43. Методи прискореної амортизації основних засобів відповідно до п(с)бо 7 “Основні засоби”.

Згідно з П(С)БО 7 під амортизацією основних засобів мається на увазі систематичний розподіл вартості необоротних активів, що підлягає амортизації напротязі строку їх корисного використання. Цим же стандартом передбачено методи нарахування амортизації: прямолінійний, виробничий, кумулятивний, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, податковий.

Як показала практика передових країн світу, найбільш ефективними і дієвими являються прискорені методи амортизації, а саме кумулятивний, метод зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості. Особливістю цих методів є те, що за їх допомогою стало можливим врахувати вплив не лише  показників фізичного зносу основних засобів але великою мірою і морального.

Кожне підприємство згідно законодавства має змогу самостійно обирати методи нарахування амортизації для кожного об’єкта обліку окремо, або ж за групами однорідних об’єктів.

Формула нарахування амортизації за кумулятивним методом матиме слідуючий вигляд: , де - річна сума амортизації, - вартість, що амортизується, n- кількість років, що залишились до кінця експлуатації об’єкта, - кумулятивне число або сума чисел років корисного використання об’єкта.

Відповідно до методу зменшення залишкової вартості річна сума амортизації обчислюється за формулою: , де - залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації), n- кількість періодів корисної експлуатації об’єкта, - ліквідаційна вартість об’єкта, - первісна вартість об’єкта.

Формула при обчисленні суми амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості матиме наступний вигляд (3): , де - залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації), n- строк корисної експлуатації об’єкта, k₂=2.

45. Сутність амортизації необоротних активів та методи амортизації відповідно до п(с)бо 7 “Основні засоби”.

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

П(С)БО 7 визначає амортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

У свою чергу, ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

- очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

-  очікуваний фізичний і моральний знос;

-  правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори, наприклад, закінчення терміну оренди цього активу.

У П(С)БО 7 наведені такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

1. Прямолінійний метод

Цей метод дає рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами

, де - сума аморт, В – вартість, що амортизується, n – строк корисного використання.

2. Метод зменшення залишкової вартості

Цей метод найчастіше використовується для об’єктів ОЗ, інтенсивність використання яких у міру їх експлуатації зменшується. Він досить трудомісткий і на практиці зустрічається рідко:

, де - річна норма амортизації.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Метод найчастіше використовується до ОЗ, інтенсивність використання яких у перші роки експлуатації значно вища, наж у наступні.

, n – строк корисного використання ОЗ.

4. Кумулятивний метод

Метод застосовується до ОЗ, які зношуються більше в перші роки експлуатаціїю Також його використовують до об’єктів зі швидким моральним зносом.

, де В – вартість, що амортизується, - кумулятивний коефіцієнт, - кіль-ть років, що залишилась до кінця строку корисного використання об’єкта. - сума числа років корисного використання.

5. Виробничий метод

До методу звертаються, коли інтенсивність використання об’єкта впливає н його експлуатаційні властивості та коли можна визначити обсяг виробництва. Повною мірою це стосується автотранспорту, який використовують для надання послуг із перевезень, верстатів та будь-якого обладнання.

, де - фактичний місячний обсяг продукції, - виробнича ставка амортизації, В – вартість, що амортизується, - загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використання об’єкта ОЗ.

6. Метод 50%+50% зносу

Може використовуватись для бібліотечних фондів