6. Характеристика системи регламентації бо в Україні

Система регламентації бухгалтерського обліку охоплює широкий спектр питань. Одним з ключових аспектів регламентації є нормативно- правове регулювання системи бухгалтерського обліку. Державна політика інтеграції Україні у світове співтовариство вимагає уніфікації бухгалтерського обліку, яка можлива лише за умов відповідної адаптації нормативної бази бухгалтерського обліку.

Система нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні включає 4 рівні регламентації.

На першому рівні бухгалтерський облік регламентує Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Крім Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», окремі аспекти бухгалтерського обліку регулюються Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України.

Документи другого рівня включають національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Документи третього методологічного рівня регламентації підготовлюються та затверджуються Міністерством фінансів України для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно- правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб. Документи цього рівня мають рекомендаційний, пояснюючий та уточнюючий характер по відношенню додокументів більш високих рівнів регламентації та не мають їм суперечити. У разі виникнення суперечностей діють норми документів першого та другого рівня.

До документів третього рівня регламентації відносяться плани рахунків та інструкції про їх застосування підприємствами, установами й організаціями (крім банків і бюджетних установ); типові форми регістрів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, методичні рекомендації.

Документи, які регламентують облікову політику на рівні підприємства, відносяться до четвертого рівня регламентації.

7. Вимоги до ведення бо та його задачі

Основним нормативним актом, що регулює порядок ведення бухгалтерської діяльності на підприємстві, є Закон України «про бухоблік та фін. звітність в Укр.»

Ґрунтуючись на статті 8 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» терміни ведення бухгалтерського обліку повинні починатися з моменту завершення процедури державної реєстрації, суб'єкта господарювання, і до його повної ліквідації.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві може використовуватися штатний бухгалтер або створюватися відповідний підрозділ - бухгалтерія. Також підприємство може вдаватися до послуг бухгалтерів на підставі договору про надання бухгалтерських послуг. Бухгалтерський облік підприємства може вестися самостійно керівником, без наймання окремих штатних одиниць або вдатися до послуг сторонніх фірм.

Так підприємство повинно самостійно визначати:

- Облікову політику підприємства;

- Вибирає форму БО залежно від особливостей діяльності підприємства;

- Розробляє систему внутрішнього обліку, документообігу, звітності, контролю. При цьому визначаються права і обов'язки бухгалтерів;

- Виріш питання про доцільність застос міжнар стандартів при веденні БО.

Для фіксації даних рішень складаються відповідні накази.

При обліку бухгалтерських операцій основним документом є первинна документація, в якій фіксуються факти здійснення господарських операцій.

До первинних документів належать - банківські виписки (при надходженні грошей на розрах рах організації), фіскальні чеки реєстраторів розрахункових

операцій прибуткові витратні касові ордери при вступі готівки до каси п-ва.

Перед бухгалтерським обліком стоять такі завдання:

• непреривне, суцільне, взає-мопов’язане та документальне відображення економічних процесів і явищ в усіх галузях економіки

• забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів

• забезпечення керів- ництва достовірною своєчасною інформацією про економічні явища та процеси, про стан засобів господарювання, для прийняття управлінських рішень

• створення необхідної інформаційної бази для планування, організації, регулювання, аналізу та контролю

• сприяння зміцненню законності у виробничій фінансово-господарській діяльності підприємства

• забезпечення контролю за законністю й доцільністю здійснення господарських операцій