Тема 11. Основні мікози та мікотоксикози птиці

Методи діагностики, профілактики та боротьби з мікозами та мікотоксикозами птиці.

1. Аспергільоз — Aspergillosis.

Етіологія. Основним збудником хвороби є патогенний гриб A. fumigatus. Захворювання може бути обумовлене грибами A. nidulans, A. al-bus. A. fumigatus добре росте при температурі 18—37 °С на злаках, овочах, штучних живильних середовищах. Міцелій гриба видно вже через 8 ч на живильних середовищах у вигляді пухнастого нальоту. Через 24—30 ч колонії набувають голубувато-зеленого кольору, що свідчить про початок спороносійства. Надалі колонії стають зеленими, частіше димчастими, гладкими або бархатистими. A. fumigatus містить токсини, які можуть бути екстраговані сірчаним ефіром і спиртом.

Спори збудника стійкі до дії багатьох фізичних і хімічних чинників. Їх можна знешкоджувати за допомогою 10 %-ного розчину формаліну і сулеми 1 : 1000, 5 %-ного лізолу або креоліну, 3 %-ної карболової кислоти.

A. fumigatus і інші види грибів, що викликають цю хворобу, широко поширені в природі. Їх спори є в кормах тваринного і рослинного походження. Особливо сильно розвивається у вологих, соломі, сіні, траві. Після висихання таких кормів пил майже повністю складається із спор грибів. Вдихання її приводить до інфікування організму, а в подальшому до захворювання. Тяжкість патологічного процесу залежить від кількості спор, що потрапили в організм.

Аспергильоз реєструють у всіх видів домашніх і багатьох диких птахів. Гостра форма хвороби розвивається у курчат і індюшат, хронічна, — у дорослої птиці, особливо у водоплавних і індичок.

Патогененез. При попаданні спор грибів в організм через респіраторні органи на місці впровадження збудника розвивається запальний процес (гостра пневмонія) або формуються вузлики (вузликова пневмонія). Надалі спори проростають в міцелій, що супроводжується посиленням запальної реакції. При руйнуванні спор і міцелія гриба виділяються токсини, що впливають на організм гуморальним шляхом і що обумовлюють патологічний процес.

Клінічні ознаки. Гострий перебіг хвороби у молодняка з 4-денного віку і старше супроводжується масовою загибеллю. У хворої птиці вражаються респіраторні органи, розвиваються кон'юнктивіт, діарея і судоми. Наголошуються відсутність апетиту і спрага. Загибель наступає через 24—48 ч.

При хронічній течії симптоми не характерні. Птиця пригноблена, апетит поганий, наголошується спрага. Через 3—4 дні з'являються пронос, серозні закінчення з носових порожнин і очей.

В деяких випадках захворювання супроводжується поразкою очей. У дорослого птаха хвороба супроводжується стійким зниженням яйценоскості (10—20 %), іноді кульгавістю.

У гусят аспергільоз характеризується слабкістю, утрудненим диханням, прогресуючим схудненням.

Патологоанатомічні зміни. Посмертні зміни залежать від місця інфікування і форми перебігу хвороби, В трахеї, бронхах, воздухоносних мішках, іноді на поверхні легенів у вигляді одного-двох вузликів наголошуються локалізовані поразки, крім того, зустрічаються і генералізовані.

При гострій формі хвороби виявляють геморагічні поразки легенів або поява в їх товщі міліарних жовтувато-білих вузликів. Діаметр вузликів 1—3 мл, іноді більше. До процесу можуть залучатися повітроносні мішки.

У затяжних випадках наголошуються вогнища локалізованої гепатизациї легенів, іноді — видимі неозброєним оком міцеліальні маси повітроносних мішках і бронхах. Міліарні вузлики в легенях можуть зливатися в щільні казеозні маси. Іноді воздухоносні мішки покриваються казеозним згустком завтовшки до 5 мл, який часто набуває зеленуватого відтінку. У виняткових випадках всі легені можуть бути інфільтровані сірувато-жовтим ексудатом. У печінці виявляють застійні явища, а в тонкому відділі кишечника — геморагічний запальний процес.

При мікроскопічному дослідженні зрізів легенів знаходять Фокусну пневмонію, множинні некрози і вузликові утворення. Бронхи і бронхіоли заповнені слизом, фібрином, ядерними сегментами, лейкоцитами, міцелієм, який, проникаючи в клітини, пронизує паренхіму легенів. При цьому виникають ексудативні запальні процеси або некрози. У центрі туберкулоподібних вузликів видно радіально гіфи, що розходяться, які оточені реактивною запальною зоною, що нагадує грануляційну тканину. Часто в осередку ураження з'являються гігантські клітини.

Діагностика. Діагноз ставлять на підставі епізоотологічних даних, результатів клінічного патологоанатомічного і мікологічного досліджень.

Для прямого мікроскопічного дослідження відбирають вузлики з легенів або казеозний матеріал, в центрі якого (після забарвлення лактофуксином) по характерній будові визначають міцелій гриба.

Чиста культура збудника може бути отримана на спеціальних живильних середовищах. На поверхню агару (сусло-агар, середовище Чапека і ін.) висівають вузлики або казеозний матеріал. Культивують при температурі 26—37 °С. У позитивних випадках колонії гриба видні на поверхні агару вже через 1—2 дні. При необхідності проводять мікологічне дослідження кормів, уражених грибом.

Аспергільоз необхідно диференціювати від пуллороза курчат і туберкульозу дорослого птаха.

Лікування. З лікувальною метою курям вводять ністатін в дозі 15—20 міліграм (дорослим) і 2—5 міліграм (курчатам). Для індичок і гусаків дозу збільшують в два рази. Використовують також йодистий калій в дозі 0,15—0,20 г на голову. Один раз в п'ять днів птиці обробляють аерозолем йодистого алюмінію по схемі, запропонованою А. Б. Байдевлятовим для інфекційного ларинготрахеїту і мікоплазмозу. Щодня замість питної води птиці випоюють розчин сірчанокислої міді (1:2000—1:3000).

Заходи боротьби і профілактики. Специфічні засоби профілактики не розроблені.

При виникненні захворювання в господарстві ізолюють і забивають на сан-бойні клінічно хворого і слабкого птаха. Якщо причиною захворювання з'явилися цвілі корми або підстилка, їх замінюють.

У разі потреби корми перед згодовуванням проварюють або пропарюють в кормозапарниках протягом 30 хв. Їх використовують в день обробки.

Інвентар в приміщенні промивають 5 %-ным розчином формаліну або 2 %-ним їдкому лугу.

Збудник аспергілезу птахів Aspergillus fumigatus(фото 58-67)

Aspergillus fumigatus fres. (1850-1853)

З групи недосконалих грибів(Fungi imperfecti). Порядок гифомицеты (Hyphomycetales), сімейство Mucedinaceae, рід Aspergillus.

Захворювання зустрічається, головним чином, у молодняка свійських (індички, кури, гуси, цесарки і інші) і диких птиць. Значно рідше хворіють сільськогосподарські тварини і людина.

Фото 58. Аспергільоз легені у курчати. На легені помітні білуваті вузлики величиною з шпилькову голівку і більше. Натуральна величина. Внизу - деталь. × 5. Ориг

Фото 59. Колонії Aspergillus fumigatus білуваті, хрящуваті, концентричні, у вигляді дисків, розташовані на серозній оболонці воздухоносного мішка птаха. Частина їх покрита чорно-зеленуватими дерновинками спороносінь гриба. Натуральна величина. Ориг

Фото 60. Множинні, білуваті, пуговчато-округлые, концентричні колонії Aspergillus fumigatus на серозній оболонці воздухоносного мішка птаха. Натуральна величина. Ориг

Фото 61. Триденна культура Aspergillus fumigatus в чашці Петрі на агарі Чапека. Колонія гриба шерстисто-клочковатая, в центрі зеленувата від спороносіння, оточена облямівкою білого міцелія. Зростання при 37° Ц. Натуральна величина. Ориг

Фото 62. Загальний вигляд спороносіння Aspergillus fumigatus в чашці Петрі. Маса чорно-зелених, подовжених спорових голівок(довжина 85-150 μ, ширина 40-50 μ), що є щільними колонками ланцюжків конідій, що відходять від конідієносців. × 100. Ориг

Фото 63. Подовжені чорно-зелені спорові голівки на конідієносцях гриба Aspergillus fumigatus на соломі. × 100. Ориг

Фото 64. Скупчені конідієносці(довжина до 300 μ, ширина 2-3 μ), що піднімаються від міцелія триденної культури гриба Aspergillus jumigatus на агарі Чапека. Зростання при 37° Ц. Препарат в краплі води. × 200. Ориг

Фото 65. Конідієносці Aspergillus fumigatus, зеленуваті, на вершині з фляшковидно-вздутыми голівками 20-30 μ в діаметрі, у верхній частині темнозеленые. Триденна культура гриба на агарі Чапека. Зростання при 37 °Ц. Препарат в краплі води. × 400. Ориг

Фото 66. Голівки конідієносців Aspergillus fumigatus. Від верхньої частини голівок відходять подовжені стеригмы довжиною 6-8 μ і шириною 2-3 μ. Триденна культура гриба на агарі Чапека. Зростання при 37° Ц. Препарат в краплі води. × 1000. Ориг

Фото 67. Конідії Aspergillus fumigatus, круглі, мелкобородавчатые, зеленуваті, переважно 2,5-3 μ в діаметрі. Триденна культура гриба на агарі Чапека. Зростання при 37° Ц. Препарат в краплі води. × 1000. Ориг

Аспергілез.

Це одна з підступних інфекцій, яка може уразити папуг.

Ця грибкова інфекція викликається плісневими грибами виду Aspergillus, які успішно розвиваються за сприятливих умов - підвищеної вологості і температури серед гниючих залишків рослин і тому подібному середовищу.Інфекція потрапляє в результаті вдихання птахами спор грибка, які можуть осісти в органах дихання і дихальних шляхах. Важке захворювання характеризується грибковим ураженням легких і легеневих бульбашок.

Та все ж рідкість, щоб здоровий дорослий птах піддавався інфекції. Обставинами, сприяючими проникненню інфекції, є стрес і перевезення птаха. Найчастіше зараження цієї інфекції у імпортованих папуг проявляється відразу після їх прибуття. У хворого птаха ускладнене дихання, у важких випадках що характеризується відкриванням і закриванням дзьоба при диханні. Діагноз хвороби поставити важко. Підозра на аспергілез падає в тих випадках, коли при інфекціях дихальних шляхів і органів дихання антибіотики виявляються неефективними. Грибок стійкий до хімічних і фізичних діями. При температурі

плюс 10 - 28градусов не втрачає здатності проростання впродовж шести років, але гине під впливом високих температур. Також джерелом інфекції є корми, заражені грибком. На складах, при тривалому зберіганні зерна і високої вологості в приміщеннях, грибок розвивається і усередині зерна.

Раціон птаха має бути завжди забезпечений вітаміном А, це зміцнює її імунну систему. У питну воду птахові додають мідний купорос в співвідношенні 1:2000 при цьому строго один раз в три дні.

Раніше перед лицем аспергілезу медицина була безсила. Лише небагато птахів виживали в результаті несподіваного одужання. Більшість заражених птахів помирали від задухи, якщо їх не усипляли раніше, щоб позбавити від мук. В наші дні інфікованих птахів успішно лікують імідазол - похідними. Але оскільки лікування вимагає упродовж тривалого часу, дачі строго дозованих медикаментів, потрібне перебування птаха у ветеринарній клініці.

А спергілез це захворювання, яке викликається одним з грибів роду Aspergillus.

Плісневі гриби, що належать до роду Aspergillus, були описані у диких птахів на початку 1800 років. Вони зустрічаються у таких видів пернатих, як качка чорніти, сойка, лебідь і інших птахів. Частіше за інших при аспергілезі птахів можна виявити Aspergillus fumigatus.

У свійської птиці зустрічаються в основному дві форми аспергілезу. Гострий аспергілез зазвичай характеризується сильними спалахами у молодих птахів, високою захворюваністю і високою смертністю. Хронічний аспергілез трапляється у дорослих племінних птахів(особливо індичок), а іноді - у птахів дорослої зграї або в пташниках. Хронічна хвороба буває не так часто. Аспергілез має велику значущість в ситуаціях обмежених просторів, де свою роль можуть грати стресові чинники, або де є підстилка або зерно з грибками.

Заражена підстилка свійської птиці часто може бути джерелом конідій Aspergillus. Спалахи захворювання бувають у присутності такої кількості мікроорганізмів, яка достатня для встановлення захворювання. Крім того, це трапляється при порушенні резистентності птахів до дії мікроорганізмів під впливом таких чинників, як стреси, иммуноподавляющие препарати або неправильний раціон харчування.

Двома основними агентами, що викликають аспергілез у свійської птиці, являються Aspergillus fumigatus і Aspergillus flavus. Тим більше в патологічний процес можуть бути залучені і інші мікроорганізми. Наприклад, Aspergillus terreus, Aspergillus glaucus, Aspergillus nidulans, Aspergillus niger, Aspergillus amstelodami і Aspergillus nigresces. У обох основних мікроорганізмів відсутня статева стадія. Тому вони класифікуються в сімействі Moniliaceae, загоні Moniliales і класі Fungi Imperfecti. Ці мікроорганізми зустрічаються зазвичай в репродуктивній матерії, що розкладається, грунті і кормовому зерні. Таким чином, їх репродуктивні структури(конідії) зустрічаються в повітряній мікрофлорі довкілля.

Досить стійкий до дії температури і добре росте при температурі 45*С. Більшість грибків, ідентифікується за допомогою морфологічних критеріїв, тому біохімічні властивості для цієї мети не застосовуються. Деякі види грибів роду Aspergillus досить стійкі до хімічних агентів. Іноді їх виявляли дезинфікуючих рідинах: сірчаній кислоті, в електролітичних ваннах з сульфатом міді і в оброблених формаліном тканинах для музейних експонатів.

Різні види Aspergillus входять до числа трьох найбільш поширених микотоксикогенных пологів.

В результаті проведення численних експериментів було доведено, що токсини, споживані свійською птицею, можуть знижувати стійкість до різних інфекцій.

Гліотоксин є одним з декількох токсинів, вироблюваних різними штамами Aspergillus fumigatus . Було встановлено, що він виробляється більшістю штамів. Дуже чутливі до оральних доз токсину індички, цей токсин викликає некроз. Крім того, гліотоксин пригнічує імунітет. Він цитотоксичен по відношенню до лімфоцитів периферичної крові птахів(індичок) і стримують їх перетворення.

Експериментальний легеневою аспергілез був отриманий ще в 1884 році, за допомогою внутрішньогрудної ін'єкції грибкових конідій в тіло птаха. Пінгвіни, дуже чутливі до аспергілезу, проте хвороба в основному зустрічається у тих особин, які знаходяться в неволі.

Хворобу можна виявити у усіх видів птахів, що знаходяться в неволі і вільних, домашніх і диких. Тому усіх пернатих можна розглядати в якості потенційних носіїв, сприйнятливих до інфекції, викликаною Aspergillus fumigatus.

Здорові птахи можуть витримати дію значної кількості конідій Aspergillus в природних умовах. Вдихання великого числа Aspergillus fumigatus може статися при сильному зараженні підстилки або корму цими мікроорганізмами, внаслідок чого у пернатих може встановитися інфекція. Приблизно 50% пташенят помирають після 10-хвилинної аерозольної дії конідій Aspergillus fumigatus, при якому в організм потрапляє до 5 на 10 в 5 ступені колониеобразующих одиниць/грам тканин легенів. При подібній дії Aspergillus flavus смертельних результатів у пташенят не було.

У курей був описаний некротичний гранулематозний дерматит. При цьому з інфікованої тканини був виділений Aspergillus fumigatus. Так само зустрічається підшкірний аспергільоз голубів, але підшкірні поразки аспергілезу зустрічаються у птахів досить рідко.

Системний аспергілльоз у пташенят викликає Aspergillus flavus і протікає із залученням до патологічного процесу кісток грудної клітки.

Остеомікоз. Інфекція, викликана в кістках мікроорганізмами Aspergillus fumigatus, призводить до деформації хребців, що у свою чергу веде до часткового паралічу у молодих птахів.

Офтальмія. Поразка очей у птахів внаслідок дії Aspergillus уперше була відмічена в 1940 році, коли Рейс розпізнав аспергільоз в очах курей. У патологічний процес були залучені в основному кон'юнктива і зовнішня поверхня очей в сукупності з появою схожого на сир ексудату або бляшок, що утворюються в нижній частині мигальної перетинки. Більшість патологічних змін, що сталися в очах, включали пухлину склоподібного тіла і поширення її в прилеглу тканину. Грибкова офтальмія, що залучає до патологічного процесу задню частину ока, може бути викликана поширенням мікроорганізмів по крові або лімфатичній системі від первинної респіраторної інфекції.

Конідії Aspergillus fumigatus можуть поширюватися по організму в потоці крові.

Енцефаліт. Описані багато випадків енцефалітного або менінгоенцефалітного аспергілезу у різних видів пернатих. При природному зараженні, у індичок були виявлені вогнища некрозу в головному мозку і мозочку. Спалахи менінгоенцефаліту були зареєстровані у индюшат, пташенят гаг, курчат і пташенят інших птахів. У більшості випадків спостерігалося попутне інфікування легких і повітряних мішків. До патологічного процесу часто залучаються бруньки і печінка. У деяких експериментально заражених індичок спостерігалася помітна «крива шия», а після розкриття виявлені поразки в головному мозку. «Крива шия» спостерігалася також при природному інфікуванні Aspergillus fumigatus у індичок, гусей, курей і папуг.

Зараження відбувається аліментарним шляхом при поїданні корму зараженого грибами. Зараження може відбуватися і при вдиханні спор грибів. Курячі ембріони досить добре сприйнятливі до інфікування Aspergillus fumigatus під час інкубації. Зараження ембріонів відбувається при попаданні желеподібної суспензії з конідіями Aspergillus fumigatus на поверхню яєць, що знаходяться в інкубаторі. А якщо ці посипали конідіями Aspergillus fumigatus, то рівень інфікування зростав. Впродовж 8 днів після такої дії мікроорганізми проникли через шкаралупу. Ці дані виявлені в результаті лабораторних дослідів.

С имптоми хвороби. При цій хворобі у птахів можуть бути присутніми задишка, ускладнене і прискорене дихання. При ускладненні аспергілезу інфекційним бронхітом і інфекційним ларинготрахеїтом, спостерігаються хрипи і патологічні шуми. Також у птахів з'являється сонливість, відсутній апетит, спостерігається виснаження і підвищується температура. Кривошия і втрата рівноваги спостерігаються як при експериментальному, так і при природному інфікуванні різними видами Aspergillus.

Діагноз ставлять на підставі лабораторних аналізів. Частіше діагностику здійснюють при посмертному обстеженні. Зразки для лабораторії треба збирати обережно з використанням асептичних засобів. Отримані асептично зразки можна висівати безпосередньо на відповідному мікологічному поживному середовищі.

Відповідне середовище для виділення і ідентифікації більшості штамів з випадків аспергілезу включає агар Сабуро на основі декстрози, агар на основі розчину Чапека або картопляний агар з декстрозою.

Цінність серологічних тестів обмежена внаслідок нехарактерної природи антигенів.

З метою профілактики треба здійснювати щоденне проведення чищення і дезинфекції місткості для корму і питної води. Для запобігання поширенню інфекції при спалахах захворювання можна додавати в питну воду 1:2000 водний розчин сульфату міді. Проте цей спосіб не такий надійний, тому його не слід використати постійно. Належна вентиляція місць розташування свійської птиці зменшує кількість шкідливих мікроорганізмів в мікрофлорі повітря. Природна вентиляція краща за примусову. Нині відсутні ефективні засоби лікування аспергілезу птахів. Для лікування можна використати ністатин, Амфотерицин В, кристалічний фіолетовий, діамантовий зелений, гамицин, миконазол і дисульфонат фенилмеркуриодинафтилметан.

Для профілактики захворювання можуть використовуватися вакцини приготовані з Aspergillus fumigatus.

Інструкція

про заходи з профілактики та ліквідації аспергільозу птиці