2.4. Виробництво і його структура

Перш за все виробництво підрозділяється на індивідуальне і суспільне.

Індивідуальне виробництво представлене окремими виробниками|, або підприємствами, що виробляють окремі види про­дуктів|. Сукупність підприємств, що виробляє однорідну продук­цію|, утворює галузь, а сукупність об'єднаних у галузі індивідуальних виробництв утворює суспільне виробництво. Його ре­зультатом| є суспільний продукт як сукупність вироблених в суспільстві за певний період благ.

Виділяють сфери матеріального і нематеріального виробництва.

Під матеріальним виробництвом розуміються галузі, в яких відбувається процес створення матеріальних благ і їх доставка до споживачів.

У нього включають промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівлю, житлово-комунальне господарство, галузі науки, що забезпечують розвиток виробництва.

Під нематеріальним виробництвом розуміються галузі, в яких відбувається процес створення нематеріальних благ і їх надання споживачам.

До них відносять охорону здоров'я, культуру, освіту|, мистецтво, галузі науки, що створюють нематеріальні цін­ності|.

Специфіка економічних благ дозволяє ділити виробництво на три сектори: первинний, вторинний і третинний.

Так, сферою найбільш активної дії на природу є первинний сектор, до якого відносяться природогосподарські галузі|, зайняті залученням матеріалу природи до економіки: сільське, лісове, рибне господарства, добувна промисловість. Всі ці галузі матеріал природи перетворюють на первинний або сировинний про­дукт|, який підлягає подальшій обробці. Первинний сектор є сферою найбільш активної дії економіки як систе­ми| на природне середовище.

До вторинного сектора відносяться галузі переробної і оброблювальної промисловості, в яких сировина піддається переробці і перетворюється на готові про­дукти|, що не підлягають подальшій обробці. Тут також виявляється значна дія на природне середовище, але через напрям в неї відходів виробництва.

До третинного сектора відноситься сфера послуг як особистих, так і виробничих. Послуги виявляються завдяки використанню створенних в попередньому секторі благ виробничого призначення.

 Контрольні запитання

1. Що представляє собою економіка як господарська система?

2. Охарактеризуйте класифікацію потреб людини.

3. Що таке благо?

4. Наведіть приклади благ-субститутів.

5. Наведіть приклади компліментарних благ.

6. Чим економічні блага відрізняються від матеріальних?

7. Наведіть приклади споживчих та виробничих благ.

8. Які існують сфери виробництва?

 Теми доповідей

1. Види потреб та їх вплив на економічну діяльність.

2. Взаємодія благ та потреб як основа розвитку економіки.

3. Сектори виробництва та наслідки їх впливу на навколишнє середовище.

 Завдання для самостійного виконання

Представте що ви збираєтеся відкрити свій бізнес. Знаючи те, що рушійним стимулом розвитку економічної системи є задоволення потреб, виберіть товар, який робитиметься у вашій організації, і, використовуючи піраміду потреб А. Маслоу, опишіть на прикладі цього товару, яким чином він може задовольнити ту або іншу потребу. Чим більше потреб здатний задовольнити товар, тим більше затребуваним він буде на ринку.

Наприклад: взуття задовольняє фізіологічні потреби (захист від холоду) і потреби у безпеці (так, потреба стопи від агресивних середовищ обумовлює попит на взуття для металургів, пожежників; взуття для використання в зонах з підвищеною радіоактивною небезпекою).

Крім того, взуття може задовольнити і соціальні потреби: більшість модельного і щоденного взуття пропонуються на ринку як засіб привабливості її власника.

Реклама більшості предметів одягу, косметики, побудована таким чином, що якщо він (чи вона) одягне «це» або скористається «цим», то його (її) привабливість для представників протилежної статі виросте. І ця схема діє.

Взуття, як і інші престижні товари, може задовольнити також потребу в самовираженні. При цьому мовою наявних предметів - одяг відомої торгової марки, вишуканими коштовностями, сучасним інтер'єром житла, їх власник як би говорить: «Я задоволений життям», «Я знаю собі ціну», «Я можу собі це дозволити».

Остання, найвища потреба в самореалізації сприяє появі народження витворів мистецтва - взуття з верхом з діамантів, фруктів, дарів лісу. Поява цих витворів мистецтва аж ніяк не продиктовано чисто комерційним інтересом, є результатом самоудосконалення автора, свідоцтвом його майстерності, уміння зробити щось неможливе, що ніхто не зробив до нього.

 Рекомендована література

1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. — 3-е изд., перераб. и доп. — М: Юрайт-Издат, 2005. С. 11-19

2. Камаев В.Д. Практическое пособие к семинарским занятиям по экономической теории — М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1998 С. 5-8