72.Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку розміщені розділі XVI і містять шість статей, а саме:

• Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361);

• Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (ст. 361-1);

• Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації (ст. 361-2);

• Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ст. 362);

• Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363);

• Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку (ст. 363-1);

Родовий об'єкт - інформаційна безпека, безпосередній - нормаль­не функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, комп'ютерної інфор­мації та мереж електрозв'язку.

Предмет злочину: 1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) - комп'ютер - комплекс електронних технічних засобів, побудованих на основі мікропроцесорів і призначених для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань. ЕОМ складається, як правило, із трьох частин: системного блока, який включає в себе мікропроцесор та інші пристрої, необхідні для її робо­ти (накопичувачі даних, блок живлення тощо), клавіатури, за допо­могою якої вводяться в ЕОМ символи, та монітора, на якому відобра­жається текстова і графічна інформація;

2) автоматизовані системи (АС) — системи, що здійснюють автоматизовану обробку даних, до складу яких входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислюваль­ної техніки і зв'язку), а також методи і процедури, програмне забез­печення. До складу АС входить принаймні одна ЕОМ та периферійні пристрої, що працюють на основі такої ЕОМ: принтер, сканер, модем, мережевий адаптер та ін.; АС включають у себе комп'ютерні мережі і мережі електрозв'язку;

3) комп'ютерні мережі (мережа ЕОМ) — це об'єднання кількох комп'ютерів (ЕОМ) і комп'ютерних систем, взаємопов'язаних і розподілених за фіксованою територією та орієн­тованих на колективне використання загальномережевих ресурсів. Комп'ютерні мережі передбачають спільне використання ресурсів об­числювальних центрів (ОЦ), запуск загальних програм, що входять до комп'ютерних систем; ЕОМ можуть включати дві чи більше автома­тизованих комп'ютерних системи (АКС) як сукупність взаємопов'язаних ЕОМ, периферійного устаткування та програмного забезпечення, при­значених для автоматизації прийому, збереження, обробки, пошуку та видачі інформації споживачам. Комп'ютерні системи можуть бути регіонального і галузевого характеру;

4) мережі електрозв'язку — це сукупність технічних засобів та споруд зв'язку, з'єднаних у єдиний технологічний процес забезпечення інформаційного обміну — марш­рутизації, комунікації, передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. До них належать, зокрема, телефонний, телеграфний, теле­тайпний та факсимільний зв'язок. Предмети мережі електрозв'язку включають телефони, факси, телетайпи, телеграфи, інші апарати, при­строї і обладнання мереж електрозв'язку, призначені для передачі й обміну інформацією;

5) носії комп'ютерної інформації — це фізичні об’єкти, поля та сигнали, хімічні середовища, нагромаджувачі даних у інформаційних системах. Наприклад гнучкі магнітні диски (дис­кети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні магнітні стрічки (стримери), магнітні барабани, магнітні карти та ін. Інформація носіїв може використовуватися, оброблятися чи змінюватися за допомогою ЕОМ (комп'ютерів);

6) комп'ютерна інформація, що передається мережами електрозв'язку (телекомунікаційними мережами) — будь-які відомос­ті, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, зображень чи в інший спосіб (телефонні повідомлення, радіо- та телепередачі тощо), у тому числі і за допомогою комп'ютера, якщо вона передається через мережі електрозв'язку.

Об 'єктивна сторона цих злочинів може виражатися в активних діях (наприклад, при несанкціонованому втручанні в роботу елекгронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку) — ст. 361 КК або в злочинній бездіяльності (наприклад, при порушенні правил експлуа­тації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизо­ваних систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або по­рядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється, — ст. 363 КК).

Для об'єктивної сторони деяких злочинів потрібно не тільки вчи­нення суспільне небезпечного діяння (умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, здійснене без попередньої згоди адреса­тів), а й настання суспільне небезпечних наслідків — матеріальні склади злочинів: порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ч. 1 ст. 363-1 КК). В інших випадках розглядувані злочини сформульовані як склади зло­чинів з формальним складом (створення з метою використання, роз­повсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (ч. 1 ст. 361-1 КК).

Суб 'єктивна сторона цих злочинів передбачає, як правило, умис­ну вину. Можлива і необережність - при порушенні правил експлуа­тації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизо­ваних систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або по­рядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється (ст. 363 КК).

Мотиви та цілі можуть бути різними - помста, прагнення до заволодіння інформацією. Якщо ж викрадення інформації вчиняється з корисливих мотивів і містить ознаки шахрайства, вчинене слід квалі­фікувати за сукупністю злочинів - за статтями 362 і 190 КК.

Суб'єкт злочину - особа фізична, осудна, що досягла 16-річного віку. У деяких випадках суб'єкт спеціальний - особа, яка відповідає за експлуатацію ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, мереж електрозв'язку або повинна забезпечувати порядок чи виконан­ня правил захисту інформації, яка в них обробляється (ст. 363 КК).

Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки розглядуваних зло­чинів: заподіяння значної шкоди (ч. 2 ст. 361, ч. З ст. 362, ч. 2 ст. 363) та вчинення злочину повторно чи за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 362).

Значною шкодою у статтях 361 - 363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У чинному КК є низка норм, які певним чином торкають сферу ви­користання комп'ютерів, їх систем і комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку. До них належать:

1. порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (ст. 163);

2. порушення авторського права та суміжних прав щодо незакон­ного відтворення, розповсюдження комп'ютерних програм і баз даних, а також іншого використання комп'ютерних програм і баз даних (ст. 176);

3. порушення прав на об'єкти промислової власності щодо неза­конного використання топографії інтегральних мікросхем (ст. 177);

4. шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з викори­станням електронно-обчислювальної техніки (ч. З ст. 190) тощо.

Крім цього, за допомогою комп'ютера можна вчинити багато інших злочинів: диверсію (ст. 113), розголошення комерційної таємниці (ст. 232), терористичний акт (ст. 258), підроблення документів, печаток, штампів та бланків (ст. 358) тощо.