61.Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні засоби виступають предметом цього злочину. Додатковим обов'язковим або факультативним об'єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом.

Відповідно до примітки ст. 289 КК під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Суб 'єктивна сторона злочину виражається тільки в прямому умис­лі. Заволодіння може відбуватися з будь-якою метою: для привласнен­ня транспортного засобу, для доставки вантажу, для того щоб доїхати до певного місця або просто покататися і т. п.

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК, є особа, яка до­сягла 16-річного віку, а злочинів, передбачених частинами 2 та 3 цієї статті, - 14-річного віку. Судова практика не визнає суб'єктом цього злочину членів сім'ї власника транспортного засобу, водіїв, за якими такий засіб закріплений, а також службових осіб, наділених повнова­женнями щодо користування чи експлуатації транспортних засобів.

Кваліфікуючі ознаки (ч.2 ст. 289 КК): ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або по­єднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчи­нені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди.

Особливо кваліфікуючі ознаки (ч. 3 ст. 289 КК): вчинення організованою групою, або дії які поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпі­лого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди. Велика матеріальна шкода відповідно до п. 3 примітки до цієї статті - це заподіяння реальних збитків на суму понад 250 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 4 цієї статті передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила дії, перед­бачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до по­терпілого чи погрозою застосування такого насильства). При цьому особа повинна добровільно заявити про це правоохоронним органам,повернути транспортний засіб власнику та повністю відшкодувати завдані збитки. Таке звільнення може здійснювати тільки суд.

62. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності

Відповідальність за злочини проти громадського порядку та мо­ральності передбачено розділом XII Особливої частини КК (стат­ті 293-304). Злочини проти громадського порядку та моральності - це су­спільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на громадсь­кий порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи суспільства, заподіюючи або ставлячи під загрозу заподіяння їм істотної шкоди. У розгляданому розділі передбачено по­сягання на два родових об'єкти - громадський порядок і моральність, які за своїм змістом та значенням мають певні спільні риси, проте не є однаковим.

Громадський порядок - це стан суспільних відносин, який гарантує спокійні умови суспільно корисної діяльності, відпочинку та побуту людей, зокрема й зовнішні умови нормального функціонування при­ватних, громадських і державних об'єднань, дотримання прийнятих у суспільстві правил та норм поведінки, а також принципів користу­вання матеріальними благами.

Суспільна моральність - це система етичних норм, правил по­ведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадсь­кий обов'язок, совість, справедливість⁵.

Виходячи з родового об'єкта, всі ці злочини можуть бути поділені на два види (групи):

1. злочини проти громадського порядку:

• групове порушення гро­мадського порядку ( ст. 293);

• масові заворушення (ст. 294);

• заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст. 295);

• хуліганство (ст. 296);

2. злочини проти суспільної моральності

• наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297);

• незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини (ст. 298);

• знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (ст. 298-1)

• жорстоке поводження з тваринами (ст. 299);

• ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ на­сильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію (ст. 300);

• ввезення, виготовлення, збут і розпо­всюдження порнографічних предметів (ст. 301);

• створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302);

• сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303);

• втягнення неповно­літніх у злочинну діяльність (ст. 304).

Злочини проти суспільної моральності можна поділи­ти на три види:

а) посягання на основні моральні принципи та цінності у сфері духовного й культурного життя суспільства (статті 297-300);

б) посягання на основні принципи моральності у сфері статевих відносин (статті 301-303);

в) посягання на основні принципи моральності у сфері духовного та фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, частини 2 і 3 ст. 300, частини 2 і 3 ст. 301, ч. З ст. 302, ч. З ст. 303, ст. 304).