Примушування давати показання (Ст. 373)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення доведеності вини, а також конституційне право людини на те, що її обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Додатковим факультативним об'єктом злочину виступає здоров'я, воля, честь і гідність особи.

Потерпілим від цього злочину є особа, яка згідно з КПК може давати показання при допиті під час дізнання або досудового слідства, - підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт.

Об'єктивна сторона злочину полягає у примушуванні давати показання при допиті. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є також спосіб - незаконні дії.

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка провадить дізнання (начальник органу дізнання, дізнавач), або досудове слідство (слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) із застосуванням до потерпілої особи насильства; 2) із знущанням над нею (ч.2 ст. 373).

81. Поняття, загальна характеристика та види військових злочинів

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) розміщені у розділі ХIХ Особливої частини Кримінального кодексу України у ст.ст. 401 - 435.

Військовими злочинами згідно зі ст. 401 визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом.

Відповідно до безпосереднього об'єкта (Безпосереднім об'єктом цієї групи злочинів є порядок підлеглості і військової честі) можуть бути виділені такі групи (види) військових злочинів:

1) проти порядку підлеглості і військової честі

• Непокора (ст. 402);

• Невиконання наказу (ст. 403);

• Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків (ст. 404);

• Погроза або насильство щодо начальника (ст. 405);

• Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (ст. 406).

2) проти порядку проходження військової служби:

• Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407);

• Дезертирство (ст. 408);

• Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом (ст. 409).

3) проти порядку користування військовим майном і його зберігання:

• Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410);

• Умисне знищення або пошкодження військового майна (ст. 411);

• Необережне знищення або пошкодження військового майна (ст. 412);

• Марнотратство або втрата військового майна (ст. 413);

• Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (Ст. 414).

4) проти порядку експлуатації військової техніки:

• Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415);

• Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416);

• Порушення правил кораблеводіння (ст. 417).

5) проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб:

• Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання (ст. 418);

• Порушення статутних правил несення прикордонної служби (ст. 419);

• Порушення статутних правил несення бойового чергування (ст. 420);

• Порушення статутних правил внутрішньої служби (ст. 421).