Тема 15. Хвороби ембріонів.

Методи біологічного контролю в інкубації. Патологоанатомічний аналіз і встановлення причин смертності ембріонів

Характерні диференційні ознаки хвороб ембріонів (у вигляді таблиці).

БІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Біологічний контроль в процесі інкубації

Щотижневий контроль за розвитком ембріонів в инкуби-руемых яйцях - це найнадійніший спосіб отримати своевре-менную інформацію і про проблеми в годуванні родительско-го стада, і про порушення в технології інкубації.

Контроль в процесі інкубації включає:

1. Прижиттєву оцінку розвитку ембріонів в контрольні дні шляхом просвічування яєць на овоскопі.

2. Облік ембріональної смертності по періодах інкубації.

3. Облік втрати маси яєць шляхом їх зважування в контроль-ные дні.

4. Розкриття яєць з живими зародками для оцінки міри їх розвитку(при необхідності).

5. Облік тривалості інкубації і інтенсивності виведення.

Далі будуть розглянуті деякі з вищезгаданих

пунктів, детальний опис біологічного контролю мож-но прочитати в «Методах біологічного контролю в инкуба-ции»(2006) [172].

Прижиттєва оцінка розвитку ембріонів в контрольні дні шляхом просвічування яєць на овоскопі

Біологічний контроль в процесі інкубації часто назы-вают прижиттєвим контролем. Він проводиться по окремо взятих контрольних лотках з кожної партії інкубованих яєць з урахуванням джерела їх вступу.

Прижиттєвий біологічний контроль є основним критерієм оцінки умов розвитку ембріонів. Просвечива-ние яєць проводять у визначені для різних видів птаха дні інкубації з використанням спеціального пристрою — овос-копа. Зазвичай від партії яєць переглядають 2-3 контрольні лотки, узятих з різних зон інкубатора(верх, середина, низ). Прийнято проводити три перегляди яєць в наступні терміни ин-кубации(таблиця. 126).

Таблиця 126. Терміни контрольного овоскопирования яєць в процесі інкубації(по Бреславцу В. А., 2001)

Вид птаха	Терміни проведення контрольних переглядів, сут.
	1 перегляд	2 перегляд	3 перегляд
Кури яєчні	6,5 (7,0-7,5)	10,0(11,0-11,5)	18,0(18,0-18,5)
Кури мясо-яич-ные і м'ясні	7,0 (7,0-7,5)	11,0(11,0-11,5)	18,5(18,5)
Індички легені	8,0 (8,0)	13,0(13,0)	24 (24,5)
Індички важкі	(8,5)	(13,5)	(25,0)
Качки легені	7,0 (7,5)	13,0(12,5)	24,0(24,5)
Качки важкі	8,0(8,0)	13,0(13,0)	25,0 (25,0)
Цесарки	9,0(8,5)	14,0(14,0)	24,0 (24,5)
Гуси легені	9,0 (9,0)	15,0(14,5)	26,0 (27,5)
Гуси важкі	10,0 (9,5)	15,0(15,0)	27,0 (28,0)
Мускусні качки	9,0(10,0)	18,0(17,0)	30,0 (31,0)
Переспівала	5,5(5,5)	9,5(9,5)	15,0(15,5)

Примітка: В дужках приведені дані Дядичкиной Л. Ф.(2004) [ 196]

Оцінку розвитку ембріонів при першому перегляді проводять по розвитку кровоносних судин жовткового мішка і погру-женности ембріона в жовток. При нормальному розвитку эмб-рион ще дуже малий, погано помітний, оскільки занурений в жовток, але добре розвинена і наповнена кров'ю судинна кровоносна мережа жовткового мішка. Такі нормально розвинені ембріони відносять до 1 категорії(Мал. 20). При відсталому розвитку эмбри-он розташований близько до шкаралупи, добре розрізнимо око, сосу-ды жовткового мішка розвинені слабо. Відсталі в розвитку эмб-рионы відносять до 2 і 3 категоріям(Мал. 21, 22).

При горизонтальному розміщенні яєць в лотку оцінку при овоскопировании проводять тільки по розвитку желточ-ного мішка.

Незапліднені яйця при першому перегляді мають од-нородный світлий тон з темною плямою жовтка в середній час-ти, кровоносна мережа посудин відсутня(Мал. 23).

Яйця із загиблими зародками в перші дві доби инкуба-ции часто мають схожу картину з незаплідненими і по-цьому їх помилково відносять до цієї категорії. При повышен-ном кількості незапліднених яєць необхідно розкрити їх і досліджувати стан бластодиска. Якщо зародок загинув до 2-ої доби інкубації їх відносять до «неправдиво» неоплодотворен-ным яйцям(Мал. 24). У разі загибелі зародка після трьох діб інкубації, кров скупчується в крайовому венозному синусі жел-точного мішка і при просвічуванні видно червоний круг або частина його, який називають «кров'яне кільце»(Мал. 25).

При другому перегляді оцінку міри розвитку ембріонів проводять по розвитку аллантоиса. При нормальному розвитку(ембріон 1 категорії) аллантоис вистилає усю внутрішню поверхню шкаралупи, охоплює білок і змикається в гострому кінці яйця(Мал. 26). По усій поверхні яйця видно интен-сивно розвинена мережа кровоносних судин аллантоиса, смыкаю-щаяся в гострому кінці. Ембріон видимий у вигляді темної плями, розташованої в середині яйця, практично занимаю-щего увесь його поперечний діаметр.

У тому випадку, якщо ембріон трохи відстає в розвитку(2 категорія), аллантоис не охоплює повністю білок, в ос-тром кінці яйця видима світла ділянка, позбавлена аллантоиса і кровоносних судин(Мал. 27). У значно от-ставших ембріонів(3 категорія) мережа кровоносних судин ал-лантоиса розвинена слабо, а ембріон видимий у вигляді ма-лого темної плями в середині яйця(Мал. 28).

Загиблі ембріони виявляють при просвічуванні яєць досить легко із-за атрофії посудин кровоносної системи ал-лантоиса і зникнення з них крові. Ембріони видно у вигляді темної безформної плями, що вільно переміщається при похитуванні яйця. Усі відібрані яйця із загиблими эмбрио-нами враховують і відносять до категорії що «завмерли».

При третьому перегляді, який проводять перед перенесенням яєць на виведення, основним критерієм оцінки розвитку ембріонів є використання поживних речовин яйця, розмір воз-душной камери, стан кровоносної системи аллантоиса і положення шиї ембріона(випинання її в повітряну камеру).

При нормальному розвитку ембріон(1 категорія) займає 2/3 об'єми яйця, гострий кінець не просвічується, повітряна камера велика, часто має звивисту обкреслену грани-цы. Ембріон випинає шию в повітряну камеру(помітна тінь при русі голови), кровоносна мережа посудин алланто-иса не видима, або частково видиме у вигляді вузької смужки в тупому кінці яйця(Мал. 29). У курячих яйцях межа повітряної камери може бути рівна або злегка из-вилистая, по краях видно невеликі(3-5 мм) ділянки кровена-полненного аллантоиса.

При дещо затриманому розвитку(2 категорія) ембріон малий, займає не усе яйце, в гострому і тупому кінці просматри-вается мережа кровоносних судин аллантоиса, повітряна каме-ра невелика, її межа рівна(Мал. 30). У сильно відсталих ембріонів(3 і 4 категорії) в гострому кінці видимий невикористаний білок(Мал. 31, 32).

Міра розвитку ембріонів при третьому перегляді харак-теризует готовність їх до виведення. По категорії розвитку можна припустити, яким буде виведення молодняка. Зазвичай з яєць з добре розвиненими ембріонами першої категорії виводимість складає 95-100 %, при відсталому розвитку(2 категорія) — до 70 %. Якщо при овоскопировании яєць встановлено, що эмбрио-нов 1 категорії з хорошим розвитком не менше 80 %, то можна чекати задовільних результатів інкубації, але якщо кількість їх значно менше, то необхідно відразу ж прини-мать відповідні заходи.

Облік ембріональної смертності по періодах інкубації

Загиблих ембріонів при третьому перегляді легко обнару-жить при просвічуванні на овоскопі по малій повітряною ка-мере і відсутності рухів ембріона. Усі яйця із загиблими ембріонами враховують і відносять до категорії що «завмерли», по-гибших після третього міражу в період виведення відносять до кате-гории «задохлики»(таблиця. 127, 128).

Таблиця 127. Класифікація відходів інкубації(по Дядичкиной Л. Ф., 2004)

	Період інкубації, доба
Вид птаха	«Неправдивий« н\о	«Кров'яне кільце«	«Замер-шие«	«Задохлики«
Куры	2	3-7	8-18	19-21
Качки	2	3-8	9-24	25-28
Індички	2	3-8	9-24	25-28
Гуси	3	3-9	10-27	28-30
Цесарки	2	3-8	9-25	26-28
Мускусні качки	2	3-9	10-30	31-33
Переспівала	-	3-5	6-14	15-16,5

У водоплавного птаха нерідко спостерігається загибель эмбри-онов за рахунок розвитку так званих «стусанів»(яєць, содержа-щих колонії патогенних і умовно патогенних грибів), коли-чество яких не повинно перевищувати 0,5(Мал. 33).

Ембріональна смертність особливо висока в періоди, полу-чившие назва «критичні». Це звичайно 3-5,9-11 і 19-20сут-ки інкубації(для курей). При низькій якості яєць або значи-тельных порушеннях режиму інкубації смертність ембріонів може розподілятися інакше.

З контрольних інкубаційних лотків яйця переносять в контрольні вивідні лотки, по яких ведуть облік до кінця інкубації.

Облік втрати маси яєць шляхом їх зважування в контрольні дні

Втрату маси визначають шляхом зважування порожнього кон-трольного лотка, потім з укладеними в нього яйцями перед за-кладкой в інкубатор і в контрольні дні. Розрахунок втрат маси роблять, виключаючи розбиті яйця, по формулі:

ПМ =[(Мо- М)/М] х 100%

де: ПМ — втрата маси яєць %;

Мо — маса яєць до інкубації, г;

М — маса яєць на момент зважування, р.

Отримані дані порівнюють з середніми даними, при-веденными в таблиці 129.

Таблиця 129. Втрата маси яєць по періодах інкубації(по Дядичкиной Л. Ф., 2004)

Вид птаха	Період инку-бации, сут.	Втрата маси %	Період инку-бации, сут.	Втрата маси %	Період инкуба-ции, сут		Втрата маси, %
Куры	7,0-7,5	3,5-4,5 (2,5-4,5)	11,0-11,5	6,5-7,5 (6,5-8,0)	18,0-18,5		11,5-13,0 (11,5-13,0)
Качки	7,5-8,0	3,0-4,0 (2,5-3,5)	12,5-13,0	5,5-6,5 (5,5-6,5)	24,5-25,0		10,5-12,5 (11,0-14,0)
Індички	8,0-8,5	3,0-3,5 (2,5-3,5)	13,0-13,5	5,3-6,7 (5,0-6,5)	24,5-25,0		11,5-13,0 (10,5-13,5)
Гуси	9,0-9,5	2,8-3,7 (2,5-3,5)	14,5-15,0	5,7-6,5 (4,5-6,5)	27,5-28,С		10,5-11,5 (10,5-12,0)
Цесарки	8,5-9,0	3,0-4,1 (2,0-3,0)	13,5-14,0	6,1-6,5 (6,0-6,5)	24,5-25,0		12,5-14,0 (12,5-14,0)
Переспівала	5,5	3,0-3,5 (3,0-4,0)	9,5	5,8-6,5 (6,9-7,0)	15,0		11,5-13,0 (10,0-11,5)

Примітка: в дужках представлені дані Бреславца В. А.(2001) [].

Як велика(понад 14%), так і недостатня(менше 10%) втрата маси яєць, негативно позначаються на розвитку эмб-рионов. Дуже небезпечні великі втрати маси на початку і малі

Основні вікові ознаки зародків сільськогосподарського птаха

У основу визначення віку ембріонів узятий розвиток тих або інших органів і тимчасових ембріональних оболонок, ис-пользование білку і жовтка, амниотической рідини, готов-ность до виведення і так далі

В процесі ембріогенезу відбувається споживання усіх пита-тельных речовин яйця — білку і жовтка. Після виведення залишаються невикористаними частина шкаралупи, подскорлупные оболонки, аллантоис, амніон. Між залишками аллантоиса накапливают-ся продукти обміну речовин.

Під час ембріонального розвитку між зародком, жел-тком, білком і шкаралупою відбувається постійний обмін ве-ществ, особливості якого змінюються з віком. Эмбри-он асимілює поживні речовини, виділяє і частково резервує в нім продукти дисиміляції, поглинає і выде-ляет тепло.

Для определения возраста живых зародышей или времени их гибели пользуются таблицей внешних признаков нормально развитых зародышей (табл. 131).

Кроме этого, для определения возраста эмбрионов, можно ис­пользовать знание расположения зародыша в яйце (табл. 132).

Более детальная характеристика признаков роста и раз­вития эмбрионов сельскохозяйственных птиц приведена в Приложении 1.

Біологічний контроль після інкубації

Послеинкубационный біологічний контроль включає:

1. Облік і аналіз результатів інкубації;

2. Оцінку добового молодняка за екстер'єрними і морфо-биохимическим показниками;

3. Розподіл некондиційного молодняка по видах бра-ка(якщо їх кількість перевищує 2%);

4. Патологоанатомічний аналіз і виявлення причин смер-тности ембріонів;

5. Контроль за збереженням молодняка в перші 10 днів вы-ращивания.

Оцінку результатів інкубації проводять вибірково по кон-трольным лотках, узятих з різних зон інкубатора або по усій партії яєць(при випробуваннях нових моделей інкубаторів). При цьому враховують виведення молодняка, виводимість яєць, коли-чество слабкого молодняка і калік.

Виведення молодняка — ця кількість виведеного конди-ционного молодняка від числа закладених яєць, виражене у відсотках.

Виводимість яєць — ця кількість виведеного кондицион-ного молодняка від числа запліднених яєць, виражене у відсотках.

Молодняк слабкий і каліки — ця кількість виведеного не-кондиційного молодняка від числа закладених яєць, выражен-ное у відсотках.

Для різних видів сільськогосподарського птаха рівні цих показників повинні відповідати даним таблиці 131. Крім того, по контрольних лотках враховують усі категорії відходів інкубації : незапліднене яйце, «неправдиво» неопло-дотворенные яйця, «кров'яне кільце», що «завмерли», «задохли-ки», бій і «стусани».

Порівнюючи отримані дані з приведеними показник-мі в таблиці 131 і Додатку 1, можна судити про якість вы-веденной партії молодняка.

Патологоанатомічний аналіз

і виявлення причин смертності ембріонів

Патологоанатомічний аналіз і виявлення причин смерт-ности ембріонів проводять шляхом розкриття відходів інкубації, якщо виведення складає менше 78-80 %. Загиблих ембріонів бе-рут для розкриття з контрольних лотків, але якщо поданою пар-тии не провели біоконтроль, то для розкриття досліджують яйця з відомого джерела походження(по окремо взятих лотках). При розкритті ембріонів важливою є оцінка їх за віковими ознаками, по яких при порівнянні із стан-дартными показниками можна судити про відповідність віку ембріона і міри його розвитку в цей період інкубації.

В основу определения возраста эмбрионов взято развитие тех или иных органов и временных эмбриональных оболочек, ис­пользование белка и желтка, амниотической жидкости, готов­ность к выводу и др.

Вскрытие отходов инкубации проводят в ветсанблоке или в отдельном помещении инкубатория. При этом надо соблюдать меры предосторожности.

Для розкриття необхідно мати спеціальний стіл, покры-тый склом, лінолеумом або цератою, емальовані кю-веты, ножиці для розрізання шкаралупи, ножиці маленькі загострені(очні хірургічні або манікюрні), пінцети хірургічні, шпатель, лупу, чашки Петрі, місткість для розкритого проаналізованого матеріалу, чисту воду, халати і рушник. Розкриття проводити в марлевій пов'язці в гумових рукавичках.

Після зовнішнього огляду у ембріона розкривають порожнину тіла і розглядають внутрішні органи. Можуть бути відмічені: уродс-тва, загальне відставання в зростанні і порушення його пропорцій, недо-развитие того або іншого органу, його гіперемія або анемія, крово-излияние, набряк, переродження, наявність солей і так далі(таблиця. 134).

Характерні диференційні ознаки хвороб ембріонів (у вигляді таблиці).