39.Тлумачення: поняття, види та способи

Тлумачення норми права -- це діяльність щодо з'ясування та роз'яснення змісту норми права з метою її правильної реалізації.

Цілі тлумачення норм права:

- правильне та одноманітне розуміння змісту норм права;

- правильна та одноманітна реалізація приписів норм права. Таким чином, соціальне призначення тлумачення норм права полягає в

забезпеченні правильного, точного і одноманітного розуміння та реалізації норм права всіма суб'єктами права.

Поділ тлумачення норм права за суб'єктами стосується роз'яснення змісту правових норм для інших. Таким чином, за суб'єктами виділяють такі види тлумачення норм права:

1. Офіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що здійснюється уповноваженим органом, має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються і сформульоване у спеціальному акті.

Офіційне тлумачення норм права характеризується такими ознаками:

- здійснюється компетентними органами;

- має юридичну силу, тобто обов'язкове для суб'єктів, які реалізують цю норму права;

- забезпечує, за підтримки держави, одностайне розуміння і застосування норм права;

- Його результати мають бути закріплені в спеціальному акті тлумачення норм права.

Для офіційного тлумачення норм права характерним є особливий порядок здійснення, що полягає у правороз'яснювальному процесі. Цей процес складається з п'яти стадій:

- правороз'яснювальна ініціатива суб'єктів суспільних відносин;

- узагальнення практики і перевірка необхідності роз'яснення норм права;

- розробка та обговорення тексту (проекту) роз'яснення норми права;

- прийняття або затвердження проекту роз'яснення норми права;

- публікація акту роз'яснення норм права.

Офіційне тлумачення норм права поділяється на:

1. Нормативне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення, що поширюється на необмежену кількість випадків, передбачених нормою права, що тлумачиться. Наприклад, результати нормативного тлумачення норм права містяться в Постанові Верховної Ради України "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні"1. Нормативне тлумачення норм права, в свою чергу, поділяється на:

- авторське тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який видав відповідну норму права. Наприклад, указ Президента про роз'яснення деяких положень його попереднього указу є авторським тлумаченням норм права;

- делеговане тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який цю норму не видавав, але уповноважений її тлумачити. Наприклад, у ч. 2 ст. 147 Конституції України зазначено, що Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд Конституцію та закони України не приймає, але мас право здійснювати їх делеговане тлумачення.

2. Казуальне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення норм права, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно здійснюється. Зазначений вид тлумачення норм права обумовлений конкретним випадком (казусом) і його мета - правильне вирішення конкретної справи, яка вже має місце. Наприклад, вирок суду, в якому обґрунтовується вид і міра покарання за вчинений злочин.

Таким чином, казуальне тлумачення норм права розповсюджує свою дію тільки на конкретну ситуацію, хоча і може враховуватись при вирішенні інших аналогічних справ. Казуальне тлумачення норм права поділяється на різновиди:

- судове тлумачення норм права здійснюють судові органи під час розгляду конкретних справ, воно знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях по цих справах. Тобто прикладом судового тлумачення є будь-яке судове рішення чи вирок в якому встановлюються права та обов'язки сторін1;

- адміністративне тлумачення норм права здійснюють міністерства, служби, місцева державна адміністрація. Наприклад, наказ міністра у зв'язку з розглядом конкретної скарги.

II. Неофіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що дають особи, які не мають на те офіційних повноважень, а тому, воно не має юридично обов'язкової сили.

Таке тлумачення дається недержавними органами та організаціями, різними науковими та навчальними закладами.

Неофіційне тлумачення поділяється на:

1. Компетентне тлумачення норм права - здійснюється особами, які мають спеціальні знання у сфері права. Воно поділяється на наукове, професійне та службове.

- наукове тлумачення норм права передбачає науково обґрунтоване тлумачення норм права вченими і науково-дослідними закладами, що було зроблено у статтях, монографіях.

- професійне тлумачення норм права здійснюється юристами-практиками під час здійснення практичної діяльності (в тому числі і правоохоронної).

- службове тлумачення норм права здійснюється представниками інших професій, досвідченими в питаннях права (начальники навчальних центрів, відділів та інші).

2. Буденне тлумачення норм

За обсягом тлумачення норм права поділяється на:

1. Буквальне тлумачення

2. Обмежувальне тлумачення

3. Розширювальне тлумачення

У процесі з'ясування змісту норм права особи, які здійснюють тлумачення використовують різні способи тлумачення норм права, тобто сукупність прийомів і засобів, що використовуються для встановлення змісту норм права.

Види способів тлумачення норм права:

- граматичний спосіб тлумачення норм права полягає в граматичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному аналізі тексту норми права і з'ясуванні на цій основі її змісту. У літературі визначається два етапи використання такого способу тлумачення норм права:

o дослідження кожного конкретного слова і висловлювання, які містяться в нормі права, що тлумачиться;

o дослідження загальної структури речень, з яких складається текст норм права, а також вивчення взаємозалежності всіх речень.

- логічний спосіб тлумачення норм права полягає у з'ясуванні змісту норми права на основі правил логіки. Такий спосіб тлумачення норм права використовується в тих випадках, коли зміст правової норми неможливо визначити шляхом використання граматичного способу тлумачення норм права. Логічне тлумачення норм права здійснюється за допомогою таких прийомів як логічне перетворення, висновки по аналогії тощо. Логічні перетворення виникають із особливостей формулювання норм права.

- системний спосіб тлумачення норм права полягає у з'ясуванні змісту конкретної норми права шляхом дослідження її зв'язків з іншими нормами.

- історичний спосіб тлумачення норм права полягає в з'ясуванні змісту норм права на підставі історичних умов та обставин її прийняття. Досліджуються альтернативні проекти, публікації у пресі під час обговорення законопроекту, дебати в парламенті, внесені поправки, підстави їх прийняття або відхилення.

- функціональний спосіб тлумачення норм права ґрунтується на знаннях факторів та умов, в яких функціонує, діє та застосовується норма права, що тлумачиться.

- цільовий спосіб тлумачення норм права полягає в з'ясуванні змісту норми права на основі виявлення її цілей.

40. Система законодавства: поняття,структура

Система законодавства складається в результаті закріплення правових норм у нормативно-правових актах і систематизації цих актів. Вона має складну структуру. Можна виділити горизонтальну, вертикальну, федеративну і комплексну будову системи законодавства.

Система законодавства:

1) видима, зовнішня форма вираження і закріплення системи правових норм;

2) статична система;

3) становить систему законодавчих актів, що складаються з нормативних приписів, поділених залежно від предмета регулювання за галузями і інститутами законодавства;

4) є суб'єктивно-об'єктивним явищем, оскільки виникає в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів (парламенту чи безпосередньо народу) і тому включає, окрім об'єктивного" ще і суб'єктивний момент;

5) існує юридична сила законодавчих актів (конституція володіє вищою юридичною силою стосовно кодексів, кодекси - стосовно звичайних законів і т. д.);

6) має як горизонтальну (галузеву), так і вертикальну (ієрархічну) будову - залежно від форми устрою держави;

7) первинним елементом законодавчого акта (як і галузі законодавства) є нормативний припис, що служить формою вираження норми права й укладений у статті акта;

8) у ряді галузей законодавства є лише предмет правового регулювання, а метод відсутній;

9) включає норми права, виражені в нормативних приписах законодавчих актів, що укладені в статті нормативного акта.

Структура системи законодавства - внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, що складаються з взаємозалежних і взаємопогоджуваних нормативних приписів, розподілених за галузями і інститутами законодавства. Структура законодавства забезпечує цілісність його системи.

Основні види структурної організації законодавства:

o галузева (горизонтальна) відображає предмет правового регулювання за яким здійснюється поділ законодавчих актів: конституційне законодавство, цивільне законодавство, кримінальне законодавство, адміністративне законодавство, кримінально-виконавче законодавство та ін.;

o ієрархічна, субординацією (вертикальна) відображає юридичну силу актів за якою відбувається поділ законодавчих актів: конституція; конституційні закони; звичайні закони тощо;

o державно-організаційна (територіальна) відображає особливості форми державного устрою за яким існує поділ законодавчих актів за територіальним значенням: законодавство федеральне і законодавство суб'єктів федерації (наприклад, у РФ: законодавство республік Татарстану, Адигеї, Сахи (Якутії) та ін.); законодавство загальнодержавне і законодавство політичних автономій у регіональній державі (наприклад, в Італії - законодавство областей Сицилії, Сардинії та ін.).