- •1. Роль грошей у ринковій економіці.
- •2. Походження грошей.
- •3. Функція грошей як міри вартості і засобу платежу
- •4. Засіб обігу, нагромадження, світові гроші
- •5. Походження та види кретидтних грошей
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу
- •7. Вексель та його атрибути
- •8. Простий і переказний вексель
- •9. Індосамент і його види
- •10. Протест по векселю. Право регресу вимог
- •11. Цесія, її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем
- •13. Вексельний обіг в Укр. Казначейські і податкові векселя
- •14. Банкнота та її відмінності від векселя, казначейських білетів
- •15. Чек і особоливості його обігу. Чек в Україні
- •16. Кредитні картки
- •17. Класична кількісна теорія грошей
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії. Кембриджська версія
- •19. Кейнсіанське трактування кільк теорії. Монетаризм
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки і їх балансування
- •21. Суть закону кількості грошей. Монетизація ввп
- •22. Маса грошей. Базові гроші, грошові агрегати
- •23. Безготівковий обіг
- •24. Платіжні засоби та документооборот при безготівковому
- •25. Готівковий грошовий обіг
- •26. Фінансовий ринок
- •27. Пропозиція грошей
- •28. Грошова система
- •29. Біметалічні грош системи. Закон Грешема
- •30. Попит на гроші
- •31. Україна і її співпраця з міжнародними вал-фін організаціями
- •32. Валютне регулювання
- •33. Процент за кредит. Норма проценту
- •34. Небанківські кредитні установи (парабанки)
- •35. Нбу і комерційні банки
- •36. Грошово-кредитна політика нбу
- •37. Типи і види грошових реформ
- •38. Грошова реформа в Україні 1996
- •39. Міжнародний валютний фонд (мвф), його функції
- •40. Світовий банк (св)
- •41. Паперові гроші
- •42. Кредит державний і міжнародний
- •43. Комерційний, банківський,споживчий кредит
- •44. Банківська система України. Банківське кредитування
- •45. Європейська валютна система (євс)
- •46. Ямайська валютна угода
- •47. Кредитна сиситема
- •48. Комерційний банк, його функції
- •49. Інвестиційні компанії та фонди
- •50. Кредитні спілки
- •51. Центральний банк (цб). Нбу
- •52. Бреттон-Вудська валютна система
- •53. Конвертованість валюти
- •54. Довірчі товариства, пенсійні,страхоі компанії
- •55. Валютне регулювання
- •56. Інфляція в Україні
- •57. Небанківські кредитні установи (парабанки)
- •58.Законодавчі основи функціонування векселів
50. Кредитні спілки
Кредитні спілки — це корпоративні ощадні інститути, які утворюються групою осіб, об’єднаних загальними матеріальними інтересами.
Кредитні спілки створюються як установи, що забезпечують кредитування своїх членів-пайовиків. Капітал кредитної спілки використовується для видачі кредитів під придбання споживчих товарів або оплати послуг, які надаються членам кредитної спілки. Особливістю кредитних спілок є те, що її члени, як правило, добре знають один одного, через це отримання позики не супроводжується такою самою процедурою з’ясування платоспроможності і надійності позичальника, яка є неодмінною ознакою організації банківського кредиту. Це значно спрощує і здешевлює операції щодо оформлення кредитних відносин.
Важливою перевагою є те, що кошти останніх утворюються за рахунок пайових внесків їх членів, а це забезпечує високу ліквідність їхніх активів. Ставки відсотка за позиками, що надають кредитні спілки, значно нижчі, ніж за банківськими кредитами.
Перші кредитні спілки виникли в Німеччині. У 1849 р. німецький підприємець Ф. Райфайзе організував першу кредитну спілку, яка отримала назву «Товариство для допомоги небагатим селянам». З часом виникають нові кредитні спілки, які почали називати »райфайзенки». Вони надавали допомогу, головним чином, жителям сільської місцевості. засадах. Найголовнішими серед них були:
- Солідарна відповідальність усіх членів спілки. Відповідальність була необмеженою. Ці ознаки перетворювали кредитні спілки в організації з високим рівнем платоспроможності.
-Позики члени спілки отримували тільки на виробничі потреби, що укріплювало спілку і створювало міцну базу для повернення отриманого кредиту.
- Жредитні спілки мали локальний характер, бо створювались для мешканців села. Це зміцнювало надійність спілок, бо їх члени добре знали один одного.
- Члени правління не отримували платні, а це зменшувало витрати спілок. Правлінню відшкодовувались тільки фактичні витрати, пов’язані з їх організаційною діяльністю.
-Члени спілки не мали права вступати в інші кредитні товариства, а це означало, що майно членів спілки не могло стати заставою в інших кредитних установах. Тим самим посилювався фінансовий стан кредитної спілки.
Держава, як правило, створює всі необхідні умови для організації і функціонування кредитних спілок, оскільки в умовах ринкової економіки вона завжди зацікавлена у системі самофінансування населення. Існує також Всесвітня Рада кредитних спілок, членом якої є Національна асоціація кредитних спілок України.
Набуття Україною незалежності і поступовий перехід її економіки на ринкові рейки поставили на порядок денний питання про створення кредитних спілок. Кредитні спілки в нашій державі за своєю сутністю — це об’єднання фізичних осіб, які сплачують грошові внески, стають спільними власниками об’єднаних коштів і водночас користувачами цієї власності. Як правило, кредитні спілки є неприбутковими організаціями. Перший спеціальний нормативний акт щодо кредитних спілок з’явився у 1993 р. Це був Указ Президента України, який затверджував «Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні».
