- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне право. Особлива частина.
1. Поняття та види злочинів проти основ національної безпеки.
2. Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
3. Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
4. Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
5. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
6. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
7. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
8. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
9. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
10. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
11. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
12. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
16. Злочини пов’язані з тероризмом.
17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
20. Злочини проти безпеки виробництва.
21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
28. Злочини у сфері використання комп‘ютерів, систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
29. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
1.Поняття та види злочинів проти основ національної безпеки.
Преступления против основ национальной безопасности Украины являются наиболее опасными посягательствами на общественные отношения, которые обеспечивают государственную безопасность, обороноспособность, независимость государства, его конституционный строй. Без надлежащей уголовно-правовой охраны этих общественных отношений невозможно нормальное функционирование государства и соответствующих ее институтов. Без стабильности в обществе невозможна и эффективная борьба с преступностью, в том числе и с та¬кимы опасными преступлениями, как убийства, изнасилования, разбои и др. Поэтому в УК статьи об ответственности за преступления против основ национальной безопасности Украины представлены в первом разделе Особенной части.
Родовым объектом преступлений, предусмотренных в этом разделе, являются общественные отношения по охране основ национальной безопасности Украины: ее конституционного строя, суверенитета, территориальной недоторкан¬ности, обороноспособности. Другими словами, родовым объектом этих преступлений являются общественные отношения, обеспечивающие само существование Ук ¬ раины как суверенного, независимого, демократического, социального и право¬вои государства (ст. 1 Конституции Украины).
Это дает основание для признания этих преступлений наиболее небезпеч¬нимы и отнесения их законодателем, как правило, к особо тяжким или тяжких преступлений. Важность родового объекта этих преступлений ви¬значае значительной мере и специфику их объективных и субъективных признаков.
Для некоторых преступлений против основ национальной безопасности Украины или для некоторых их форм (посягательство на территориальную целостность и недо¬торканнисть Украины) характерно наличие дополнительного факультативного непосредственного объекта (например, установленный по¬рядок выполнения представителем власти своих служебных полномочий, личные права и свободы человека и гражданина, жизни и здоровья человека, собственность), а для других (диверсии, посягательство на жизнь государственного или общественного деятеля) - дополнительного необходимого непосредственного объекта (например, жизни и здоровья человека, влас¬нисть, окружающей среды).
Важное значение для правильной квалификации некоторых преступлений против основ национальной безопасности Украины предмет преступления. Например, предметом диверсии (ст. 113) являются: здания, сооружения и другие объекты, имеющие важное народнохозяйственное или оборонное значение; земельные угодья, водоемы, леса; стада и коллекции животных, рыба, которая водится в прудах или других водоемах; большие пасеки; посевы силькогос¬подарських или других культур; лесные массивы и тому подобное. При совершении шпионажа (ст. 114) его предметом могут быть сведения, станов¬лять государственную тайну, материализованные в соответствующем документе или изделии.
О пострадавшем от этих преступлений специально указано в ст. 112 УК, это - государственный или общественный деятель.
С объективной стороны преступления против основ национальной безопасности Украины осуществляются путем активного поведения - действия. При этом законодатель конструирует большинство из них как преступления с формальным составом, поэтому они считаются оконченными с момента совершения самого действия, независимо от наступления фактического ущерба основам национальной безопасности Украины (например, государственная измена, шпионаж). Некоторые из этих преступлений конструируются как усеченные составы - момент их окончания переносится на предыдущие стадии совершения преступления - приготовление или покушение. Так, например, сговор на совершение преступления, предусмотренного ст. 109 (приготовление), рассматривается как закин¬чений преступление; посягательство на жизнь государственного или общественного дия¬ча, в соответствии со ст. 112 считается законченным фактически с момен¬ту покушения на убийство.
Субъектами преступлений против основ национальной безопасности Украины могут быть физические вменяемые лица, достигшие 16-летнего возраста (громадя¬ны Украины, иностранные граждане или лица без гражданства). При вчинен¬ни посягательство на жизнь государственного или общественного деятеля (ст. 112) и диверсии (ст. 113) субъектом является физическое вменяемое лицо с 14-рич¬ного возраста.
Специальный субъект является элементом только двух составов преступлений против основ национальной безопасности Украины: в преступлении, предусмотренном ст. 111 УК, - это только гражданин Украины, а в преступлении, предусмотренном ст. 114 УК, - только иностранный гражданин или лицо без гражданства. В других основных составах преступлений против основ национальной безопасности Украины - субъект общий. Одновременно квалифицирующим признаком преступлений, предусмотренных статьями 109 и 110 УК, является совершение их специальным субъектом - представителем власти.
Некоторые преступления против основ национальной безопасности Украины, в частности, предусмотренных статьями 109, 110, 112 УК, могут иметь ярко выраженную политическую окраску.
Высокая опасность этих преступлений выражается в признаках их субъективной стороны: все они совершаются умышленно и, как правило, с прямым умыслом, при котором лицо желает причинить вред основам националь¬нои безопасности Украины. Характерна и цель - причинение вреда этому объекту: лицо действует с целью изменения или свержения конституцийно¬го строя, захвата государственной власти, причинение вреда суверените¬ту, обороноспособности Украины, изменения ее территории и др.
Таким образом, можно определить, что преступления против основ националь¬нои безопасности Украины - это предусмотренные уголовным законом умышленные общественная опасные действия, посягающие на конституций¬ний строй, суверенитет и территориальную неприкосновенность Украины.
К их числу законодатель относит действия, направленные на насиль¬ницьку изменение или свержение конституционного строя или на захват государственной власти (ст. 109); посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украьины; государственную измену (ст. 111); пося¬гання на жизнь государственного или общественного деятеля (ст. 112); дивер¬сию (ст. 113); шпионаж (ст. 114).
По научных работ, освещавших проблемы ответственности за преступления против государства, то большинство из них были выданы еще до начала 90-х гг. В последние годы преступления против основ национальной безопасности Украины наиболее глубоко и всесторонне анализировались в трудах Г. Андрусива, П. Андрушко, А. Бантышева, В. Грищука, В. Дудорова, С. Беде, П. Матышевская, В. Навроцкого, а. Стрижев¬ськои, М. Хавронюка, Е. Фесенко и др.
При определении видов (групп) преступлений против основ национальной безопасности Украины следует исходить преимущественно из положений Закона Украины "Об основах национальной безопасности Украины" от 19 июня 2003, согласно которому угроза национальной безопасности Украины может осуществляться в различных сферах. В зависимости от этого различают:
1) преступления против основ национальной безопасности в политической сфере: действия, направленные на насильственное изменение или свержение конституционного строя или на захват государственной власти (ст. 109); посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины (ст. 110); посягательство на жизнь держав¬ного или общественного деятеля (ст. 112);
2) преступления против основ национальной безопасности в информационной, экономической, научно-технологической и военной сферах: государственная измена (ст. 111), шпионаж (ст. 114);
3) преступление против основ национальной безопасности в экономической, экологической и военной сферах - диверсия (ст. 113).
