- •1. Розмноження рослин( генеративні органи, типи розмнож., плоди)
- •2. Групи рослин по вибагливості до грунтів та їх характеристика
- •3. Рослинність Гірського Криму.
- •5. Пожежі та їх вплив на фітоценози
- •6. Структура фітоценозів.
- •8. Антропогенне забруднення гідросфери і його наслідки для рослинних угрупувань
- •9. Рівні фіто індикації
- •10.Температура як екологічний фактор
- •11. Типи змін в рослинних угрупуваннях
- •12. Предмет і задачі фітоекології.
- •13. Значення тварин у розмноженні рослин
- •14. Степова рослинність України
- •15. Вегетативні органи рослин.
- •16. Основні характеристики ґрунтів, що впливають на поширення та розвиток рослин.
- •17. Рослинність Карпат
- •18. Пристосування гідрофітів до водного середовища.
- •19. Ареал, типи, шляхи формування
- •20. Основні вимоги до фітоіндикації
- •22. Флористичні царства Землі
- •23. Лісівництво як наука
- •24. Значення тепла в житті рослин
- •25.. Вплив на фітоценози осушення територій.
- •26. Види сукцесій
- •27. Напрямки фітоекології.
- •28. Вертикальна зональність
- •29. Значення життєвих форм у фітоценозі (брєд канешно, але це все шо було в його книжці)
- •30. Світло як екологічний фактор.
- •31.Залежність поширення та розвитку рослин від мікрорельєфу.
- •32. Категорії популяції за співвідношенням вікових груп рослин
- •33. Сутність поняття «середовище».
- •34. Особливості умов високогір’я
- •35. Ознаки і будова фітоценозу
- •36. Біологічна продуктивність.
- •37. Вплив тварин на грунти і рослинні угрупування
- •38. Класифікація життєвих форм Серебрякова і.Г.
- •39. Сучасні методи і таксономічні одиниці систметики рослин
- •40. Пристосування рослин до зростання на пісках
- •41. Класифікація життєвих форм Раункієра
- •42. Хімічний вплив рослин у фітоценозі
- •43. Рослинність України та її зональність ( додатково див. Питання 3, 14,17, 49, 59)
- •44. Ознаки деревостану
- •45. Пристосування рослин до екстремальних температур.
- •46. Вплив рекреаційних навантажень
- •47. Загальні закономірності у зміні рослинності (не знаю чи це правильна відповідь)
- •48. Зоогенні екологічні фактори
- •49. Рослинність Полісся України.
- •52. Вплив забруднення атмосфери на рослини
- •53. Значення фітоіндикації для людини
- •54.Фітогенні екологічні фактори
- •55. Основні типи рослинного світу
- •56. Будова лісу
- •57 . Фітоекологія як наука – етапи становлення та розвитку. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у її розвиток.
- •58. Значення тварин у поширенні рослин
- •59. Рослинність Лісостепу України
- •60. Особливості екологічних умов і розвитку рослин на болотах.
- •61. Вчення про флору
- •62. Основні закони та правила фітоекології
- •63. Групи рослин по вибагливості до вологи.
- •65. Морфологічні зміни рослини у фітоіндикації
- •66. Світовий режим у лісовому фітоценозі.
- •67. Екологічні наслідки вирубки лісів
- •68. Консортивність
- •69. Класифікація екологічних факторів
- •70. Особливості на мезорельєфі
- •71. Флористичний склад фітоценозу
- •72. Реакція рослин на світло.
- •73. Значення вітру для рослин
- •74. Екотопи рослин
26. Види сукцесій
Всі зміни, які ми з вами вже обговорили проходять або в рослинах, або у фітоценозах. В той же час існують зміни, що виходять за межі фітоценозу: при радикальній зміні умов існування відбувається зміна одного фітоценоза іншим. Зміни фітоценозів можна класифікувати. Розрізняють ненаправлені та направлені зміни. Перші являють собою поглиблення процесів багаторічних змін в межах фітоценозу – у лісових насадженнях може відбутися заміна головної лісоутворюючої породи на іншу, що приведе до зміни всіх ярусів рослинності (заміна сосни звичайної на березу повислу). Направлена зміна або сукцесія, являє собою такі зміни рослинного покриву, при яких одне угрупування змінюється іншим без радикальних змін у зовнішньому середовищі. Сукцесія відбиває внутрішній процес розвитку структури фітоценозу і підвищує його збалансованість та організованість при певному „нормальному” стані середовища. Сукцесія характеризується проходженням ряду послідовних стадій розвитку – від початкової до завершальної, тобто до встановлення остаточної рівноваги. В природних умовах умовах формування стійкої стадії рослинного угрупування завершується клімаксом.
Сукцесії можуть починатися на ділянках, які повністю вільні від рослинності і які не зберегли насіннєвих зачатків (первинні сукцесії), і на ділянках, що зайняті рослинним покривом (вторинні сукцесії), але який або частково порушений, або в результаті різких змін умов існування змінює направлення розвитку (осушення, заболочення). Сукцесія охоплює всі зміни рослинного покриву, починаючи з заселення оголених від рослин територій чи територій з порушеним рослинним покривом, і закінчуючи тим часом, коли рослинний покрив прийде у відповідність кліматичним та іншим умовам. Кожне угрупування, яке в процесі сукцесії змінює одне одного, називається стадією цієї сукцесії.
Відомий вчений В.М.Сукачов виділяв чотири види сукцесії:
Сингенетичні сукцесії спостерігаються в процесі зміни рослинності на нових місцезростаннях: кар’єрах, звалищах, пісках, піщаних річкових наносах.
Ендоекогенетичні сукцесії – це вторинні зміни ролинності, які виникають у місцях де зберігся грунтовий покрив з насінням і спорами, після часткового або повного знищення рослинності. Вони .відбуваються після сингенетичних сукцесій.
Екзогенетичні сукцесії зумовлені зовнішніми причинами (про це ми говорили вище), які знаходяться за межами фітоценозу (пожежі, вирубка, випас худоби, рекреаційні навантаження, дія полютантів, массове розмноження комах-шкідників)
Гологенетичні сукцесії відбуваються під дією глобальних змін клімату, зміни русел річок, широких осушувальних робіт. Вони можуть відбуватися завдяки зміні фізико – географічного середовища або його складових частин (атмосфери, гідросфери, літосфери
Необхідно відмітити, що дані види сукцесій є дещо штучними, оскільки, скажімо, гологенетичні сукцесії є одночасно і екзогенними, екзогенні, одночасно, сингенетичними. Прикладом може бути ліс, який складається з тополь та верб у заплавах річок лісостепу. З часом річка заглиблюється і заплава з низької перетворюється у більш високу. Цей процес, пов’язаний з загальним розвитком геоморфології території, веде до зміни водного режиму і процесу накопичення алювіальних осадів. Тобто змінюються умови водного та мінерального живлення рослин, а вони, в свою чергу, ведуть до зміни вищих рослин. Внаслідок цього верби і тополі починають замінюватися або в’язом гладеньким, або в’язом з дубом звичайним. Керуючись зазначеною класифікацією, дану сукцесію можна віднести і до екзогенетичної і до гологенетичної.
