- •Конспект лекцій по дисципліні "корпоративне управління"
- •Дніпропетровськ – 2010
- •3. Зміст лекційного курсу дисципліни "Корпоративне управління"
- •Тема 1. Корпорації як основа ринкової економіки План
- •1. Проблема корпоративного управління
- •2. Основні питання корпоративного управління
- •3. Учасники корпоративних відносин
- •Холдингова форма організації фпг
- •Економічна роль холдингових компаній
- •Неієрархічні інтегровані структури
- •2. Англо-американська модель корпоративного управління
- •Ключові учасники англо-американської моделі
- •Склад ради директорів в англо-американській моделі
- •Законодавча база в англо-американській моделі
- •Дії корпорації, що вимагають схвалення акціонерів, в англо-американській моделі
- •Відносини між учасниками в англо-американській моделі
- •3. Японська модель корпоративного управління
- •Ключові учасники в японській моделі
- •Склад ради директорів в японській моделі
- •Законодавча база японської моделі
- •Дії корпорацій, що вимагають схвалення акціонерів
- •4. Німецька модель корпоратвного управління
- •Ключові учасники німецької моделі
- •Склад Правління ("Vorstand") і наглядової ради ("Aufsichtsrat") в німецькій моделі
- •Законодавча база німецької моделі
- •Дії корпорації, що вимагають схвалення акціонерів
- •Взаємодія між учасниками в німецькій моделі
- •Тема 3. Особливості організації управління корпорацією План
- •1. Оптимальна організаційна структура корпорації
- •2. Сутність корпоративного управління
- •Тема 4. Механізм ухвалення управлінських рішень в корпорації План
- •1. Створення системи оперативного управління корпорацією
- •2. Науково обґрунтований вибір оперативної системи управління
- •3. Порядок ухвалення топ-менеджерами корпорації управлінських рішень
- •4. Аналіз альтернатив управлінських рішень
- •Управління діяльністю технологічних ланцюжків (тл) корпорації Планування роботи технологічного ланцюжка (тл)
- •Перший етап – планування виробничої схеми
- •Другий етап – календарний план проекту
- •Третій етап – планування схеми фінансових потоків
- •Організаційний план (4-й етап)
- •Планування ефективності (5-й етап)
- •Організація тл і мотивація учасників Організація технологічного ланцюжка
- •Мотивація учасників тл
- •Диспетчирування діяльності тл
- •Контроль за діяльністю тл
- •Тема 5. Господарські товариства як об'єкт управління план
- •1. Суть господарських товариств
- •2. Порядок створення господарського товариства
- •3. Господарські товариства корпоративного типу
- •3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •3.2. Поняття товариства з додатковою відповідальністю
- •3.3. Поняття акціонерного товариства
- •Тема 6. Форми корпоративного капіталу план
- •1. Поняття корпоративної власності
- •Економічна роль статутного капіталу
- •Способи формування капіталу
Дії корпорації, що вимагають схвалення акціонерів
Дії корпорації, що вимагають схвалення акціонерів, – це розподіл чистого доходу (виплата дивідендів, використання засобів), ратифікація рішень Правління і наглядової ради за минулий фінансовий рік, вибори наглядової ради, призначення аудиторів.
На відміну від англо-американської і японської моделей акціонери не мають права змінювати чисельність або склад Наглядової ради. Розмір і склад ради встановлюються законом.
Іншими діями, що також вимагають схвалення акціонерів, є: рішення про здійснення витрат (що автоматично визнає переважні права, якщо тільки не відхиляється акціонерами), співпраця з філіалами, поправки і зміни до Статуту (наприклад, зміна затвердженого вигляду діяльності), підвищення верхньої межі винагороди членам Наглядової ради. Позачергові дії, що вимагають схвалення акціонерів, – це злиття, покупка контрольного пакету акцій і реорганізація.
Взаємодія між учасниками в німецькій моделі
Законодавча база, що існує в Германії, враховує інтереси службовців, корпорацій, банків і акціонерів. В цілому система орієнтована на ключових учасників. Але, не дивлячись на це, немало уваги приділяється і дрібним акціонерам.
Проте, існують певні перепони на шляху участі акціонерів в управлінні, а саме в частині повноважень банків як депозитаріїв і голосуючих членів.
Більшість німецьких акцій – це акції на пред'явника (вони не реєструються). Корпорації, що випускають такі акції, повинні оголошувати про щорічні загальні збори в державних виданнях і направляти свої річні звіти і порядок денний в банк-депозитарій, який у свою чергу направляє ці матеріали тим акціонерам, які в них зацікавлені. Така процедура часто ускладнює отримання матеріалів іноземними акціонерами.
У Германії більшість акціонерів купують акції через банк, і банки, будучи депозитаріями, мають право голосувати на зборах. Процес полягає в наступному: акціонер дає банку довіреність, по якій банк має право голосувати протягом встановленого терміну, – до 15 місяців. Корпорація висилає порядок денний і річний звіт в банк-депозитарій. Банк передає акціонерові ці матеріали, а також свої рекомендації по голосуванню. У випадку, якщо акціонер не дає банку спеціальних інструкцій по голосуванню, банк має право голосувати на свій розсуд. Це веде до потенційного конфлікту інтересів між банком і акціонером. Це також приводить до посилення банківського впливу при голосуванні, оскільки не всі акціонери дають банкам інструкції по голосуванню, і банки голосують на свій розсуд. Але, оскільки число індивідуальних акціонерів в Германії невелике, це не представляє особливої проблеми, хоча, з іншого боку, це відображає "пробанківську" і "антиакціонерну" сторону системи.
Крім того, узаконені обмеження права голосу і неможливість голосування поштою також перешкоджають участі акціонерів в справах корпорації. Як уже згадувалося, акціонерові потрібно бути або присутнім на зборах особисто, або бути представленим своїм банком-депозитарієм.
Не дивлячись на ці перепони, дрібні акціонери не виключаються з процесу і на зборах часто вносять свої пропозиції проти керівників щороку. У Австрії дрібні акціонери не такі активні. Можливо, тому, що австрійський уряд прямо або приховано є крупним акціонером в більшості корпорацій.
