65. Бухгалтерська збалансованість.

Бухгалтерська збалансованість – алгебраїчне зображення вартості подвійного запису.

Подві́йний за́пис — це принцип тотожного відображення господарчих операцій на рахунках, що забезпечує рівність оборотів за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Іншими словами, це відображення кожної госпоперації двічі, за дебетом одного й за кредитом іншого рахунку у тій самій сумі.

Взаємозв'язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називають кореспонденцією (відповідністю) рахунків, а рахунки, які беруть участь у такій кореспонденції, ― кореспондуючими.

Збалансовані рахунки — це єдиний вид рахунків, при відображенні інформації на яких не використовують подвійний запис.

Система подвійного запису в бухгалтерському обліку  — концепція, що підкреслює важливість системи подвійного запису в бухгалтерському обліку, при якій будь-яка бухгалтерська операція вимагає проводки по двох рахунках; бухгалтерський облік використовує терміни «кредит» і «дебет» і кожен дебетовий запис супроводжується відповідним кредитовим записом. Сума активів підприємства завжди дорівнює сумі зобов'язань і власного капіталу.

Засновником принципів сучасного бухгалтерского обліку (подвійний запис, дебет, кредит, баланс тощо), опублікованих у 1494 році, вважають італійського математика Луку Пачолі (1445—1517).

66. Розрахунки із соціального страхування.

На рахунку 65 ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням.

На субрахунку 652 "За соціальним страхуванням" ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування.

Головним розрахунком із соціального страхування є ЄСВ (єдиний соціальний внесок).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) — обов'язковий платіж до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці; фізичні особи-підприємці; особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю; особи, які працюють на виборних посадах; військовослужбовці та інші категорії платників податків

Ведеться Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Розмір внеску визначається у процентах від заробітної плати (доходу, прибутку) від діяльності і становить — в залежності від класу професійного ризику виробництва — від 36,76% до 49,7%.

Для бюджетних установ єдиний соціальний внесок установлений у розмірі 36,3%.

67. Утримання із заробітної плати

Із заробітної плати працівників бюджетних установ здійснюються наступні обов’язкові утримання:

· прибутковий податок;

· збір до Пенсійного фонду;

· збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

· збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

· за судово-виконавчими листами.

Із заробітної плати працівників бюджетних установ здійснюються наступні необов’язкові утримання:

а) за рішенням адміністрації: 1) планові та позапланові аванси; 2)неповернуті вчасно підзвітні суми; 3) суми нанесених матеріальних збитків; 4) штрафи, накладені в адміністративному порядку;

б) узгоджені з працівниками:1) профспілкові внески; 2) сплата відсотків за позики; 3)сплата відсотків за товари, продані в кредит; 4) індивідуальне страхування.

Прибутковий податок. Об’єктом оподаткування у громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік , одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Об’єктом оподаткування у громадян, що не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний з джерел на території України.

Із сум доходів, що були отримані громадянами не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, а також громадян, що не проживають постійно на території України, податок утримується в розмірі 20 % суми заробітку.

Утримання збору до Пенсійного фонду. Об’єктом оподаткування в цьому випадку є сукупний оподатковуваний дохід за місяць, але не більше 2200 грн. Ставка збору залежить від об’єкта оподаткування і складає:

· 1 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.;

· 2 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.

Утримання збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням

Утримання збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Ставка збору – 0,5 % від об’єкта оподаткування, який ідентичний об’єкту при обкладанні збором до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Утримання аліментів. Розмір аліментів залежить від кількості дітей, а саме:

· 1 дитина – 25 %;

· 2 дитини – 33 %;