- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- Штраф; общественные работы;
- Исправительные работы;
- Арест;
- Лишение свободы на определенный срок.
Дополнительные наказания:
штраф и лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью.
Штраф применяется только к Н., имеющие самостоятельный доход, собственные средства или имущество, на которое может быть обращено взыскание.
Значительно смягчены по Н. и такие виды наказаний, как общественные и исправительные работы.
Наказания могут быть назначены только Н. от 16 до 18 лет.
Значительно меньше есть сроки этих наказаний:
Арест заключается в содержании Н. в условиях изоляции в специально приспособленных учреждениях и может быть назначен только Н., достигшие на момент вынесения приговора 16 лет и на срок от 15 до 45 суток.
Лишения свободы вообще не может быть назначено Н., впервые совершивший преступление небольшой тяжести. УК предусматривает, что наказание в виде лишения свободы лицам, не достигшим до совершения преступления 18-летнего возраста, не может быть назначено на срок более 10 лет, а за особо. тяжелые - не более 15 г ..
В зависимости от тяжести преступления, за которое осужден Н., лишение свободы может быть назначено:
за совершенное повторно преступление небольшой тяжести - на срок не более 2 лет;
за преступление средней тяжести - на срок не более 4 г .;
за тяжкое преступление - на срок не более 7 г .;
за особо тяжкое преступление - на срок не более 10 г .;
за особо тяжкое преступление, соединенное с умышленным лишением жизни человека, - на срок до 15
г.. Н., осужденные к лишению свободы, отбывают его в специальных воспитательных учреждениях.
29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
Принудительные меры воспитательного характера, в частности, применяются:
1) в случае принятия судом решения об освобождении несовершеннолетнего от уголовной ответственности на основании ч. 1 ст. 97 УК;
2) к лицу, которая до достижения возраста, с которого может наступать уголовная ответственность, совершило общественно опасное деяние (ч. 2 ст. 97 УК);
3) при освобождении несовершеннолетнего от наказания в соответствии с ч. 1 ст. 105 УК.
Освобождение несовершеннолетнего от уголовной ответственности на основании ч. 1 ст. 97 УК может произойти только при совершении им впервые преступления небольшой тяжести или неосторожного преступления средней тяжести и при условии, что его исправление возможно без применения наказания. Если несовершеннолетний уклоняется от применяемых к нему принудительных мер воспитательного характера, они отменяются судом, а несовершеннолетний привлекается к уголовной ответственности.
В этом случае суд применяет к несоверш. след. принудительные меры воспитательного характера: 1) предупреждение; 2) ограничение досуга и устан. особых требований к поведению несоверш.; 3) передачу несоверш. под надзор родителей или лиц, их заслоняют, или под надзор педагогического или трудового коллектива с его согласия, а также отдельных граждан по их просьбе; 4) возложение на несоверш., достигшего 15 лет и имеет имущество, средства или заработок, обяз. возмещения причиненного имущественного ущерба; 5) направление несоверш. в спец. учебно-воспитательное учреждение для детей и подростков до его исправления, но на срок, не превышающий трех лет.
Во ограничением досуга и устан. особых требований к поведению несоверш. следует понимать ограничение пребывания вне дома в определ. время суток; запрет посещать определенные места, менять без согласия органа, осуществляющего за ним надзор, место жительства, учебы или работы, выезжать в др. местность; требование продолжить обучение, пройти курс лечения при болезненном влечения к спиртному или употр. наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов; т. п.
Передача несовершеннолетнего под надзор родителей или лиц, их заменяющих, допускается только при наличии данных об их способности обеспечить положительный воспитательное воздействие на него и постоянный контроль за его поведением. Под лицами, заменяющими родителей, следует понимать усыновителей, опекунов и попечителей.
Передача несоверш. под надзор педагогического или трудового коллектива возможна только с согласия этого коллектива. Несоверш. может быть передан и под надзор отдельных граждан по их просьбе. Как педагогический или трудовой коллектив, так и отдельный гражд. обязаны при этом осущ. воспит. воздействие на него и постоянный контроль за его поведением.
Несовершеннолетний может быть передан под надзор педагогического коллектива учебного заведения только по месту учебы, а трудового коллектива - по месту работы при наличии данных о том, что этот коллектив способен осуществлять надлежащий контроль за поведением несовершеннолетнего и положительно влиять на его воспитание.
Возложение обязанности возместить причиненный имущественный ущерб как принудительная мера воспитательного характера может применяться только к несовершеннолетним, достигшим 15 лет и имеет собственное имущество, средства или заработок.
К специальным учебно-воспитательных учреждений, предусмотренных п. 5 ч. 2 ст. 105 УК, направляются несовершеннолетние, вышедшие из-под контроля родителей или лиц, их заменяющих, не поддаются воспитательному воздействию и не могут быть исправлены путем применения других принудительных мер воспитательного характера. В эти учреждения не могут направляться лица, признанные инвалидами, а также те, которым согласно заключению соответствующих специалистов пребывания в таких учреждениях противопоказано по состоянию здоровья (п. 9 постановления).
К специальным учебно-воспитательных учреждений относятся общеобразовательные школы соц. реабилитации и профессиональные училища социальной реабилитации органов образования.
Ребенок, которая направлена в общеобразовательную школу социальной реабилитации или профессионального училища социальной реабилитации, по своему правовому статусу является учеником с ограничениями, предусм. положениями об этих учебно-воспитательные учреждения.
Ученики держатся в указанных учреждениях в пределах установленного судом срока, но не более трех лет: в общеобразовательных школах социальной реабилитации - до достижения ими 14 в профессиональных училищах социальной реабилитации - 18 лет, а в исключительных случаях
