- •Конспект лекцій по дисципліні "корпоративне управління"
- •Дніпропетровськ – 2010
- •3. Зміст лекційного курсу дисципліни "Корпоративне управління"
- •Тема 1. Корпорації як основа ринкової економіки План
- •1. Проблема корпоративного управління
- •2. Основні питання корпоративного управління
- •3. Учасники корпоративних відносин
- •Холдингова форма організації фпг
- •Економічна роль холдингових компаній
- •Неієрархічні інтегровані структури
- •2. Англо-американська модель корпоративного управління
- •Ключові учасники англо-американської моделі
- •Склад ради директорів в англо-американській моделі
- •Законодавча база в англо-американській моделі
- •Дії корпорації, що вимагають схвалення акціонерів, в англо-американській моделі
- •Відносини між учасниками в англо-американській моделі
- •3. Японська модель корпоративного управління
- •Ключові учасники в японській моделі
- •Склад ради директорів в японській моделі
- •Законодавча база японської моделі
- •Дії корпорацій, що вимагають схвалення акціонерів
- •4. Німецька модель корпоратвного управління
- •Ключові учасники німецької моделі
- •Склад Правління ("Vorstand") і наглядової ради ("Aufsichtsrat") в німецькій моделі
- •Законодавча база німецької моделі
- •Дії корпорації, що вимагають схвалення акціонерів
- •Взаємодія між учасниками в німецькій моделі
- •Тема 3. Особливості організації управління корпорацією План
- •1. Оптимальна організаційна структура корпорації
- •2. Сутність корпоративного управління
- •Тема 4. Механізм ухвалення управлінських рішень в корпорації План
- •1. Створення системи оперативного управління корпорацією
- •2. Науково обґрунтований вибір оперативної системи управління
- •3. Порядок ухвалення топ-менеджерами корпорації управлінських рішень
- •4. Аналіз альтернатив управлінських рішень
- •Управління діяльністю технологічних ланцюжків (тл) корпорації Планування роботи технологічного ланцюжка (тл)
- •Перший етап – планування виробничої схеми
- •Другий етап – календарний план проекту
- •Третій етап – планування схеми фінансових потоків
- •Організаційний план (4-й етап)
- •Планування ефективності (5-й етап)
- •Організація тл і мотивація учасників Організація технологічного ланцюжка
- •Мотивація учасників тл
- •Диспетчирування діяльності тл
- •Контроль за діяльністю тл
- •Тема 5. Господарські товариства як об'єкт управління план
- •1. Суть господарських товариств
- •2. Порядок створення господарського товариства
- •3. Господарські товариства корпоративного типу
- •3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •3.2. Поняття товариства з додатковою відповідальністю
- •3.3. Поняття акціонерного товариства
- •Тема 6. Форми корпоративного капіталу план
- •1. Поняття корпоративної власності
- •Економічна роль статутного капіталу
- •Способи формування капіталу
Холдингова форма організації фпг
Більшість крупних компаній розвинених країн Європи і Північної Америки організована за ієрархічним принципом і мають холдингову форму організації. Холдингова компанія є особливим типом фінансової або фінансово-промислової компанії, що створюється для володіння контрольними пакетами акцій (контрольними паями) інших фірм з метою ділового контролю над ними і управління їх діяльністю. При обговоренні різних аспектів структури і управління БНК разом з терміном "холдингова компанія" часто використовують схожі поняття "материнська" або "головна" компанія; з погляду розподілу управлінських функцій до холдингової компанії також застосовний термін "головна організація".
Економічна роль холдингових компаній
Холдингові компанії стоять на чолі сучасних ФПГ, більшість з яких є диверсифікованими концернами, тобто об’єднання підприємств різних галузей і секторів економіки. Розгалуженість ділових зв’язків, багатогалузевий характер діяльності таких структур, підвищення самостійності господарської діяльності окремих підрозділів (особливо – на видалених географічних ринках), все це значно ускладнює механізм взаємодії і управління ФПГ. Стає очевидною необхідність фінансово-управлінського центру, об'єднуючого і координуючого зусилля всіх партнерів. Цю роль і виконує головна холдингова компанія ФПГ.
Переваги розгалужених групових структури перед одиничними підприємствами:
єдиний центр реалізує стратегічний менеджмент в рамках всієї групи;
єдина фінансова і податкова політика дозволяє маневрувати грошовими ресурсами і інвестиціями;
галузева і географічна диверсифікація активів знижує загальний ризик діяльності ФПГ;
вертикальна інтеграція і створення замкнутих технологічних ланцюжків дозволяють понизити виробничі витрати, а також надавати меншу дію на навколишнє середовище, враховуючи екологічні вимоги;
використання єдиної інфраструктури (банківської, телекомунікаційної, збутової, транспортно-логістичної) при горизонтальній інтеграції дозволяє скоротити трансакційні витрати;
існує широка можливість для ротації кадрів, їх навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації, створення стимулів професійного зростання.
Важливе значення має правильне розмежування функцій між головною холдинговою компанією ФПГ і її дочірніми фірмами.
Головна компанія групи здійснює наступні функції:
вироблення довгострокової ділової політики і економічної стратегії для всієї групи;
стратегічне управління дочірніми компаніями, включаючи єдину маркетингову, виробничу, фінансову, інвестиційну і кадрову політику;
координацію оперативної господарської діяльності дочірніх підприємств;
координацію НДДКР, виконання крупних проектів;
фінансовий і адміністративний контроль діяльності дочірніх компаній, внутрішній аудит.
Таким чином, перераховані стратегічні напрями діяльності в рамках групи відносяться до компетенції головної холдингової компанії. Оперативні ж питання бізнесу знаходяться в компетенції дочірніх фірм, що мають певну самостійність в ухваленні рішень по ним. Будучи юридичними особами, вони несуть по ухвалюваних рішеннях економічну і юридичну відповідальність у відповідності з місцевими законодавчими нормами і своїми статутними документами.
Реалізацію своїх функцій на дочірніх підприємствах головна холдингова компанія здійснює через інститут представників. Представники холдингової компанії є членами рад директорів дочірніх фірм і проводять вироблену на рівні керівництва БНК політику при ухваленні рішень із стратегічних і оперативних питань. З іншого боку, будучи менеджерами холдингової компанії, ці представники можуть входити до складу її ради директорів, а також очолювати діяльність деяких її підрозділів.
