77. Незаконне збагачення: юридичний аналіз (ст. 3682 кк України)

Об’єктивна сторона незаконного збагачення полягає у двох формах:

1) Одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або 2) передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак, зазначених у статті 368 КК України (незаконне збагачення).

Предмет – неправомірна вигода. Відповідно примітки до ст.364¹ КК у статтях 364¹, 365², 368², 368³, 368⁴, 369² під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

Суб’єкт службова особа.

Суб’єктивна сторона прямий умисел.

Кваліфікуючі ознаки: незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах.

Особливо кваліфікуючі ознаки: незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великих розмірах.

Неправомірною вигодою у значному розмірі вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, а суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

Неправомірною вигодою у великому розмірі - на суму, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неправомірною вигодою в особливо великому розмірі - на суму, що перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

78.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя

У розділі XVIII Особливої частини Кримінального кодексу України передбачена відповідаль­ність за злочини, які посягають на суспільні відносини, що забезпечу­ють нормальну діяльність у сфері здійснення правосуддя (статті 371 - 400).

Злочини проти правосуддя - це суспільно небезпечні та проти­правні діяння, що посягають на нормальну діяльність судової влади, а також органів і осіб, які забезпечують реалізацію цієї діяльності (органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, виконання по­карань, захисників, законних представників особи тощо).

Усі передбачені у цьому розділі злочини, виходячи з їх безпосеред­ніх об'єктів, можуть бути розподілені на такі види (групи).

1.Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду:

• завідомо незаконні затримання, привід, арешт або три­мання під вартою (ст. 371 );

• притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК); порушення права на захист (ст. 374 );

• постановлення суддею (суддями) завідомо не­правосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 );

• втручання в діяльність судових органів (ст. 376 );

• незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ст. 376¹ );

• втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 ).

2.Злочини, які посягають на життя, здоров 'я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжним та інших учасників судочинства:

• посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здій­сненням правосуддя (ст. 379 );

• посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 );

• погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 ); погроза або насиль­ство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 );

• умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи при­сяжного (ст. 378 );

• умисне знищення або пошкодження майна за­хисника чи представника особи (ст. 399 ).

3.Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі:

• примушування давати показання (ст. 373 );

• завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 );

• завідомо неправди­ве показання (ст. 384 );

• відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст. 385);

• перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи виснов­ку (ст. 386 ).

4.Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують своєчасне розкриття та припинення злочинних посягань:

• не­вжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 );

• роз­голошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під за­хист (ст. 381);

• розголошення даних досудового слідства або дізнан­ня (ст. 387 );

• приховування злочину (ст. 396 );

• порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 ).

5.Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують належне виконання рішень, вироків, ухвал, постанов суду і призначеного покарання.

• невиконання судового рішення (ст. 382 );

• незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або яке опи­сано чи підлягає конфіскації (ст. 388 );

• ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389 );

• ухилення від від­бування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390 );

• злісна непокора вимогам адміністрації установи вико­нання покарань (ст. 391); дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 );

• втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393);

• втеча із спеціалізованого лікувального за­кладу (ст. 394).