- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
Субъектом преступления, согласно ч. 1 ст. 18 УК, "является физическое вменяемое лицо, совершившее преступление в возрасте, с которого согласно Уголовному кодексу может наступать уголовная ответственность".
Признаками субъекта преступления являются: физическое лицо, вменяемость и возраст.
Физическое лицо - это всегда человек, обладающий не только всеми названными обязательными признаками, но и другими качествами, которые могут иметь определенное криминально-правовое значение. Физ. лицом, соверш. прест. могут признаваться: гражданин У., лицо без гражд., постоянно прожив. на терр. У., иностранец, не облад. дипломатич. иммунитетом.
Вменяемость – признается лицо, кот. во время совершения прест. могло осознавать свои действия (бездействие) и руководить ими. Способность лица осознавать фактич. сторону и обществ. опасность совершенного прест, а также руководить своими действиями устан. в случаяз, предусм. в УПК, заключением суд.-психиатр. экспертной комиссии. Вменяется сост. из юр.о и психологического
Возраст лица - это такой календарный период психофизиологического развития личности, с кот. связаны биологические, соц.-психологические и правовые последствия для юр. статуса лица.
Анализ этих преступлений дает основание для вывода, что законодатель снизил возраст уголовной ответственности за 2 группы прест.: 1) насильственные преступления, 2) имущественные прест.. В основу снижения возраста уг. ответственности за эти преступления положены следующие критерии:
уровень умственного развития, сознания личности, что свидетельствует о возможности уже в 14 лет осознать обществ. опасность и противоправность преступлений, предусмотренных ч. 2 ст. 21 УК;
значительную распространенность большинства из этих преступлений среди подростков;
значительную общественную опасность (тяжесть) большинства из этих преступлений. Лицо в возрасте от 14 до 16 лет не отвечает за преступления, за которые
устанавливается ответственность с 16 лет, даже если она принимала в них в качестве соучастника. В таких случаях человек в возрасте от 14 до 16 лет может нести ответственность только, если в конкретных действиях содержатся признаки другого преступления, за которое законом установлена ответственность с 14 лет.
Например, если несовершеннолетний в возрасте до 16 лет принимает участие вместе с другими лицами, достигшими 16 лет, в таком преступлении, как принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств путем насилия, опасного для жизни и здоровья (ч. 3 ст. 355 УК), то он может отвечать только за совершение, например, тяжкого телесного повреждения по ст. 121 УК.
Лицо, совершившее прест, кот. наряду с общими признаками общего суб. обладает дополнит., особыми, лишь ему присущими признаками, признается спец. суб. прест. (ч.2 ст.18)
В науке уг. пр. предусмотрена след классиф. признаков спец. суб. прест.:
правовое положение лица (гражданство). Н: спец. суб. измены – гражданин У.
служебное положение лица. Н: злоупотребл. служ. положением.
ЗУ «О принципах предупреждения и противодействия коррупции» 7.04.2011 расширил круг лиц, кот. в случае совершения коррупционных действий могут признаваться суб. прест., Н: должностные лица юр. лиц публичного права; лица, предоставляющие публ. услуги (нотариусы, эксперты и т.д.); лица, постоянно или временно занимающие должности, связ. с выполнением организационно-распорядит. или админ-хоз. обяз-ей или лиц, спец. уполномоч. на выполнение таких обяз. в юр. лицах частного права независимо от организац.-правов. формы и др.
проф. деят. лица. Н: не оказание помощи больному мед. работником.
родственно-семейные связи между потерпевшим и лицом, совершившим прест. Н: половые снош. с лицом, не достигшим половой зрелости, совершенные отцом, метрью, и т.д.
предыдущая преступная деят. лица. Н: совершение прест. лицом, кот. ранее уже было осуждено за его совершение.
В уг. пр. наряду с общим и спец. суб. прест. выделяют понятие «особый суб. уг. отв.» Основанием дифференциации признаков особого суб. уг. отв., могут выступать:
возраст лица (несоверш., лицо пенсионного возр. или лицо в возрасте свыше 65)
пол (ж.) и особое психофизиолог. состояние (беременная ж.)
семейное положение ж. (наличие ребенка определ. возраста)
должность, профессия или определ. деят. (нотариус, судья, прокурор, адвокат)