- •1. Розмноження рослин( генеративні органи, типи розмнож., плоди)
- •2. Групи рослин по вибагливості до грунтів та їх характеристика
- •3. Рослинність Гірського Криму.
- •5. Пожежі та їх вплив на фітоценози
- •6. Структура фітоценозів.
- •8. Антропогенне забруднення гідросфери і його наслідки для рослинних угрупувань
- •9. Рівні фіто індикації
- •10.Температура як екологічний фактор
- •11. Типи змін в рослинних угрупуваннях
- •12. Предмет і задачі фітоекології.
- •13. Значення тварин у розмноженні рослин
- •14. Степова рослинність України
- •15. Вегетативні органи рослин.
- •16. Основні характеристики ґрунтів, що впливають на поширення та розвиток рослин.
- •17. Рослинність Карпат
- •18. Пристосування гідрофітів до водного середовища.
- •19. Ареал, типи, шляхи формування
- •20. Основні вимоги до фітоіндикації
- •22. Флористичні царства Землі
- •23. Лісівництво як наука
- •24. Значення тепла в житті рослин
- •25.. Вплив на фітоценози осушення територій.
- •26. Види сукцесій
- •27. Напрямки фітоекології.
- •28. Вертикальна зональність
- •29. Значення життєвих форм у фітоценозі (брєд канешно, але це все шо було в його книжці)
- •30. Світло як екологічний фактор.
- •31.Залежність поширення та розвитку рослин від мікрорельєфу.
- •32. Категорії популяції за співвідношенням вікових груп рослин
- •33. Сутність поняття «середовище».
- •34. Особливості умов високогір’я
- •35. Ознаки і будова фітоценозу
- •36. Біологічна продуктивність.
- •37. Вплив тварин на грунти і рослинні угрупування
- •38. Класифікація життєвих форм Серебрякова і.Г.
- •39. Сучасні методи і таксономічні одиниці систметики рослин
- •40. Пристосування рослин до зростання на пісках
- •41. Класифікація життєвих форм Раункієра
- •42. Хімічний вплив рослин у фітоценозі
- •43. Рослинність України та її зональність ( додатково див. Питання 3, 14,17, 49, 59)
- •44. Ознаки деревостану
- •45. Пристосування рослин до екстремальних температур.
- •46. Вплив рекреаційних навантажень
- •47. Загальні закономірності у зміні рослинності (не знаю чи це правильна відповідь)
- •48. Зоогенні екологічні фактори
- •49. Рослинність Полісся України.
- •52. Вплив забруднення атмосфери на рослини
- •53. Значення фітоіндикації для людини
- •54.Фітогенні екологічні фактори
- •55. Основні типи рослинного світу
- •56. Будова лісу
- •57 . Фітоекологія як наука – етапи становлення та розвитку. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у її розвиток.
- •58. Значення тварин у поширенні рослин
- •59. Рослинність Лісостепу України
- •60. Особливості екологічних умов і розвитку рослин на болотах.
- •61. Вчення про флору
- •62. Основні закони та правила фітоекології
- •63. Групи рослин по вибагливості до вологи.
- •65. Морфологічні зміни рослини у фітоіндикації
- •66. Світовий режим у лісовому фітоценозі.
- •67. Екологічні наслідки вирубки лісів
- •68. Консортивність
- •69. Класифікація екологічних факторів
- •70. Особливості на мезорельєфі
- •71. Флористичний склад фітоценозу
- •72. Реакція рослин на світло.
- •73. Значення вітру для рослин
- •74. Екотопи рослин
31.Залежність поширення та розвитку рослин від мікрорельєфу.
Мікрорельєф може створюватися як нерівностями поверхні грунту, так і особливостями росту самих рослин (утворення купин злаками та осоками, підняття біля стовбурів дерев). Деякі види мікрорельєфу створюються тваринами (кроти, терміти, мурашки, норні тварини). Від мікрорельєфу залежить мікроструктура рослинного покриву, оскільки на тих чи інших його частинах створюються різні екологічні умови. Мікрорельєф змінює кількість вологи, помітно впливаючи на глибину промочування грунтів, сольовий режим і видовий склад трав'янистої рослинності.
На оліготрофних, скажімо, болотах виділяються 3 рівня:
- верхній, утворений купинами;
- середній, створений моховим покривом;
- нижній, що представлений мочажинами.
Мочажинами називаються пониження на оліготрофних болотах, наявність яких пояснюється близьким розташуванням до поверхні ґрунтових вод. На їх зростають 31.Залежність поширення та розвитку рослин від мікрорельєфу.
Мікрорельєф може створюватися як нерівностями поверхні грунту, так і особливостями росту самих рослин (утворення купин злаками та осоками, підняття біля стовбурів дерев). Деякі види мікрорельєфу створюються тваринами (кроти, терміти, мурашки, норні тварини). Від мікрорельєфу залежить мікроструктура рослинного покриву, оскільки на тих чи інших його частинах створюються різні екологічні умови. Мікрорельєф змінює кількість вологи, помітно впливаючи на глибину промочування грунтів, сольовий режим і видовий склад трав'янистої рослинності.
На оліготрофних, скажімо, болотах виділяються 3 рівня:
- верхній, утворений купинами;
- середній, створений моховим покривом;
- нижній, що представлений мочажинами.
Мочажинами називаються пониження на оліготрофних болотах, наявність яких пояснюється близьким розташуванням до поверхні ґрунтових вод. На їх зростають гігрофільні види сфагнуму (сфагнум темний) і деякі види вищих рослин (осока багнова, шейхцерія болотна). Мочажини можуть наповнюватися водою, з’єднуватися
між собою, утворюючі невеличкі болотні озерця. Вони не мають твердого дна.
На купинах за звичай чітко видно мікропоясність ролинності. Чим вище на купинах розташовані мохи над рівнем ґрунтових вод, тим менше серед них зустрічається гігрофільних видів роду сфагнум. Останні заміняються сфагнумом середнім та сфагнумом гостролистим. Сфагнові мохи на вершині купини (при достатній її висоті та сухих погодних умовах) можуть витіснятися менш вологолюбимим мохом – кукушкиним мохом прямим, а той, у свою чергу, при збільшені сухості – лишайниками роду кладонія та центрарія. В результаті ріст купини припиняється і вона починає деградувати. Поступово, поверхність болота, яка оточує купину, за рахунок росту на ній рослин підіймається до рівня купини. І останні у цьому місці щезають.
Купини, весною швидше прогріваються, оскільки вони дещо підняті над загальною поверхнею, яка вкрита снігом і льодом. Крім того, так як вони не залиті водою, на них створюються кращі повітряні та гідрологічні умови. Внаслідок цього видовий склад рослин, які на них зростають, дещо відрізняється, а їх розвиток весною починається раніше. Відома ягідна рослина оліготрофних боліт журавлина болотна зростає і на моховому покриві, і на купинах, але найбільша продуктивність її ягід відмічається саме на купинах.
Цікаві результати досліджень були отримані вченими Дніпропетровського університету при вивчені рослинності у місцях інтенсивної діяльності кротів у сухих борах степових лісів. Як відомо кроти створюють невеликі мікропідняття, на яких в перший період відсутня рослинність і створюються специфічні екологічні умови. У перші місяці на кротовинах рослинність відсутня. Через 3 – 10 місяців з’являються перші рослини, головним чином багаторічники. Через рік видовий склад рослин на кротовинах зростає у 1,3 рази, а через 2 –3 роки у 1,6 рази. Біомаса рослин зростає на 2 – 3 рік на 58,1 – 64,9 %, через 4 – 7 років до 112,5 – 117,9 %.
Рельєф не здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтотворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови. Таким чином, за рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов зростання і відповідно урізноманітнюється флористичний склад.
