птични-ков до миття	обеспече-ние про-ведения миття	Мойці підлягає увесь інвентар, имеющий-ся на ділянці вирощування. Опускаються ли-нии поения і годування. Припливні клапана мають бути закриті, а клапана стельових вентиляторів відкриті. Спіралі ліній корм-ления виймаються на 20-25 см і фиксируют-ся в цьому положенні. Виймається спіраль з системи подання корму в пташник. З торцевих і бічних вентиляторів снима-ются чохли або плівка, віддаляються деревян-ные планки	Ответствен-ный: бригадир. Контролирую-щий: бригадир миття
Мойка	Вологе видалення загрязне-ний поме-щений і оборудо-вания	Починається миття зовні: миються ворота, стіни, припливні клапана, вентилятори, теплогенераторные, отмостки, кормові бункери. За наявності миються шахти пото-лочной вентиляції. Пташник замочується зсередини гарячою водою з кальцинованою содою, починаючи із стелі, шахт стельової вентиляції, стін, устаткування, заканчи-вая підлогою, і оставляется на 1,5-2,5 години. Під час замочування пташників при вы-ключенном напрузі миються электриче-ские дроти. Додаткові годівниці миються горя-чей водою(65-70 °С) під тиском 70-75 атм. Потім їх миють у бочці з чистою теплою водою, споліскують в розчині «Виркон З», Годівниці складаються в спеціально відмитий кут і накриваються п/э плівкою. Мойка пташника робиться гарячіше во-дой(65-70 °С) під тиском 70-75 атм., починаючи із стелі, стельової вентиляції, стін припливних клапанів, вентиляторів, потім робиться миття технологическо-го устаткування і передпташників. Промы-ваются лінії поения від дезраствора під максимальним тиском. Пола миється в останню чергу; вода зганяється в стік, стік вичищається від бруду і миється. Потім миється «чорна» дорога, відмінковий майданчик, контейнери для відмінка і мусо-ра. Стічні жолоби на дорогах вимиваються і вичищаються, відкачуються і вичищаються септичні колодязі, дезблоки. У останній день миття миється централь-ная, «чиста» дорога	Ответствен-ный: бригада миття. Контролирую-щий: ветлікар

Назва роботи	Мета	Заходи	Ответствен-ный і контро-лирующий
Подготов-ка до випалення і вологій дезин-фекции		У пташниках робиться заміна неис-правных лампочок, на плафони надіваються поліетиленові пакети. Пола і стічні жолоби мають бути пол-ностью сухими. Лінії поения і кормле-ния піднімають на максимальну висоту. Кормові бункери відкриваються знизу	Ответствен-ный: бригадир Контролирую-щий : бригадир миття
Випалення	Провести термиче-скую дезин-фекцию по-верхностей і спалити максималь-ное количе-ство пера	Випалення проводять 2 людини. Обпалюються пола і 0,5 м стіни внизу, передпташник, стоки, сітки для сануголков, залізо для зливу, майданчики перед птични-ками, ворота, кормові короби. Після закінчення випалення закачується 2% розчин формаліну в лінії поения. Закры-вается вентиляція, в пташнику устанавли-вается температура 25 °С.	Ответствен-ный: бригада миття. Контролирую-щий: ветлікар
Волога дезин-фекция	Провести хімічну дезинфек-цию по-верхностей для уни-чтожения возбудите-лей заболе-ваний.	Проводиться в тій же последовательно-сти, що і миття. Розчини повинні мати температуру 70 °З, оскільки в гарячому виді вони мають високу активність. Для цього використовують 3% розчин їдкого натру або 3% розчин формаліну з расче-та 1 л на 1 м2. Паралельно з дезинфекцією в пташнику проводиться зовнішня дезинфек-ция території каустичною содою з рас-чета 4л на м2. Потім грунт на відстані 2 м від пташника посипається вапном пу-шенкой 2 кг на м2. Тверді покриття доріг дезинфікуються тими ж розчинами	Ответствен-ный: дезин-фекционная бригада Контролирую-щий : бригадир
Білення	Дополни-тельная де-зинфекция поверхно-стей підлоги	Білення робиться гашеним вапном. Лінії поения і годування накриваються п/э плівкою, біляться стелі, стіни, цо-коля, пола, зливні жолоби, пола в пред-птичниках, поріг перед передпташниками, теплогенераторные, отмостки септичні колодязі, дез. блоки, отмостки і цоколя санпропускника. Септичні колодязі засипаються хлорним вапном	Ответствен-ный: бригада миття. Контролирую-щий: бригадир

Продовження таблиці 3.2.2
Назва роботи		Мета		Заходи						Ответствен-ный і контро-лирующий
Завезення под-стилки		Обеспече-ние сухий выровнен-ной под-стилкой		Перед завезенням підстилки робиться по-сыпание пола известью-пушонкой з розрахунку 0,3-0,5 кг/м2(тільки на суху полу). У стоки засипається хлорне вапно, після чого сто-ки закриваються плівкою або залізом. Завезення лушпиння робиться через задні ворота пташника. Підстилковий матеріал має бути сухим без грудок і механічних при-месей. Лушпиння розподіляється рівномірно по усьому пташникові шаром 3-10 см і выравни-вается, особливо довше поения						Ответствен-ный: бригада. Контролирую-щий: бригадир
Монтаж оборудо-вания				Лінії поения і годування вирівнюються по висоті, лушпиння довше поения за-стилается папером, лінія поения повинна проходити посередині постеленого паперу. Каплеуловители і автоматичні годівниці мають бути очищені від залишків винищити і дезинфектантов. Додаткові кормуш-ки розставляються в шаховому порядку на відстані 50-100 см Повітряні клапана щільно закриваються, задні ворота уплот-няются і забиваються плівкою. Робиться монтаж знятого устаткування. Устанавли-вается температура в пташнику 25-26 "З не менше 20 ч. Вологість не менше 75-80%						Ответствен-ный: бригада. Контролирую-щий: бригадир
Аэро-зольная дезин-фекция		Обробка пташника парами формаліну для обезза-раживания		У пташник вносять увесь інвентар і посуд для выпойки ветеринарних препаратів. Система поения додатково заполня-ется 2% розчином формаліну. Аэрозоль-ная дезинфекція проводиться тільки при 70-80% вологості і температурі не нижче 25°С. Якщо вологість не відповідає тре-буемой нормі, в пташник методом аерозоля задувають додатково за допомогою аэро-зольного генератора гарячого туману воду згідно з таблицею:						Ответствен-ный: начальник дезотряда. Контролирую-щий: бригадир, ветлікар
				Початкова	Розмір пташника
				вологість, %	108x18	98x18	80x14
				30	89	70	39
				35	80	63	35
				40	72	56	31
				45	63	49	27
				50	54	42	23
				55	45	35	19
				60	36	28	15
				65	27	21	12
				70	18	14	8
				75	9	7	4
181
Закінчення таблиці 3.2.2
Назва роботи	Мета		Заходи						Відповідальний і контроли-рующий
Аэро-зольная дезин-фекция			Задувається 37-40% розчин формаліну з розрахунку 30 мл на 1 м2 за допомогою аэро-зольного генератора гарячого повітря. Температура в пташнику підтримується впродовж 24 ч. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ при газуванні: - перед проведенням дезинфекції в радіусі 10 м слід розмістити на підстилці поліетиленову плівку з метою уловлювання крапель препарату; - не входити в приміщення без захисної маски(ніс, очі), оснащеної специаль-ным фільтром, пристосованим для ис-пользуемого препарату. - мінімум 2-3 ч необхідно провітрювати. 24 ч після застосування не можна входити в по-мещение без маски. Після обробки пташників грунт на рас-стоянии 2 м від пташника посипається изве-стью пушенкой 2 кг на м2. Після ретельного прибирання і миття бригад-ного будиночка проводять його аерозольною де-зинфекцию «Септодором» або «Виркон З». З пташника ветлабораторией беруться смы-вы на якість дезинфекції
Разгаза-ция і черінь-готування пташника до посадки			За день до посадки пташник вентилюють для видалення пари формаліну, произво-дят закачування корму в автоматичні годівниці. Пташник прогрівається до нор-мативной температури посадки 32-34 °З(у літній час за 24 ч до посадки, в зимове - за 36 ч). Під високим тискам промы-вается лінія поения від залишків формали-на. Заправляються дезковрики, чашки для обробки рук в пташниках. Розставляються чашки для газації однохлористим йодом. Після підготовки пташника проводиться аерозольна дезинфекція пташника одно-хлористим йодом з розрахунку 0,5-0,7 мл на 1 м2.						Ответствен-ный: бригада. Контролирую-щий: головний технолог, глав-ный інженер, головний вет-врач

5. Контроль за біобезпекою усіх матеріалів, по-ступающих на майданчик ззовні

Якість добових курчат

Курчата, що поступають, повинні досліджуватися(не менше 10 голів на пар-тию) на наявність: жовток - на сальмонеллу, псевдомону, эшерихию коли, ста-филококк; печінка - на сальмонеллу, псевдомону, эшерихию коли; кишечник -на сальмонеллу, эшерихию коли; легені - на аспергілез. По закінченню 3-5 днів потрібне дослідження рівня імунітету на вірусні захворювання(Гамборо, Нью-Кастла, інфекційний бронхіт) за допомогою специализиро-ванных аналізів(ИФА, РЗГА і так далі).

Контроль якості корму, води, підстилки

Корм, вода і підстилка поступають на ділянку вирощування ззовні і можуть бути потенційним джерелом захворювання. Для попередження цього не-обходимо контролювати:

• Корм - тваринні корми на бактерійну обсемененность, комбікорми на загальну токсичність.

• Воду - на зміст нітратів і нітриту, а також різних домішок

• Підстилку - на присутність спор Аспергилл.

Підкислення кормів

У випадку якщо корми, що поступають, зберігатимуться впродовж деякого часу(більше 2 тижнів), доцільна добавка препаратів органічних кислот для попередження розвитку патогенної мікрофлори(сальмонелл) і розвитку грибків.

Гризуни і інші шкідники

Сторонні птахи, як дикі, таки домашні, а також інші тварини яв-ляются джерелом таких захворювань, як грип птаха і хворобу Нью-Кастла. Гризуни і жучки є джерелом поширення сальмонеллы, Е. Colli, вірусу інфекційної бурсальной хвороби і пташиної холери(пастерелеза). Мухи можуть переносити хвороба Марека і глисти. Гризуни також можуть послу-жить причиною таких прямих економічних втрат, як споживання корму, псування мішків з комбікормом, ізоляційних матеріалів і дротів.

Виконуйте наступні заходи для попередження попадання гризунів і комах на ферму і контакту їх із стадами птаха.

5. Реалізуйте ефективні програми контролю над гризунами і комахами.

6. Екрануйте місця, привабливі для гніздування диких птахів, і уни-чтожайте їх(дерева, кущі, бункери з комбікормами і так далі).

7. Старайтеся, щоб біля контейнерів з комбікормом не було його розсипів.

8. Відразу прибирайте і спалюйте полеглого птаха або позбавляйтеся від нього дру-гим надійним способом. На кожній фермі має бути надійне місце, призначене для зберігання полеглого птаха до тих пір, поки вона не буде знищена. Вантажівки, що перевозять полеглого птаха, ніколи не повинні въез-жать на «чисту» територію ферми.

/ Проводьте відстріл дикого птаха.

13.

Тема 4. Контроль мікроклімату, дезінфекційні, санаційні заходи в птахогосподарствах.

Дезінфекційні заходи на птахогосподарствах (профілактична та поточна дезінфекція, дезінфекція повітря в присутності птиці; дезінфекція інкубаційних яєць та обладнання інкубаторію.

У великих спеціалізованих птахівницьких господарствах з інтенсивними методами утримання птаха й великою її концентрацією необхідна продумана й добре організована система профілактичних заходів. Головна увага в цій системі повинна бути зосереджена на організації заходів щодо охорони поголів'я від інфекційних захворювань.

Птахівницькі приміщення й територію господарства необхідно постійно містити в зразковому санітарному порядку.

У господарстві варто мати ветеринарно-зоотехнічну лабораторію, аптеку зі складом для зберігання хіміотерапевтичних засобів, інструментарію, холодильник для біопрепаратів, склад для деззасобів.

Устаткування контрольно-пропускних пунктів, дезбар’єрів, санпропускників. При вході на територію господарства організують контрольно-пропускний пункт (прохідну). Відвідувачів на територію господарства допускають тільки у виняткових випадках, обов'язково в спецодязі й лише з дозволу головного ветеринарного лікаря.

У прохідний, а також перед входом у виробничі приміщення для дезінфекції взуття обслуговуючого персоналу й відвідувачів обладнають дезбар’єри з еластичного пінопласту, пористої гуми або цементовані кювети у всю ширину проходу, які регулярно воложать або заповнюють дезінфікуючим розчином: лужним розчином формаліну, що містить 3 % формальдегіду й 3 % їдкого лугу, або розчином хлорної перевелися з 3 % активного хлору. Щоб розчин не замерзав, дезбар’єр постачають установкою з підведенням гарячої води або пари.

При в'їзді на територію господарства або поблизу його необхідний санітарний пропускник для обробки транспортних засобів, інвентарю, тари. Вся знову вступник й оборотна тара підлягає ретельній дезінфекції й дезінсекції.

Заходи щодо охорони господарства від замету збудників інфекції. Завезення племінних яєць, добового молодняку, а у виняткових випадках підрощеного птаха для комплектування череди батьківських форм дозволяється тільки з господарств, благополучних по заразних хворобах.

У господарстві необхідна також санітарна бойня з відділенням для розкриття незалежно від наявності на птахофермі забійного цеху. Ветсанекспертиза вимушено вбитого птаха й розкриття полеглого птаха повинні бути систематичними. Це дозволить вчасно встановити основні причини відходу поголів'я й вжити необхідних заходів для їхнього усунення.

На території птицефабрики не можна містити птаха інших видів. Дорослого птаха й ремонтний молодняк, вирощуваний на м'ясо, розміщають ізольовано по зонах.

У поширенні багатьох захворювань серйозне значення мають дикі птахи й мишевидні гризуни, з ними потрібно вести боротьбу всіма доступними . способами Головний елемент у боротьбі з диким птахом - усунення доступу до корму, що залучає її в господарство. Вільні ділянки між пташниками й іншими будівлями засівають багаторічними травами. Не слід використати вигули для годівлі птаха. Дуже корисно обладнати солярії із твердим покриттям, зверху закриті металевою сіткою. Щоб уникнути заліта дикого птаха, віконні й дверні прорізи, а також вентиляційні отвори в птахівницьких приміщеннях, на кормових складах, в інкубаторії й інших виробничих цехах закривають додатковими рамами, затягнутими металевою сіткою.

Для доставки кормів у пташники, вивозу калу, перевезення яєць, птаха на забій й інших цілей виділяють спеціальний транспорт, що використають строго по призначенню.

Виїзд внутрішньогосподарського транспорту за межі господарства або використання його на інших роботах категорично забороняються.

Для догляду за птахом виділяють постійний проінструктований персонал. Весь інвентар, устаткування, тару пташника (цеху) закріплюють за даним пташником (цехом), маркірують або красять у певні кольори. Передача його в інші цехи забороняється. Інвентар періодично піддають дезінфекції. Щодня в певний час полеглих птахів вивозять спеціальним транспортом у відділення для розтину, вибраковиванню - на санітарну бойню.

В умовах інтенсивного птахівництва успіх боротьби із захворюваннями, особливо інфекційної й інвазійної етіології, вирішує дотримання наступних вимог:

комплектують приміщення птахом одного віку й дотримують принципу «зайняте - порожнє», що забезпечує сприятливі умови для очищення, дезінфекції приміщення і його санації;

після звільнення приміщення й до розміщення там чергової партії птаха встановлюють строки профілактичних перерв: для дезінфекції й повної санації пташників й устаткування;

при батарейному вирощуванні в кожному ізольованому пташнику розміщають птаха, що має різницю у віці не більше 5 днів, а кожен окремий зал цього будинку комплектують птахом одного строку виводу.

Контроль за якістю підстилки. Істотний вплив на гігієнічні умови середовища робе підстилка. Вологість підстилки впливає на інтенсивність ферментативних процесів, що протікають у ній, які сприяють її нагріванню до°50...60 С. Практикою доведено, що вологість глибокої підстилки не повинна перевищувати 50 %. Збільшення вологості спричиняє втрату гігроскопічності й ущільнення підстилки. У цьому випадку позначок залишається на поверхні й створюються антисанітарні умови в пташнику.

Надлишкова вологість у підстилці сприяє також виникненню хвороб дихальних шляхів, сприяє розвитку цвілевих грибів, поширенню аспергільоза, парші, корости кінцівок. З іншого боку, при вологості підстилки нижче 20 % відзначають надмірну запиленість повітря (табл. 3).

3. Гранично припустимий вміст пилу в повітрі птахівницьких приміщень

Найменування приміщень	Концентрація	пилу, мг/м3
		1
	холодний період	теплий період
Приміщення:
для курей	2,0	4,0
для курчат у віці:
1...30 днів	1,5	2,0
31...60 днів	1,5	2,5
61... 150 днів	2,0	5,0

Найкращим підстилковим матеріалом вважають сфагновий торф і деревні стружки. У крайньому випадку використовують солом'яне різання, січку зі стрижнів качанів кукурудзи, опилки, соняхову лузгу й т.д. У господарстві необхідний склад для зберігання запасу підстилки, на якому створюють умови, що виключають псую підстилки (гниття, пліснявіння). Перед використанням підстилкового матеріалу необхідно переконатися в його нешкідливості, для чого направляють у лабораторію зразки.

Контроль за якістю кормів. Важлива міра профілактики хвороб птахів - систематичний контроль за якістю вступників у господарство кормів й умовами їхнього зберігання. Якщо є сумнів у доброякісності що надійшли або наявних у господарстві кормів, їхні зразки варто направляти в лабораторію. Якщо необхідно давати такий корм без попереднього лабораторного дослідження, у господарстві ставлять біопробу на молодняку 15...30-денного віку.

З раціону виключають комбікорми, забруднені грибами (аспергілюс, мукор), з кислотністю вище 5°, підвищеним вмістом повареної солі. Не допускається згодовувати прогірклу рибну й м’ясокісткове борошно, зіпсований технічний риб'ячий жир. Щоб попередити прогіркання жирів у комбікормах, особливо в тих, які містять мікроелементи й зберігають більше 3 днів, необхідно вводити антиоксиданти (сантохін у дозі 200...250 мг на 1 т корми, альфа-токоферол, селеніт натрію в дозі 0,001...0,01 % корму).

Очищення й дезінфекція. Незалежно від благополуччя господарства дезінфекція повинна бути систематичною (профілактична дезінфекція). Годівниці й поїлки знезаражують не рідше одного разу в 6 днів. Попередньо інвентар ретельно очищають від калу, а потім промивають гарячою водою з лугом або знезаражують 2%-м розчином креоліну або 0,5%-м розчином формаліну. Два рази в рік необхідне загальне очищення з побілкою пташників і з ретельною дезінфекцією всього інвентарю. Щоб уникнути вогкості в пташниках, у зимовий час для знезаражування інвентарю можна користуватися паяльними лампами.

До знезаражування приміщення, інвентарю й предметів відходу в неблагополучному господарстві варто приступати, не чекаючи, поки птах видужає або загине. Чим раніше буде почата так звана поточна дезінфекція, чим краще буде дотримуватися чистота в пташниках, тим скоріше вдасться припинити заразне захворювання, що почалося в господарстві, і падіж птаха. Після закінчення хвороби необхідна остання, так називана заключна дезінфекція.

Своєчасному, ранньому очищенню й знезаражуванню повинні піддаватися не тільки місця, де розміщався хворий птах (гнізда, сідала ), але й все відділення, звідки вона була виділена.

Дезінфекцію починають із загального очищення, що зводиться до наступного:

кал, що нагромадився підстилку, залишки корму й т.д. видаляють із пташника й потім або спалюють, або заривають на скотомогильнику;

дерев'яні частини, гнізда, годівниці, поїлки, сідала, а також дерев'яну обшивку, де це потрібно, добре вискоблюють; стружки й сміття спалюють;

с глинобитних стін, якщо це необхідно, зскрібають верхній шар, видаляють також ушкоджені й потріскані шматки штукатурки;

проникну частину підлоги, дерев'яний настил підлог у пташниках і т.д. знімають. Ґрунт, що лежить під дерев'яною підлогою, знімають на глибину близько 2 см. Зняті дерев'яні частини вискоблюють й очищають; після дезінфекції їх настилають назад.

Схема мийно-дезінфекційних і ремонтних робіт у період профілактичної санації приміщень наведена в таблиці 4, препарати, що рекомендують для дезінфекції, - у таблиці 5, а зразкова схема дезінфекції пташників - у таблиці 6.