- •1. Розмноження рослин( генеративні органи, типи розмнож., плоди)
- •2. Групи рослин по вибагливості до грунтів та їх характеристика
- •3. Рослинність Гірського Криму.
- •5. Пожежі та їх вплив на фітоценози
- •6. Структура фітоценозів.
- •8. Антропогенне забруднення гідросфери і його наслідки для рослинних угрупувань
- •9. Рівні фіто індикації
- •10.Температура як екологічний фактор
- •11. Типи змін в рослинних угрупуваннях
- •12. Предмет і задачі фітоекології.
- •13. Значення тварин у розмноженні рослин
- •14. Степова рослинність України
- •15. Вегетативні органи рослин.
- •16. Основні характеристики ґрунтів, що впливають на поширення та розвиток рослин.
- •17. Рослинність Карпат
- •18. Пристосування гідрофітів до водного середовища.
- •19. Ареал, типи, шляхи формування
- •20. Основні вимоги до фітоіндикації
- •22. Флористичні царства Землі
- •23. Лісівництво як наука
- •24. Значення тепла в житті рослин
- •25.. Вплив на фітоценози осушення територій.
- •26. Види сукцесій
- •27. Напрямки фітоекології.
- •28. Вертикальна зональність
- •29. Значення життєвих форм у фітоценозі (брєд канешно, але це все шо було в його книжці)
- •30. Світло як екологічний фактор.
- •31.Залежність поширення та розвитку рослин від мікрорельєфу.
- •32. Категорії популяції за співвідношенням вікових груп рослин
- •33. Сутність поняття «середовище».
- •34. Особливості умов високогір’я
- •35. Ознаки і будова фітоценозу
- •36. Біологічна продуктивність.
- •37. Вплив тварин на грунти і рослинні угрупування
- •38. Класифікація життєвих форм Серебрякова і.Г.
- •39. Сучасні методи і таксономічні одиниці систметики рослин
- •40. Пристосування рослин до зростання на пісках
- •41. Класифікація життєвих форм Раункієра
- •42. Хімічний вплив рослин у фітоценозі
- •43. Рослинність України та її зональність ( додатково див. Питання 3, 14,17, 49, 59)
- •44. Ознаки деревостану
- •45. Пристосування рослин до екстремальних температур.
- •46. Вплив рекреаційних навантажень
- •47. Загальні закономірності у зміні рослинності (не знаю чи це правильна відповідь)
- •48. Зоогенні екологічні фактори
- •49. Рослинність Полісся України.
- •52. Вплив забруднення атмосфери на рослини
- •53. Значення фітоіндикації для людини
- •54.Фітогенні екологічні фактори
- •55. Основні типи рослинного світу
- •56. Будова лісу
- •57 . Фітоекологія як наука – етапи становлення та розвитку. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у її розвиток.
- •58. Значення тварин у поширенні рослин
- •59. Рослинність Лісостепу України
- •60. Особливості екологічних умов і розвитку рослин на болотах.
- •61. Вчення про флору
- •62. Основні закони та правила фітоекології
- •63. Групи рослин по вибагливості до вологи.
- •65. Морфологічні зміни рослини у фітоіндикації
- •66. Світовий режим у лісовому фітоценозі.
- •67. Екологічні наслідки вирубки лісів
- •68. Консортивність
- •69. Класифікація екологічних факторів
- •70. Особливості на мезорельєфі
- •71. Флористичний склад фітоценозу
- •72. Реакція рослин на світло.
- •73. Значення вітру для рослин
- •74. Екотопи рослин
65. Морфологічні зміни рослини у фітоіндикації
Найбільш широко на сучасному етапі фітоіндикації використовуються морфологічні зміни рослин. Вони не потребують спеціального обладнання, а тільки спеціальних знань і практики їх застосування. Морфологічні зміни рослин проявляються у вигляді:
зміни забарвлення листків. При надмірному вмісту у грунті тяжких металів, газовому і димовому забруднені повітря спостерігається хлороз – бліде забарвлення листків між жилками рослин. Пожовтіння частини листків відмічається у листяних дерев при засоленні грунту хлоридами. Червоні плями на листках з’являються внаслідок накопичення антоціанів, наприклад, під дією діоксиду сірки. Побуріння листків частіше пов’язане з початковою стадією некрозу.
некрозів – відмиранні частини тіла рослини. Частіше використовується у фітоіндикації некроз листків. Від дії тих чи інших полютантів некроз листків може бути плямистий (від озону), міжжилковий (від діоксиду сірки), верхівковий (у однодольних і хвойних рослин під дією діоксиду сірки), окрайковив (під впливом хлориду натрію у липи), “риб’ячий скелет” – поєднання міжжилкового та окрайкового некрозів.
передчасного зав’ядання. Так реагують різні види рослин на дію певного полютанту – малина на діоксид сірки, орхідеї на метилен.
дефоліації – опаданні листків. За звичай дефоліація спостерігається після збільшення впливу тих чи інших факторів та зміни забарвлення і некрозів листків.
зміні розмірів органів. Внаслідок дії нітратів спостерігається збільшення розмірів хвої сосни та їх зменшення під дією діоксиду сірки.
зміні форми, кількості і положення органів. Аномальні розміри та форми листків рослин відмічаються при значних дозах радіоактивного опромінення.
зміні життєвої форми. Під постійною дією двооксиду сірки, соляної кислоти у деревних порід проявляються кущові форми зростання.
зміні життєвості. У лісових насадженнях біля джерел забруднення зменшується приріст, понижується бонітет.
зміні плодоношення. Частина лишайників не утворює плодові тіла, у чорниці і ялини зменшується врожайність.
У якості рослин-індикаторів використовують різноманітні види, які належать до багатьох систематичних груп.
Фітоіндикація стану довкілля може відбуватися на популяційному рівні та на рівні фітоценозу. Так, вікова структура популяції, загальна кількість особин на одиниці площі добре вказують на інтенсивність впливу факторів забруднення середовища. При збільшені концентрації у повітрі діоксиду сірки знижується природне поновлення бука. Внаслідок цього популяція стає регресивною, в ній переважають особини старшого віку. На рівні фітоценозу, під дією того чи іншого полютанту, відбувається зменшення розмірів і кількості найбільш чутливих видів, зникнення їх із складу угрупування, заміна одних життєвих форм та домінантів іншими. У зону впливу викидів хімічного підприємства “Азот” поблизу м. Рівне, потрапили соснові насадженн, які виявилися досить нестійкими до дії полютантів. Вченими відмічались різноманітні зміни на стадіях розвитку дигресії соснових насаджень. Перші прояви були зафіксовані на рівні органів сосни (зміна забарвлення, розмірів хвої); в наступному спостерігалось прогресуюче відмирання окремих особин сосни і поява більшої кількості підросту листяних порід, зникнення деяких видів надґрунтового покриву – чорниці, брусниці і поява малини; пізніше відбулося відмирання сосни і заміна її листяними породами (в залежності від лісорослинних умов березою, осикою, дубом). Можна сказати, що хвойні ліси є критичними екосистемами, що пов’язано з високою чутливістю хвойних деревних порід і тривалим періодом життя хвої (у сосни до 4 – 5 р.).