- •Питання з кримінального права
- •8.Незакінчений злочин (стадії вчинення умисного злочину)
- •35.Згвалтування (ст. 152)
- •36.Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153)
- •39.Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172)
- •2.Система кримінального права
- •86.Застосування зброї масового знищення (Ст. 439)
- •87.Екоцид (Ст. 441)
- •88.Геноцид (Ст. 442) відповіді на питання з кримінального права
- •1.Поняття, предмет кримінального права України
- •3. Принципи кримінального права
- •4.Закон про кримінальну відповідальність
- •5.Злочин та його ознаки. Класифікація злочинів
- •6.Кримінальна відповідальність
- •7.Склад злочину
- •8.Незакінчений злочин (стадії вчинення умисного злочину)
- •9.Співучасть у злочині
- •10.Форми співучасті
- •11.Повторність, сукупність та рецидив
- •12.Обставини, що виключають злочинність діяння
- •13.Звільнення від кримінальної відповідальності
- •14. Покарання та його мета у кримінальному праві
- •15. Види покарань (система покарань)
- •16. Призначення покарання
- •17.Призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків
- •18. Звільнення від покарання та його відбування
- •19. Амністія та помилування
- •20.Судимість
- •21.Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •22.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •23. Поняття та система Особливої частини кримінального права
- •24. Поняття та загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти основ національної безпеки України
- •25. Кримінально-правова характеристика державної зради (ст. 111 кк України).
- •26.Шпигунство (ст. 114 кк України)
- •27.Поняття та система злочинів проти життя та здоров’я особи
- •1.Злочини проти життя:
- •Види вбивств: За суб’єктивною стороною – умисні вбивства (ст.Ст. 115 – 118 кк);
- •2.Злочини проти здоров’я.
- •4. Інші злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я людини:
- •28.Умисне вбивство (ст. 115 кк України)
- •29.Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121)
- •30.Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк України)
- •31.Поняття та види злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •32.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк України)
- •Захоплення заручників (ст. 147)
- •33.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 кк України)
- •34.Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •35.Згвалтування (ст. 152 кк України)
- •36.Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк України)
- •37.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •38.Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157 кк України)
- •39.Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк України)
- •40.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності
- •41.Крадіжка (ст. 185 кк України)
- •42.Грабіж (ст. 186 кк України)
- •43.Розбій (ст. 187 кк України)
- •44.Вимагання (ст. 189 кк України)
- •45.Шахрайство (ст. 190 кк України)
- •46.Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •48.Контрабанда (ст. 201 кк України)
- •49.Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)(ст. 212 кк України)
- •50.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля
- •51.Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк України)
- •52.Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238 кк України)
- •53.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки
- •54.Бандитизм (Ст. 257 кк України)
- •55.Терористичний акт (ст. 258 кк України)
- •57.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва
- •58.Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України)
- •59.Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •60.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк України)
- •61.Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України)
- •62. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •63.Масові заворушення (ст. 294 кк України)
- •64.Хуліганство (ст. 296 кк України)
- •65.Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •66.Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк України)
- •67.Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •68.Розголошення державної таємниці (ст. 328 кк України)
- •69.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної впади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •70.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 кк України)
- •71.Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст. 347 кк України)
- •72.Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •73. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
- •74.Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк України)
- •75.Перевищення влади або службових повноважень ( ст. 365 кк України)
- •76.Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: кримінально-правова характеристика (ст. 368 кк України)
- •77. Незаконне збагачення: юридичний аналіз (ст. 3682 кк України)
- •78.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •79.Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (ст. 371 кк України)
- •80.Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 кк України)
- •Примушування давати показання (Ст. 373)
- •81. Поняття, загальна характеристика та види військових злочинів
- •6)Проти встановленого порядку збереження військової таємниці:
- •82.Непокора (ст. 402 кк України)
- •83.Невиконання наказу (ст. 403 кк України)
- •84.Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків (ст. 404 кк України)
- •85.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •86.Застосування зброї масового знищення (ст. 439 кк України)
- •87.Екоцид (ст. 441 кк України)
- •88.Геноцид (ст. 442 кк України)
- •Список використаних джерел Базова
- •Допоміжна
- •Навчально – методична література
- •Інформаційні ресурси
8.Незакінчений злочин (стадії вчинення умисного злочину)
Ст. 13 КК розрізняє три стадії вчинення злочину: готування до злочину, замах на злочин та закінчений злочин.
Ознаки готування до злочину і замаху на злочин передбачені відповідно у ст.14 і ст.15, а закінчених злочинів - у диспозиціях статей Особливої частини КК. Якщо злочин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не мають самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію.
Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця є добровільна відмова. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
9.Співучасть у злочині
Співучасть у злочині є однією з форм злочинної діяльності. Такого роду діяльність має свої правові особливості, які дозволяють виділяти співучасть у самостійний кримінально-правовий інститут. Її специфіка полягає у тому, що: а) участь у вчиненні злочину двох або більше осіб обумовлює його підвищену суспільну небезпеку; б) склад злочину виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників.
Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Співучасть - це об'єднання, коли кілька осіб вчиняють злочин спільно і умисно. Співучасть не утворює яких-небудь особливих, інших підстав відповідальності - підставою відповідальності тут є той же склад злочину, але вчинюваний у співучасті.
Об'єктивні ознаки співучасті виражені в законі словами - злочин, вчинений декількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно.
Суб'єктивні ознаки - вказівкою, що співучасть - це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину.
При визначенні об'єктивних і суб'єктивних ознак співучасті має місце вказівка на спільність. І дійсно, спільність характеризує й об'єктивну, і суб'єктивну сторону співучасті. Якщо об'єктивні ознаки співучасті - це спільність дій учасників, то суб'єктивні ознаки - це спільність їх умислу.
Види співучасників. Визнаються: виконавець, організатор, підбурювач і пособник. Співучасники в злочині можуть виконувати різні ролі - однорідні або різнорідні функції.
Виконавцем (співвиконавцем) за ч. 2 ст. 27 вважається особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин. Звідси випливає, що виконавцем (співвиконавцем) є співучасник, що своїми діями безпосередньо виконав повністю або хоча б частково (у якійсь частині) об'єктивну сторону злочину. Без виконавця немає співучасті, тому що тільки він вчиняє задумане, він реалізує, завершує умисел співучасників. І в цьому розумінні виконавець - визначальна, центральна фігура в співучасті.
Організатор (ч. 3 ст. 27) - це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. Організатор посідає особливе місце в співучасті, він ніби стоїть над всіма співучасниками, регулюючи і направляючи всю їх діяльність. Особа, яка організувала вчинення злочину, - це співучасник, що об'єднує інших співучасників, розподіляє ролі між ними, що намічає план злочину, визначає майбутню жертву чи об'єкти злочину. Організатором є також особа, яка керувала підготовкою або вчиненням злочину, особа, що забезпечує фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (наприклад, здійснює фінансування послуг охоронців, тощо), особа, що організувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
З об'єктивної сторони організаторська діяльність повинна відповідати вимогам спільності. І з цього погляду дії організатора завжди причинно пов'язані з тим злочином чи злочинами, що вчиняє виконавець (співвиконавець).
З суб'єктивної сторони умислом організатора охоплюється той злочин, що повинен вчинити виконавець (виконавці). Організатор бажає вчинення цього злочину і направляє свою діяльність на організацію його вчинення.
Підбурювач (ч. 4 ст. 27). Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину, це особа, яка викликала у виконавця або в інших співучасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення злочину.
З об'єктивної сторони саме тим, що підбурювач викликає бажання вчинити злочин, він і ставить свої дії в причинний зв'язок з тим злочином, що буде вчинений виконавцем. У цьому виражається спільність діяння підбурювача з іншими співучасниками.
З суб'єктивної сторони підбурювач має прямий умисел на вчинення виконавцем певного, конкретного злочину. Підбурювання можливе лише на вчинення конкретного злочину. Не підбурювання взагалі, а підбурювання до вчинення певного злочину (крадіжки, вбивства, зґвалтування).
Пособник (ч. 5 ст. 27). Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
