52. Вплив забруднення атмосфери на рослини

Якщо до розвитку промисловості атмосфера насичувалась шкідливими домішками лише за рахунок діючих вулканів, гейзерів і в місцях виходу на поверхню нафти, то у теперішній час розрізняють наступні основні джерела впливу на середовище: -головні джерела антропогенного забруднення повітря: енергетика, транспорт, чорна і кольорова металургії, хімія та нафтохімія; -основні джерела забруднення гідросфери – підприємства целюлозно-паперової, нафтопереробної, хімічної, харчової та легкої промисловості; індустріальне сільськогосподарське виробництво; -основна маса промислових твердих відходів утворюється на підприємствах гірничодобувної та гірничопереробної, металургійної і хімічної промисловості, енергетики. У повітря викидується величезна кількість відходів у вигляді газів, пилу і рідких аерозолів. Подальша участь викинутих речовин може бути різною: частина з них може осідати під дією сили тяготіння; інші після фізичного захвату частинками, що осідають, надходять до літосфери та гідросфери; деякі включаються у біосферний круговорот відповідних речовин (вуглекислий газ, пари води, оксиди сірки та азоту); частина змінює свій агрегатний стан (конденсуються, випаровуються, кристалізуються) або хімічно взаємодіє з іншими компонентами повітря, після чого може рухатись одним з вищеназваних шляхів; деякі знаходяться в атмосфері дуже довго, переносяться у інші географічні зони до тих пір, поки не створяться відповідні умови для їх фізичної чи хімічної трансформації (фреон). Найбільша кількість викидів потрапляє в атмосферу у Північній Америці та Європі. Вплив промислових газів в першу чергу проявляється в анатомічній будові та фізіологічних процесах рослин. Встановлено, що у рослин з’вляються порушення у регулюючій діяльності продихів, руйнуються протоплазма і хлоропласти, спостерігається потовщення стінок у клітинах палісадної паренхими, збільшується проникливість клітинних оболонок, відбувається деформація клітин фезофілу, подавлюється процес ділення і розтягування клітин. В той же час відмічається зниження у 1,5 – 2 рази інтенсивності транспірації, пригнічується фотосинтез (у сосни в умовах постійного атмосферного забруднення діоксидом сірки знижується у 1,4 – 2,1 рази). Необхідно розрізняти газочутливість та газостійкість рослин. Під газочутливістю необхідно розуміти швидкість і ступінь прояву у рослин патологічних реакцій у відповідь на дію токсичного газу. Під газостійкістю необхідно розуміти здатність рослин в умовах забруднення атмосферного повітря токсичними газами зберігати свою життєздатність завдяки загальним чи індивідуальним анатомічним, фізіологічним і біологічним особливостям. Хімічні викиди (оксиди сірки та азоту, хлористий водень) в атмосферу є причиною виникнення “кислотних дощів”. Так, при спалюванні органічного палива утворюється велика кількість діоксиду сірки , який в атмосфері піддається фотохімічним перетворенням і подальшому окисленню з утворенням триоксиду сірки (SO3). Після зєднання з парами води, що знаходяться у повітрі, останній утворює сірчану кислоту. Діяльність людини призвела до планетарного впливу на склад повітря Землі, що проявилося у парниковому ефекті за рахунок збільшення в атмосфері парникових газів. Їх негативне значення полягає у тому, що вони добре пропускають до поверхні планети короткохвильові сонячні промені і погано довгохвильові, що намагаються повернутися у космічний простір. Завдяки цьому поверхня Землі та повітря біля неї нагріваються.