- •Тема 1. Анатомічна будова птиці різних видів.
- •Породи птиці різних видів та їх характеристика.
- •М’ясні породи курей.
- •М’ясо-яєчні породи.
- •Породи індиків.
- •Породи качок. М’ясні породи.
- •Яєчні породи качок
- •Породи гусей
- •Тема 2. Фізіологія та етологія птиці. Основи інкубації. Технологія інкубації яєць, особливості параметрів мікроклімату при інкубації яєць різних видів та порід птиці.
- •Тема 3. Санітарно-гігієнічні вимоги до птахівничих господарств і ферм.
- •Загальні і ветеринарно-санітарні профілактичні заходи в птахівничих господарствах. Охорона навколишнього середовища. Техніка безпеки і охорона праці.
- •Профілактичні ветеринарно-санітарні заходи на виробничих зонах в птахогосподарствах різного технологічного напрямку.
- •Загальні і ветеринарно-санітарні профілактичні заходи в птахівничих господарствах. Охорона навколишнього середовища. Техніка безпеки і охорона праці.
- •Охорона навколишнього середовища. Техніка безпеки і охорона праці.
- •Перебіг хвороб птиці в сучасних умовах ведення галузі. Найголовніші зооантропонозні хвороби птиці .
- •Найголовніші зооантропонозні хвороби птиці .
- •Охорона навколишнього середовища. Техніка безпеки і охорона праці.
- •4. Перебіг хвороб птиці в сучасних умовах ведення галузі. Найголовніші зооантропонозні хвороби птиці .
- •Найголовніші зооантропонозні хвороби птиці .
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до птахівничих господарств і ферм. Ветеринарно-санітарні заходи, що проводяться в цехах з переробки птиці та виробництва продукції птахівництва.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до птахівничих господарств і ферм. Основні групи сучасних дезінфектантів та їх ефективність у птахівництві.
- •Тема 4. Контроль мікроклімату, дезінфекційні, санаційні заходи в птахогосподарствах.
- •Контроль зоогігієнічних параметрів на об'єктах птахофабрик.
- •2.1 Система витяжної вентиляції
- •2.2 Система зволоження повітря.
- •2.3. Крышные вентилятори
- •2.4. Осьові вентилятори низького тиску
- •3.2.1. Біозахист
- •4. Схема мийно-дезінфекційних і ремонтних робіт у період профілактичної санації приміщень ( по н.С. Андріянову, 1982) (у днях)
- •5 Найважливіші дезінфікуючі засоби і їхнє застосування в птахівницькій практиці
- •Профілактичні санітарно-ветеринарні роботи у виробничих зонах птахівницьких господарств Забезпечення надійного біозахисту і умов для виконання санітарних правил
- •Санація повітря
- •Очищення і знезараження стічних вод птахофабрик
- •Санітарна обробка стоків після біологічного очищення
- •Відбір проб
- •Приклад розрахунку середньої арифметичної і дисперсії середньої
- •Середнє арифметичне :
- •1) Обчислюємо суму квадратів значень :
- •1% Протеїну(10 кг/т/вміст сирого протеїну в шроті(у кг)) х ціна 1 кг сировини.
- •Поживні речовини
- •Тема 5. Технологічні і санітарно-гігієнічні аспекти годівлі птиці різних видів та вікових груп.
- •Тема 5. Технологічні і санітарно-гігієнічні аспекти годівлі птиці різних видів та вікових груп.
- •Тема 7. Особливо небезпечні вірусні хвороби птиці.
- •14. Характеристика вірусних хвороб з пухлинною симптоматикою
- •Диференціальна діагностика, профілактика й лікування хвороб шкіри і її похідних у птахів
- •Диференціальна діагностика, профілактика й лікування хвороб органів травлення, печінки, нирок у папуг
- •Диференціальна діагностика, профілактика й лікування хвороб респіраторних органів
- •Диференціальна діагностика, профілактика й лікування хвороб органів розмноження
- •Лікарські препарати, що рекомендують для лікування хворих птахів
- •Тема 8. Вірози птиці
- •Тема 10. Основні бактеріози птиці.
- •1.1. Бак. Дослідження і мікологія.
- •1.2. Біохімічні дослідження
- •1.3. Серологія
- •2.1. Бактеріологія і мікологія
- •2.3. Серологія
- •3.1. Бактеріологія і мікологія
- •3. Профілактика синдромів : "затримка зростання", "погане всмоктування поживних речовин", "малорослики", "замориші", "пухнасті голови", "вертольоти", "бліді курчата", "ламкість кісток".
- •6. Профілактика бактеріальних інфекцій.
- •Застосування пробіотиків, пребіотиків та еубіотиків в промисловому птахівництві. Пробіотики в птахівництві.
- •Антибіотикотерапія: визначення чутливості до антибіотиків, схеми та методи застосування антибіотиків в птахівництві.
- •Тема 11. Основні мікози та мікотоксикози птиці
- •Аспергільоз — Aspergillosis.
- •1. Загальні положення
- •2. Діагностика аспергільозу
- •3. Заходи при виявленні захворювання птиці на аспергільоз
- •4. Профілактика аспергільозу птиці
- •Тема 12. Основні паразитози птиці.
- •Тема. Опанування методів діагностики основних паразитозів птиці
- •Лабораторна діагностика арахно-ентомозів птиці та сучасні методи боротьби і профілактики і.
- •Тема 13. Органна патологія.
- •38. Нормативні показники мікроклімату при утриманні курок-несучок
- •Тема 14. Патологічні стани птиці, що пов'язані з нестачею вітамінів, макро- і мікроелементів, амінокислот; токсикози.
- •Надлишок протеїну
- •Тема 15. Хвороби ембріонів.
- •Основные диагностические признаки заболеваний различной этиологии у эмбрионов и суточного молодняка
- •Тема 16. Хвороби декоративної та дикої птиці.
- •Основні види та породи декоративної птиці. Особливості умов утримання, годівлі декоративної птиці.
- •Мікози та мікотоксикози у декоративної та дикої птиці.
- •Основні види та породи декоративної птиці.
- •Годівля декоративних птахів
- •Мікози та мікотоксикози у декоративної та дикої птиці. Мікози і мікотоксикози.
Тема 5. Технологічні і санітарно-гігієнічні аспекти годівлі птиці різних видів та вікових груп.
Раціони для годівлі молодняку птиці.
Повноцінна годівля – основа високої генетично обумовленої продуктивності птиці і ефективної трансформації поживних речовин корму в продукцію.
Годівля птиці базується на детальній характеристиці складу кормів як первинного показника поживності особливості анатомічної будови травного тракту, фізіології травлення, всмоктування поживних речовин корму і біохімічних перетвореннях їх в обмінних процесах. З урахуванням цих закономірностей науково обгрунтована система оцінки поживності кормів і нормована годівля різних видів і вікових груп птиці, розроблені режими годівлі і методи підготовки кормів.
Нормують годівлю птиці різних видів і вікових груп виходячи із утримання (вмісту обмінної енергії, сирого протеїну, сирої клітковини, мінеральних речовин, вітамінів і мікроелементів). При цьому розрахунок всіх компонентів приходиться з розрахунку на одну голову на добу (при комбінованому типу годівлі) і на 100г повнораціонного комбікорму (при сухому типу годівлі).
Кількість корму і біологічна його продуктивність визначається в залежності від віку і продуктивності птиці. Наприклад, для куриці-несучки в 100г комбікорму повинно бути 270 ккал обмінної енергії і 17 % протеїну, індички відповідно 280 і 16%.
Загальна поживність корму визначається в обмінній енергії (вміст ккал в 100г), а вміст сирого протеїну, сирої клітковини, кальцію, фосфору, натрію в відсотках від ваги корму.
Потребу птиці в мікроелементах і вітамінах нормують із розрахунку на 1т. корму. (мікроелементи в г., а вітаміни в інтернаціональних (міжнародних) одиницях)
Наприклад, на 1т. комбікорму для птиці необхідно додавати марганцю 50г, заліза 10г, міді 2,5г, йоду. В склад органічних речовин корму входять вуглеводи, протеїн, жир, клітковина.
До вуглеводів відноситься крохмаль, цукор, клітковина.
В організмі птиці запасним вуглеводом є глікоген, який при необхідності розкладається до глюкози, яка використовується для забезпечення енергетичних потреб організму. Лишні вуглеводи, що поступають в організм перетворюються в жир, який може відкладатись про запас.
Клітковина необхідна для процесів травлення: вона створює певний об’єм корму в шлунково-кишковому тракті птиці, посилює перистальтику, активізує виділення травних ферментів, що сприяє кращому перетравленню протеїну, жирів, вуглеводів.
Протеїни об’єднують дві групи речовин: білки – складаються з амінокислот і аміди – азотисті сполуки небілкового характеру, які являються продуктами незавершеного синтезу, білку, або продуктами незавершеного розкладу – вільні амінокислоти і ін.
В кормах для птиці сирий протеїн знаходиться в основному у вигляді білків (90-97%). Білки є будівельним матеріалом для організму, джерело енергії, можуть повторюватись в жири, вуглеводи, регулюють водний обмін, кислотно-лужну рівновагу і т.д.
Жири – джерело енергії, входять в склад клітинних оболонок, сприяють всмоктуванню жиророзчинних вітамінів. Вони також сприяють більш економічному використанню протеїну. В організмі жир утворюється з кормового жиру, вуглеводів, продуктів білкового обміну і відкладається між в’язевими волокнами, під шкірою в грудно-черевній порожнині.
Вітаміни – особлива група органічних речовин. Вони входять в склад ферментів. Синтезуються рослинами і тільки деякі в організмі птиці. При недостатку вітамінів у птиці розвиваються специфічні захворювання – гіповітамінози – викликають пригнічення росту і збільшення загибелі молодняка і дорослої птиці. У дорослої також – зниження продуктивності, відтворної здатності, низький вміст вітамінів в яйці.
Мінеральні речовини – входять макро- і мікроелементи, які відносяться до незамінних факторів годівлі птиці, незважаючи на те, що вони не являються джерелом енергії.
Макроелементи – це речовини вміст яких в кормах становить 0,01% і більше - Ca, P, Na, K.
Мікроелементи – речовини вміст яких в кормах 0,001% і нижче - Mu, Zn, Fe, Cu, Co, J.
Вода – необхідна для життєдіяльності організму. За допомогою води регулюється температура тіла, забезпечується нормальне травлення, здійснюється забезпечення клітин і тканин пластичним матеріалом і енергетичними речовинами, які знаходяться у вигляді колоїдних водних розчинів. При оптимальних умовах утримання з розрахунку на 1кг живої ваги курчата яєчних порід в віці 1-2 дні вживають 350-400мл води, 20-40 дн. 230-300, 40-80 дн. 190-200мл, дорослі кури 100-130мл.
Корми для птиці
Корми для птиці розділяють на 6 груп:
зернові;
відходи технічного виробництва;
корми тваринного походження;
вітамінні;
соковиті;
мінеральні.
Крім того в птахівництві використовують кормові добавки, до яких відносять препарати вітамінів, солі мікроелементів, синтетичні амінокислоти, антиоксиданти, антибіотики, коксидіостатики.
Зернові корми.
Їх розділяють на злакові і зернобобові.
Зернові корми являються основою годівлі птиці. Вони легко засвоюються і охоче поїдаються. В раціон птиці в залежності від виду і віку зерно становить 60-75%.
Кукурудза – цінний корм для молодняка і дорослої птиці. Органічні речовини кукурудзи перетравлюються на 87-90%. Вона утримує 3300 ккал/кг обмінної енергії, але в ній менше протеїну чим в інших злакових. Білок кукурудзи утримує відносно мало таких незамінних амінокислот як різин і триктофан. В кукурудзі мало клітковини, тому її згодовують у вигляді крупи молодняка навіть з перших днів життя.
В раціоні птиці кукурудза може займати 30-40% загальної поживності, а в висококалорійних раціонах для птиці, що вирощується на м”ясо більше 50%.
Ячмінь – добре поїдається птицею і позитивно впливає на продуктивність. Згодовують ячмінь цілим і в подрібненому вигляді. Молодняка в віці 10-30 днів ячмінь дають без оболонки, в вигляді крупи. В склад комбікорму ячмінь можна вводити до 30-40 %.
Просо – добре поїдається дорослою птицею, але має мало клітковини. Молодняка до 30-ти денного віку просо дають без оболонки – вигляді пшона. Норми введення проса в комбікорми: оптимальне для молодняка 15-20%, для дорослої птиці 20-25%.
Пшениця – по калорійності поступається кукурудзі, але містить більше протеїну.
Згодовують у вигляді крупи з частками більшого або малого розмолу, в залежності від віку птиці. В склад комбікорму включають 35-40%.
Овес – гарний дієтичний корм. Овес стимулює ріст пера і сприяє зменшенню канібалізму. Молодняка до 4-х тижневого віку згодовують зерно без плівки в подрібненому вигляді. Дорослій птиці використовують 10-15% пророщеного зерна від загальної поживності раціону. Вводять в склад комбікорму.
Жито птиця поїдає гірше ніж пшеницю, кукурудзу, ячмінь, овес. Велика кількість жита викликає розлади травлення. Жито вводять до складу комбікорму тільки через 3 міс. після збирання дорослої птиці не більше 7%, молодняка – не більше 5%.
Зерно бобових багате протеїном (21,3-34%), більш повноцінне ніж злакове, більше жиру і мінеральних речовин, особливо Ca, P. Але для інактивації анти поживних речовин (інгібітори, міноксидаза та ін.) зерно необхідно термічно обробляти.
Горох – найбільш розповсюджений в годівлі птиці. Міститься до 30% протеїну, 50% крохмалю, 10%- цукру, 5%- клітковини, 1,5% жиру. Один кг. Гороху містить 12,5 г лізину, 1,7г – метіоніну, 1,5г – триктофоку, тому він незакінчений компонент комбікорму.
Дорослій птиці і молодняка згодовують в подрібненому вигляді 10-15% від зерно-мучнистих кормів. Зерно доцільно піддавати тепловій обробці.
Соя – містить 37-45% протеїну, 17-25% жиру, 25% вуглеводів. В 1кг сої міститься 21,9г лізину, 4,3- метіонину, 5,3г цистину, 4,3г – триктофану. Однак містить антипоживні речовини (інгібітор, триксину, саноніни) які знижують поживну цінність і негативно впливають на ріст молодняка і продуктивність птиці. Тому соєву муку необхідно перед згодовуванням піддавати волого-тепловій обробці при температурі 116-120С. В комбікорм для птиці її вводять не більше 5-8% .
2. Відходи технічного виробництва отримують при переробці с/г сировини на підприємствах легкої і харчової промисловості.
Соєва макуха і шрот є найбільш цінні для курей і курчат всіх вікових груп. В склад входить 41-43% протеїну. По утриманню незамінних амінокислот вони близькі до кормів тваринного походження і дорослої птиці їх можна включати до 20% і більше. Шрот і макуху необхідно піддавати термічній обробці при температурі 110-120 С.
Соняшникові макуха і шрот по кількості лізину поступається соєвому шроту, а по вмістимості метіоніну і цистіну – переважають його.
В комбікорм для молодняка вводять 5-10%, для дорослої птиці – 15-30%.
Лляні макуха і шрот добре перетравлюються і сприяють оперенню птиці. Бувають випадки отруєння птиці. Отруєння викликає ціанглікозид, який в присутності води перетворюється в синильну кислоту. Перед включенням в раціон необхідно перевіряти на наявність синильної кислоти. В склад комбікорму вводять: для молодняка лляну макуху 2-3%, шрот 3-5%, для дорослої птиці макуху 5-6%, шрот 7-10%.
Бавовняний шрот – по вмістимості амінокислот поступається тільки соєвому, є повноцінним джерелом протеїну (містить 43% протеїну) Недолік – наявність отруйного алколоїду госсинолу. В комбікорм для дорослої птиці і молодняка з 4-х тижневого віку рекомендується вводити не більше 4% шроту, який не містить вільного госсинолу.
Пшеничні відсівки (отруби) – побічний продукт при виробництві муки. Міститься 15% протеїну, 4,2% жирів, 11г/кг фосфору. В комбікорми для ремонтного молодняка птиці вводять 5-7%, дорослого поголів’я 7-10%.
Сухий жом утримує 7,7% білку, 0,5% жиру, 19% клітковини і 55,7 % безазотистих екстрактивних речовин. Згодовують жом дорослій птиці 5-7% від загальної поживності раціону.
Кормова патока – відходи цукрової промисловості тягуча в’язка рідина темно-бурого кольору. Як правило її дають в невеликих кількостях: 2-3% молодняка і 3-5% дорослій птиці. Корми тваринного походження отримують із відходів м’ясної і молочної промисловості, рибних і звіробійних промислів, а також з сировини місцевої переробки. Корми цієї групи багаті протеїном і мінеральними речовинами.
Рибна мука являється джерелом протеїну. В ній багато вітамінів групи В і мікроелементів. В рибній муці багато амінокислот. Оптимальна кількість рибної муки в комбікормах для молодняка 4-7%, для дорослої птиці 5-7%.
Корми тваринного походження
М’ясо-кісткове борошно готується з м’ясних відходів, внутрішніх органів, цілих туш непридатних для харчових цілей. З метою забезпечення стерильності м’ясо-кісткового борошна сировина піддається обробці при високій температурі і тиску. В комбікорми для молодняка м’ясо-кісткове борошно вводять в кількості 3-5%, для дорослої птиці 5-7%.
М’ясне борошно виробляється з м’ясних відходів, внутрішніх органів тварин, ембріонів, фібрину, кісток (не більше 10%). Містить 54-64% протеїну. М’ясне борошно вводять в комбікорми для птиці в кількості 3-7%.
Перове борошно готується з пера шляхом гідролізу при температурі 132 С і тиску 2амп. Містить 84% протеїну багатого сіркоутримуючими амінокислотами – метіоніном, цистином. По поживності поступається рибній і м”ясо –кістковій муці.
М’ясо-перове борошно отримують з пера, відходів забою інкубації і тушок загинувших птиць. Перове і м’ясоперове борошно в раціони птиць вводять так, як і м’ясокісткове.
Сухе знежирене молоко в молочній промисловості отримують при виробництві вершків, сметани, масла. Це цінний протеїновий корм. В комбікорми для молодняка його вводять в кількості.
Жир тваринний кормовий має високий рівень обмінної енергії, в 2,5-3 рази більше чим зернові корми. Жир вводять в склад комбікормів в кількості 2-3%.
4. Соковиті і вітамінні корми.
Морква – вітамінний і дієтичний корм для птиці при комбінованому типі годівлі. Згодовують в подрібненому вигляді свіжою, молодняка і дорослій птиці в кількості 20-30% від ваги зерно-мучнистих кормів.
Картопля – цінний вуглеводневий корм для птиці при комбінованому типу годівлі. Згодовують варену картоплю, при необхідності нею можна замінити до 15-30% зерна. Добова норма картоплі на одну голову: кури 50-100г, качки, індики 150-300г, гуси 250-300г.
Кормовий і цукровий буряк є джерелом цукру. Згодовують птиці сирим у вологих мішанках (15-30%), а також при заготівлі комбінованого силосу.
Гарбуз – цінний для птиці корм. Він крім вуглеводів має дієтичні якості. Згодовують гарбуз так як і буряк.
Зелені корми в літній період є джерелом вітамінів і частково мінералів. Курям на день згодовують 40-50г., качкам, індикам 150-300г, гусям 500-2000г. Кращим зеленим кормом для птиці вважаються люцерна, конюшина, віко-овес, кормова капуста і ін.
Рекомендується згодовувати молоду зелень до цвітіння.
Трав’яне борошно містить багато життєво важливих речовин –вітамінів, мікроелементів. Воно є обов’язковим компонентом комбікормів для птиці, вводять в кількості молодняка 3-5% і дорослій птиці 5-10%. Максимальна дача трав’яного борошна на добу на голову дорослої птиці г: кури 10-12, індики 20-30, качки 30-35, гуси 100-200.
Комбінований силос – основне джерело забезпечення птиці каротином в зимовий період. Рецепти комбінованого силосу різноманітні. Дорослій птиці на голову за добу згодовують г: курам 10-50, індикам 50-70, качкам 150-200, гусям 250-300.
Кормові засоби мікробіологічної і хімічної промисловості .
Дріжджі кормові гідрполізні використовують в якості білково-вітамінної добавки до раціонів. В комбікорми для молодняка і дорослої птиці вводять в кількості 2-3%.
В цю групу входять також синтетичні амінокислоти, вітаміни, антибіотики, солі мікроелементів та ін. біологічно активні речовини, які об’єднані під загальною н6азвою – мікродобавки.
Мінеральні корми ділять на дві групи:
- ті, які утримують Са – крейда, вапняк, ракушкова крупа.
-ті, які утримують Са, Р – кісткове борошно, кормовий знефторений фосфат, преципінат кормовий та ін.
Кухонна сіль. Використовується сіль середнього помолу, містить натрію – 30%, хлору 57%. Птиця дуже чутлива до солі. Тому при нормуванні враховують загальну кількість натрію в комбікормі. Як правило її вводять в комбікорм для молодняка до 0,3% для дорослої птиці до 0,4-0,5%
Комбікорми. Повнораціонні комбікорми – це кормові суміші, які повністю задовольняють потребу птиці в необхідних поживних речовинах, вітамінах і мікроелементах. Вони не потребують додаткових добавок і їх згодовують птиці у вигляді сипучої суміші, цілих або дрібних гранул.
Комбікорми-концентрати – комбікорми з підвищеним утриманням сирого протеїну, мінеральних речовин і мікродобавок. Застосовується як добавки до основного раціону для підвищення повноцінності годівлі птиці.
Білково-вітамінні добавки (БВД) – це однорідна суміш подрібнених до необхідної величини високобілкових кормових засобів рослинного, тваринного походження і мікродобавок (вітамінів, солей, мікроелементів та ін.)
Білково-вітамінні добавки застосовуються для збалансування раціонів або збагачення комбікормів місцевого виробництва.
Премікс – це однорідна суміш подрібнених мікродобавок і наповнювача, що застосовується для збагачення комбікормів і білково-вітамінних добавок. Премікс вводить в кількості 1% від ваги в комбікорм (10кг на 1т), для збагачення БДВ його добавляють 4-5% (40-50кг на 1т.)Годівля яєчних курей і молодняка.
Для курей яєчних порід застосовують сухий тип годівлі з використанням повноцінних кормбікормів. Курам-несучкам при клітковому утриманні необхідно згодовувати 115г повнораціонного комбікорму, збагаченого мікроелементами, вітамінами, антибіотиками. В перші 5 місяців яйцекладки кури ростуть і їм потрібно згодовувати корми помірного рівня енергетичного забезпечення (270 ккал.) Після закінчення росту (11міс) несучок переводять на знижений рівень по поживності (260ккал і 16% сирого протеїну). В комбікормах для курей при клітковому утриманні необхідно контролювати енерго-протеїнове співвідношення, яке повинно бути в межах 160-165.
Курчат починають годувати одразу після розміщення їх у пташниках. Доступ до корму і води повинен бути постійний на протязі доби. Нормують годівлю молодняка яєчних курей по утриманню в 100 г комбікорму обмінної енергії і поживних речовин для курчат двох вікових періодів: курчата віком 1-8 тижнів, ремонтний молодняк 9-21 тиждень.
Найбільш вимогливі курчата до умов утримання і годівлі в перші 10 днів життя.
Рекомендується для курчат в віці 1-5 днів застосовувати передстартерний комбікорм, який складається з 12% сухого обрату, 50% кукурудзи меленої, 16% пшениці меленої, 8% ячменю меленого (без плівок), шроту соєвого – 14%. Такий комбікорм згодовується вволю, а якщо його немає, використовують повнораціонні комбікорми для курчат 1-60 днів.
Курчата краще поїдають гранульований корм у вигляді крихіток (розмір часток 1-2 мм), але можна згодовувати і сипучий комбікорм. При комбінованому типу годівлі в перший день курчатам згодовують пшоно, дроблену крупу пшениці, кукурудзи, а потім кормосуміш що складається з дрібно помеленого зерна без плівок, подрібнених круто зварених яєць або свіжого сиру.
З 5-6 денного віку для курчат разом з зерном готують мішанки з мучнистих кормів, соняшникової макухи, рибної і м’ясо-кісткового борошна, сиру свіжої зеленої маси, моркви.
Зволожувати цей корм краще обратом або сироваткою.
В перші 5 днів курчат годують не менше 8 разів на добу, до місячного віку –6, на початку другого місяця – 4 рази. Після 8-тижневого віку курчат переводять в групу ремонтного молодняка і годують комбікормом з пониженим рівнем обмінної енергії (260ккал) і сирого протеїну 14%.
Годівля м’ясних курей і молодняка.
Для попередження переїдання корму і ожиріння курей-несучок необхідно використовувати комбікорми не в гранульованому, а в сипучому вигляді. Рівень обмінної енергії в 100г комбікорму повинен становити 265-270 ккал, сирого протеїну 16-14%, кальцію 2,8-2,7%, фосфору – 0,7%.
Для підтримки високої продуктивності і попередження ожиріння птиці доцільно нормувати добову дачу корму в залежності від яйценосності: при яйценосності 40% курям згодовують за добу 145г комбікорму, 50% - 150г, 60% -155г, 70% і більше – 160г.
Важливе значення для раціонного використання поживних речовин корму, забезпечення здоров’я і високої яйценосності м’ясних курей має співвідношення енергії і протеїну в комбікормі. В першій половині продуктивного періоду воно становить 160, в другій – 190.
Широке енерго-протеїнове співвідношення стимулює напрямок обмінних процесів в організмі курей в бік відкладення жиру, що веде до збільшення ваги, зниженню яйценосності.
Норми утримання поживних речовин і обмінної енергії в комбікормах для м’ясних курей і молодняка, % від ваги комбікорму.
Вік птиці |
Обмінна енергія, ккал. |
Сирий протеїн |
Сира клітковина |
кальцій |
фосфор |
натрій |
лізин |
метіонін |
Метіонін +цистин |
триптофан |
Кури м’ясні в віці, тижні: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
24-49 |
270 |
16 |
5,5 |
2,8 |
0,7 |
0,3 |
0,70 |
0,30 |
0,57 |
0,16 |
50 |
265 |
14 |
6,0 |
2,7 |
0,7 |
0,3 |
0,63 |
0,26 |
0,49 |
0,14 |
Молоднак м’ясних курей в віці, тижні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-7 |
290 |
20 |
5,0 |
1,1 |
0,8 |
0,3 |
|
|
|
|
8-23 |
260 |
15 |
7,0 |
1,2 |
0,7 |
0,3 |
1,0 |
0,45 |
0,75 |
0,20 |
Курчата-бройлери в віці, тижні: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-4 |
310 |
22 |
4,5 |
1,0 |
0,8 |
0,3 |
1,1 |
0,56 |
0,82 |
0,22 |
5 і більше |
315 |
19 |
4,5 |
0,9 |
0,7 |
0,3 |
0,95 |
0,40 |
0,71 |
0,19 |
При вирощуванні ремонтного молодняка м’ясних курей годівля є важливим фактором, що впливає в подальшому на продуктивність батьківського стада курей. Годують враховуючи вікові особливості в процесі вирощування: перший період 1-7 тижнів і другій 8-23 тижні.
В перші 4-5 дні вирощування в пташнику краще згодовувати предстартерну суміш. Її склад і поживність така, як і для курчат яєчних порід.
Для курчат першого віку використовують повнораціонні комбікорми з високою концентрацією повноцінного протеїну (20%), обмінної енергії (в 100г-290ккал) не більше 5% клітковини. Курчатам до 4-х тижневого віку доцільно застосовувати комбікорми у вигляді крупи (1-3мм). Її курчата краще поїдають чим сипучий корм.
При комбінованому типу годівлі в перші 1-2 тижні молодняка згодовують подрібнене зерно кукурудзи, пшениці, ячменю, пшоно, сир а потім в раціони включають суміші зернових кормів, макухи, шроти, м’ясне і люцернове борошно, зелену траву.
Годівля курчат-бройлерів.
Годівля курчат-бройлерів заключається в забезпеченні інтенсивного росту, щоб отримати тушки високої категорії з мінімальними витратами кормів на одиницю приросту живої ваги.
Це досягається завдяки використанню повнораціонних комбікормів, розроблених у відповідності з нормами годівлі на два вікові періоди:
- перший 1-4 тижні;
- другий 5 тижнів і більше.
Бройлерів починають годувати одразу після розміщення в приміщенні. Годують 5-6 разів на добу, доступи до води – постійний. Рекомендується в перші 3-4 дні годувати бройлерів передстартерними комбікормами.
Високий енергетичний рівень комбікорму для бройлерів досягається за рахунок висококалорійних компонентів кукурудзи, пшениці та ін. кормів.
В перший період (1-4 тижні) курчатам згодовують сипучий комбікорм, або в вигляді крупи (1-2 мм) в другому періоді (5 тижнів і більше) доцільно використовувати гранульований комбікорм (1-3,5мм) В другому періоді вирощування доцільно в комбікорми добавляти 3-5% кормового жиру. За два тижні до забою всі лікарські препарати і гравій виключають з комбікорму.
4) Годівля дорослих індиків і молодняка.
Раціон для дорослих індиків і молодняка складають з тих кормів, що застосовують для годівлі курей. Але індики більш вимогливі до амінокислотного складу сирого протеїну і вітамінній годівлі, чим кури, краще використовують грубі корми, особливо трав’яне борошно.
Важливу увагу вертають на якість кормів. Зернові корми повинні бути свіжі і утримувати достатню кількість вітамінів групи В. Не менше 30% протеїну в комбікормі повинно бути забезпечено за рахунок кормів тваринного походження. Кількість трав’яного борошна може сягати до 10%.
При сухому типі годівлі кращі результати отримують при використанні дробленого гранульованого комбікорму з розмірами часток 1-3,5 мм, а також сипучого комбікорму. Цілі гранули згодовувати дорослим індикам не можна тому, що це стимулює ожиріння птиці. В племінний період комбікорм знаходиться в годівницях постійно і індики їдять його вволю. Добова потреба комбікорму залежить від породи індиків, пори року, рівня продуктивності і ін. факторів.
В середньому індички вживають за добу на 1 голову 260г, а індики – 500г комбікорму. В 100г комбікорму для дорослих індиків повинно утримуватись 280 ккал і 16% протеїну.
В продуктивний період, особливо під час інтенсивної яйцекладки потрібно ретельно пильнувати за живою вагою несучок і поїдаємістю корму.
Зниження цих показників – ознака швидкого зниження яйценосності і погіршення інкубаційної якості яєць.
Норми вмісту поживних речовин і обмінної енергії в комбікормах для дорослих індиків і молодняка, % від ваги комбікорму.
Вік птиці
|
Обмінна енергія в 100г, ккал |
Сирий протеїн |
Сира клітковина |
кальцій |
фосфор |
натрій |
лізин |
метіонін |
Метіонін+цистин |
триптофан |
Дорослі індики |
280 |
16 |
6,0 |
2,8 |
0,7 |
0,3 |
0,70 |
0,32 |
0,57 |
0,25 |
Молодняк індиків у віці, тижнів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-4 |
290 |
28 |
4,0 |
1,7 |
1,0 |
0,4 |
1,50 |
0,60 |
1,0 |
0,27 |
5-13 |
300 |
22 |
5,0 |
1,7 |
0,8 |
0,3 |
1,19 |
0,47 |
0,79 |
0,21 |
14-17 |
300 |
20 |
6,0 |
1,7 |
0,8 |
0,3 |
1,07 |
0,43 |
0,71 |
0,19 |
18-30 (ремонтний) |
270 |
14 |
7,0 |
1,7 |
0,7 |
0,3 |
0,75 |
0,30 |
0,50 |
0,14 |
Для забезпечення нормального росту, особливо на початку вирощування індичат (1-4 тижні) необхідно використовувати комбікорми з високим утриманням протеїну(28%) з послідуючим зниженням його по періодам вирощування: 5-13 тижнів – до 22%, 14-17 тижнів – до 20%. В комбікормі по віковим періодам індичат повинно бути протеїну тваринного походження відповідно 32, 20, 16% від загального його вмісту. Індичат починають годувати комбікормом відразу після розміщення в пташнику. Їм необхідно забезпечити вільний доступ до води. В перші два тижні вирощування індичатам корм роздають 4-5 разів на день, в більш старшому віці 2-3 рази.
Індичатам віком 1-4 тижні краще згодовувати повнораціонні комбікорми у вигляді крошки або крупок гранул (1-3,5 мм) в віці 5-13 тижнів – гранульований комбікорм (3мм). До 4-х тижневого віку індичатам згодовують зернові корми тільки після відсіву плівок. З 5-и денного віку індичатам 1 раз на тиждень в комбікорми добавляють гравій розміром 2-6 мм по 0,3-0,8 кг на 100 гол.
До 18- тижневого віку ремонтний молодняк годують так, як і індичат, що вирощують на м’ясо. Після відбору племінних індичат їх з 18 по 30 тиждень з метою недопущення передчасного статевого дозрівання вирощують по програмі обмеженої годівлі. Рівень обмеженої енергії в 100г комбікорму знижують до 270ккал, рівень сирого протеїну до 14%.
5) Годівля дорослих качок і молодняка.
В сучасному птахівництві застосовується переважно сухий тип годівлі з використанням повнораціонних комбікормів. Головний інгридієнт комбікормів для качок всіх вікових груп – зернові корми, які дають птиці, як правило в меленому вигляді. Від ступені розмелу залежить засвоєння з зерна поживних речовин.
При годівлі качок сухим повнораціонним кормом необхідно, щоб він постійно знаходився в автогодівницях. Качкам в період максимальної яйцекладки доцільно згодовувати гранульовані комбікорми, що повністю виключає втрати із-за розсипання і підвищує ефективність використання комбікорму на 10-12%.
В середньому на голову за добу качкам пекінської породи потрібно 240г, для качок кросу х-11-270 г повнораціонного комбікорму.
В 100г комбікорму повинно бути відповідно: об’ємної енергії 265ккал, сирого протеїну16% і 270 ккал, 17% сирого протеїну.
В комбікормах для качок повинно бути не менше 10-15% кормів тваринного походження від загальної поживності корму.
При комбінованому типу годівлі качок на протязі дня їх годують 3-4 рази. Вранці і вдень їм дають вологі мішанки в склад яких входять зелені і соковиті, а ввечері сухе або вологе зерно. Вологі мішанки повинні повинні бути свіжими. Зимою їх годують на теплій воді перед роздачею птиці. Качок необхідно годувати вволю . Мінеральні корми і гравій повинні постійно знаходитись в годівницях. В спекотний період року при підвищенні температури повітря в пташнику більше 25С рівень сирого протеїну підвищують до 18%, щоб компенсувати його нестачу при зменшенні поїдання корму.
Норми утримання поживних речовин і обмінної енергії в комбікормах для дорослих качок і молодняка, % від ваги комбікорму.
Вік птиці
|
Обмінна енергія в 100г, ккал |
Сирий протеїн |
Сира клітковина |
кальцій |
фосфор |
натрій |
лізин |
метіонін |
Метіонін+цистин |
триптофан |
Качки дорослі (пекінські) |
265 |
16 |
7,0 |
2,5 |
0,7 |
0,3 |
0,70 |
0,32 |
0,60 |
0,17 |
Молодняк качок пекінських в віці, тижнів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-3 |
280 |
18 |
6,0 |
1,2 |
0,8 |
1,0 |
1,0 |
0,45 |
0,77 |
0,20 |
4-8 |
290 |
16 |
6,0 |
1,2 |
0,7 |
0,89 |
0,89 |
0,40 |
0,68 |
0,18 |
9-26 (ремонтний) |
260 |
14 |
10 |
1,2 |
0,7 |
0,78 |
0,78 |
0,35 |
0,59 |
0,16 |
При вирощуванні каченят пекінської породи на м’ясо нормують годівлю по двом віковим періодам: 1-3 і 4-8 тижнів. В перший період вирощування каченят для забезпечення інтенсивного росту в кормах передбачений високий рівень сирого протеїну (18%) і калорійність (280ккал.) В другому періоді для підвищення відкладання жиру і покращення якості тушок рівень сирого протеїну знижується до 16%, а калорійність підвищується до 290 ккал.
Для каченят застосовують сухий і комбінований типи годівлі.
При сухому типу годівлі каченятам з першого дня згодовують повнораціонні комбікорми. Найбільш ефективні гранульовані комбікорми, які згодовують каченятам з 7 денного віку. Діаметр гранул 2-3 мм, довжина 4 мм. З 21 денного віку і до закінчення вирощування згодовують більш великі гранули - діаметр 8-16мм.
При комбінованому типі годівлі вологі, розсипчасті мішанки готують на обраті або сироватці. В мішанки включають зернові мучнисті корми, круто зварені яйця, сир, свіжу траву бобових трав.
Подрібнену зелену масу згодовують каченятам з 3-4 денного віку. В перший тиждень вирощування каченят годують 7-8 раз на добу, потім зменшують до 4-х раз. Обов’язковим компонентом раціону повинен бути гравій, який добавляють 1 раз на тиждень 0,5кг на 100 кг комбікорму.
6) Годівля дорослих гусей і молодняка.
Біологічною особливістю гусей є їх здатність в літній період вживати велику кількість зелених кормів(до 2 кг на гол. за добу), зимою – грубих і соковитих кормів. Дорослі гуси можуть з’їдати більше 600г об”ємних кормів в тому числі трав’яного борошна 200-300г, добре перетравлюють клітковину зернових, зелених і грубих кормів.
В раціон годівлі дорослих гусей в осінньо – зимовий період утримання при комбінованому типу годівлі входять з розрахунку на 1 голову (г) : ячмінь - 100, кукурудза – 30, тра’яне борошно - 20,5, відсівки пшеничні - 45, горох - 30, макуха соняшникова - 15, буряк цукровий - 400, картопля варена - 100, ракушка - 8, знефторений фосфат - 3, жир кормовий - 3.
При сухому типу годівлі добову норму додають до повнораціонного комбікорму для гусей доводять до 330г на голову. В 100г комбікорму повинно утримуватись обмінної енергії 250 ккал і 14% сирого протеїну.
Рекомендується наступна структура комбікорму (%): зернові корми 55-70, відсівки пшеничні - 10, шроти - 10, корми тваринного походження 3-5, дріжджі кормові 7-10, трав’яне борошно 10-30, крейда, ракушка - 2,6-3,5, мука кісткова 0,8-1,5, жир кормовий - 2.
В якості джерела тваринного протеїну рекомендується використовувати борошно рибне (3-5%), м’ясо-кісткове (2-3%), кров’яне (1-2%), перове (2-3%) або м’ясо-перове.
Норми утримання поживних речовин і об’ємної енергії в комбікормах для дорослих гусей і молодняка, % від ваги комбікорму.
Вік птиці
|
Обмінна енергія в 100г, ккал |
Сирий протеїн |
Сира клітковина |
кальцій |
фосфор |
натрій |
лізин |
метіонін |
Метіонін+цистин |
триптофан |
Гуси дорослі |
250 |
14 |
10 |
1,6 |
0,7 |
0,3 |
0,63 |
0,30 |
0,55 |
0,16 |
Молодняк гусей у віці, тижні: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-3 |
280 |
20 |
5,0 |
1,2 |
0,8 |
0,3 |
1,0 |
0,50 |
0,78 |
0,22 |
4-8 |
280 |
18 |
6,0 |
1,2 |
0,8 |
0,3 |
0,90 |
0,45 |
0,70 |
0,20 |
9-26 (ремонтний) |
260 |
14 |
10 |
1,2 |
0,7 |
0,3 |
0,70 |
0,35 |
0,55 |
0,16 |
Нормована годівля м’ясних гусенят і ремонтного молодняка здійснюється по вмісту об’ємної енергії і комплексу поживних речовин в 100г повнораціонного комбікорму.
В комбікормах для м’ясних гусей першого віку вирощування передбачається високий рівень сирого протеїну (20%) і незамінних амінокислот а в віці 4-8 тижнів вміст протеїну знижується до 18%, а вміст клітковини збільшується до 6%.
На протязі перших трьох днів гусятам доцільно згодовувати кормосуміш з дрібленої кукурудзи, пшениці, сухого знежиреного молока і кормових дріжджів. В подальшому використовують повнораціонні комбікорми. Гусят годують ними вволю.
М’ясним гусенятам краще згодовувати гранульовані комбікорми на початку вирощування у вигляді крихт, а з 3-х тижневого віку гранули діаметром 4-6 мм. Починаючи з 9-і до 26 тижневого віку для ремонтного молодняка гусей в відповідності з нормами годівлі використовують комбікорми із зниженим рівнем обмінної енергії (260ккал).
В 100 г комбікорму утримується, г: сирого протеїну - 14, сирої клітковини - 10, кальцію - 1,2, фосфору - 0,7, натрію - 0,3, лізину - 0,70, метіоніну - 0,35, триптофану - 0,16, обмінної енергії - 260ккал.
В раціонах годівлі ремонтних гусят при комбінованому типу годівлі використовують крім зернових кормів подрібнену зелену масу, пшеничні відсівки, трав’яне борошно.
6.
