58. Облік пайового, резервного та додаткового капіталу

Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків спілок, кооперативних підприємств і організацій.Пайовий капітал формується у споживчій кооперації, колективних с/г підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках, виробничих кооперативах промисловості, будівництва.

Розмір пайового капіталу визначається загальними зборами пайовиків. При вибутті з членів кооперативу обов’язково повертаються пайові внески. При розподілі прибутку щорічно, за рішенням зборів пайовиків, повинні нараховуватися дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю за згодою власників. Синтетичний облік ведеться у журналі 7 (за кредитом рахунка 41 “Пайовий капітал”), аналітичний - у відомості за видами капіталу (види майна, надходження внесків членів кооперативу) та у розрізі колективних та індивідуальних членів. Додатковий капітал обліковується на рахунку 42 “Додатковий капітал”, утворення якого спеціально не регламентується. Він є абстрактним поняттям, яке виражає відхилення від статутного капіталу з різних причин:емісійний доход;додатково вкладений засновниками капітал; дооцінка активів;безплатно отримані основні засоби, необоротні й нематеріальні активи. Рахунок 42 “Додатковий капітал” має такі субрахунки:421 “Емісійний доход”;422 “Інший вкладений капітал”;423 “Дооцінка активів”;424 “Безоплатно отримані необоротні активи”;425 “Інший додатковий капітал”.

Резервний капітал не реєструється підприємством і може утворюватися за рахунок фінансового результату підприємства і додаткового капіталу. Призначення резервного капіталу полягає в тому щоб створити певний фінансовий резерв для погашення можливих збитків у майбутньому або використання на покриття непередбчених витрат та сплати боргів при ліквідації підприємства. Для обліку резервного капіталу призначений рахунок 43 “Резервний капітал” у дебет якого записується використання а в кредит – створення резерву.

Кошти резервного капіталу можуть використовуватися тільки у 2випадках:

1) на поповнення статутного капіталу, якщо з нього були зроблені вилучення методом викупу акцій та нарах дивідендів за відсутності прибутків;

2) на покриття збитків.

У випадках, коли нараховуються дивіденди за відсутності прибутків з резервного капіталу необхідно складати дві проводки. Перший запис робиться на суму нарахованих дивідендів за рахунок статутного капіталу:

Д 40 “Статутний капітал”; К 67 “Розрахунки з учасниками”.

Друга проводка - на поповнення статутного капіталу, який зменшився на суму нарахованих дивідендів:

Д 43 “Резервний капітал”; К 40 “Статутний капітал”.

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік – в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання.

59.Класифікація витрат відповідно до п(с)бо 16 “Витрати”.

Ознаки	Витрати
1. За місцем виникнення витрат	витрати виробництва витрати цеху витрати діпьниці витрати служби
2. За видами продукції (робіт, послуг)	витрати на вироби
	витрати на типові зразки виробів
	витрати на групи однорідних виробів витрати на одноразові замовлення
	витрати на валову продукцію
	витрати на товарну продукцію
	витрати на реалізовану продукцію
3. За видами витрат	витрати за економічними елементами витрати за статтями калькуляції
4. За способами перенесення вартості на продукцію	прямі витрати
	непрямі витрати
5. За ступенем вппиву обсягу виробництва на рівень витрат	умовно-змінні витрати
	умовно-постійні витрати
6. За календарними періодами	поточні витрати
	одноразові витрати

За способами перенесення вартості на продукцію витрати подіпяються на прямі та непрямі.До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів..За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат вони поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.Умовно-постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управпінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.