36.Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк України)

Основний безпосередній об'єкт злочину - статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за ст.156.

Об'єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Злочин визнається закінченим з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.

Суб'єктом злочину є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або приводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за ч. 2 ст. 153 без посилання на ст. 27.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. За спрямованістю умислу даний склад злочину потрібно відрізняти від інших посягань, наприклад, від замаху на зґвалтування, заподіяння тілесних ушкоджень.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його; 1) повторно; 2) групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений ст. ст. 152 або 154; 4) щодо неповнолітнього або неповнолітньої (ч. 2 ст. 153), а особливо кваліфікуючими;

1) вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої); 2) спричинення особливо тяжких наслідків (ч. 3 ст. 153).

37.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти вибор­чих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Кримінально-правова охорона конституцій­них прав і свобод людини і громадянина здійснюється на підставі ст.ст. 157-184 Кримінального кодексу України які визначені у V розділі Особливої частини «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина».

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина це суспільно небез­печні протиправні діяння, що посягають на гарантовані Конституцією України особисті права та свободи (виборчі, трудові, сімейні, релігійні, інтелектуальні тощо) людини та громадянина, заподіюючи їм істотну шкоду чи створю­ючи реальну загрозу заподіяння такої шкоди.

У національному законодавстві питання правового захисту вибор­чих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина врегульовано: Конституцією України(в розділі II ст.ст.21-62 права та свободи людини і громадянина гарантуються та захищаються чинним законодавством), цивільним, сімейним, адміністративним та житловим законодавством, Законами України, поста­новами Кабінету Міністрів України, рішеннями Конституційного Суду України, постановами Пленуму Верховного Суду України, наказами, інструкціями тощо.

Встановлює також низку важливих стан­дартів з охорони особистих прав людини та громадянина і міжнародне законодавство.

Залежно від безпосереднього об'єкта, всі злочини, передбачені розділом V Особливої частини КК, можна поділити на наступні види (групи):

1.Злочини проти виборчих прав громадян:

- перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157);

- фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158);

- голосування виборцем на виборчій ділянці більше ніж один раз (ст. 158¹);

- незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158²);

- порушення таємниці голосування (ст. 159);

- порушення порядку фінансування виборчої компанії кандидата, політичної партії (блоку);

- порушення законодавства про референдум (ст. 160).

2.Злочини проти рівності конституційних прав громадян та їх рівності перед законом:

- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань (ст. 161).

3.Злочини проти недоторканності приватного життя:

- порушення недоторканності житла (ст. 162);

- порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (ст. 163);

- порушення недоторканності приватного життя (ст. 182).

4. Злочини проти сім’ї:

- ухилення від сплати аліментів на утриман­ня дітей (ст. 164);

- ухилення від сплати коштів на утримання непраце­здатних батьків (ст. 165);

- злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклуван­ня (ст. 166);

- зловживання опікунськими правами (ст. 167);

- розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168);

- незаконні дії щодо усинов­лення (удочеріння) (ст. 169).

4. Злочини проти трудових прав громадян:

- перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170);

- перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171);

- грубе порушення законодавства про працю (ст. 172);

- грубе порушення угоди про працю (ст. 173);

- примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174);

- невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законом виплат (ст. 175).

4. Злочини проти права інтелектуальної власності: - порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176);

- порушення прав на ви­нахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (ст. 177).

4. Злочини проти свободи совісті:

- пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178);

- незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179);

- перешкоджання здійснен­ню релігійного обряду (ст. 180); - посягання на здоров'я людей під при­водом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181).

4. Злочини проти інших конституційних прав громадян:

- порушен­ня права на отримання освіти (ст. 183);

- порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184).