32. Категорії популяції за співвідношенням вікових груп рослин

Якщо популяція представлена великою кількістю статевозрілих і молодих особин, то можна рахувати, що даний вид буде займати чільне місце у фітоценозі. І, навпаки, якщо вид представлений старими рослинами, то стає ясно, що життя даної популяції буде нетривалим.

За кількісним співвідношенням різних вікових груп популяції діляться на три категорії:

- нормальні, якщо рівнозначно представлені всі вікові групи;

- інвазійні, коли переважають особини у вигляді насіння, всходів, віргінільних рослин;

- регресивні, коли переважають старі екземпляри рослин.

На одній і тій же площі, в одному фітоценозі можуть бути різні популяції різних рослин. Так, скажімо, старе березове насадження поступово змінюється молодими деревами ялини. Останні є тіньовитривалими рослинами, тому їх сходи з’являються під наметом березового лісу і з часом, по мірі відпадання берези, займуть всю площу і перейдуть у верхній ярус. В даному випадку популяцію берези слід оцінювати як регресивну, а ялини – інвазійну.

Тип популяції характеризує положення виду і його життєздатність у фітоценозі, а кількісне співвідношення між видами в різних типах популяції дозволяє встановити фазу розвитку рослинного угруповання і перспективи його існування. Можна також прослідкувати динаміку вікового спектру рослин в залежності від інтенсивності впливу антропогенного чинника на стан популяції, наприклад випасу худоби (рис. 63). На першій стадії в популяції полину переважають середньовікові особини із значною часткою старіючих і старих, що вже вказує на процеси деградації. В наступному кількість середньовікових рослин зменшується, старіючих і старих збільшується, а юних не відмічається взагалі.

Популяція - це форма існування виду в природі. Рослинні популяції формують фітоценоз. Кожна популяція в рослинному угрупованні складається з особин різного віку. Радянський дослідник Т. О. Работ- нов виділив такі основні періоди життя рослин:

• латентний період (період первинного спокою) - рослини знахо­дяться у стані спокою у вигляді насіння, плодів чи інших діаспор;

• віргінмьний період — період від проростання зачатків до утворення генеративних органів, складається з трьох стадій (сходи, ювеніль­на і імматурна);

• генеративний період—це період розмноження насінням або інши­ми зачатками (діаспорами);

• сенільний період — це період вегетації після генеративного розмно­ження.

Латентний період у різних рослин триває неоднаково. Деякі види втрачають схожість насіння, якщо воно не потрапило у сприятливі для проростання умови, дуже швидко (протягом кількох днів). Це верби, тополі, волоський горіх, кінський каштан. У більшості інших видів насіння може зберігатися роками. Завдяки цьому в ґрунті накопичу­ється велика кількість насіння багатьох видів, навіть тих, що не рос­туть на даній площі і були занесені з сусідніх ділянок. Наприклад, у лучному фітоценозі в середньому міститься від кількох тисяч до кіль­кох десятків тисяч життєздатного насіння. Таким чином, у ґрунті однієї ділянки зберігається насіння та плоди рослин, характерних не лише для даного, а й для інших фітоценозів. Саме тому за однакових еколо­гічних умов на різних ділянках можуть розвиватися відмінні фітоце­нози. Тривалість віргінільного періоду також неоднакова в різних ви­дів. Одні види можуть давати квіти лише протягом короткого періоду, інші квітнуть кілька тижнів, місяців і навіть років. Тривалість генера­тивного і сенільного періодів також різна. Під час останнього росли­ни втрачають здатність до генеративного розмноження.