2. Локальні, середні та великі інтегровані інформаційні системи
Локальні системи успішно справляються з вирішенням окремих задач обліку на підприємстві, але, як правило, не надають цілісної інформації для автоматизації управління. Перевагою цих систем є порівняно невисока ціна і відносна простота впровадження.
Прикладом таких систем можуть бути "Інфобухгалтер", "1С:Бухгалтерія" чи "Турбобухгалтер". Ці системи мають можливості адаптуватись до особливостей підприємства, а деякі з них, наприклад, "Турбобухгалтер" є програмами-конструкторами з широкими адаптаційними можливостями. Вони найефективніші на малих і середніх підприємствах, які не займаються виробництвом продукції.
Прикладом середніх інтегрованих систем можуть бути системи "Галактика", "Інфософт", "ABACUS Financial", "ПАРУС", "AVACO SOFT", "1С:Підприємство", "Регістри".
Щодо старих і нових інформаційних систем цього класу варто враховувати наступне міркування: системи, давно присутні на ринку вимагають сумісності з попередніми версіями продукту. В багатьох випадках така сумісність не забезпечується. Тому під час вибору системи основними критеріями будуть не лише довіра до фірми-виробника, а й відповідність її особливостям бізнесу конкретного підприємства і перспективи розвитку функціональних можливостей системи.
Великі інтегровані системи - цей функціонально найрозвинутіші, найскладніші і найдорожчі системи. В них реалізуються зазвичай західні стандарти управління рівня MRPII та ERP. Цей вид систем на нашому ринку представлений продуктами фірм SAP, ORACLE, BAAN, PeopleSoft.
До впровадження цих систем на наших підприємствах треба ставитись обережно, оскільки вони дуже дорогі, вимагають докорінної перебудови організаційної структури, системи оперативного управління виробництвом і переходу на жорсткий стандарт управління.
Стандарт управління рівня MRP (Material Requirements Planning) передбачає використання інформаційної системи планування матеріальних ресурсів. В практиці MRP - це програмний продукт, логіка роботи якого спрощено може бути наведена у вигляді схеми (рис. 1).
Рис.1. Вхідні дані та результати роботи MRP-системи
Цикл роботи системи складається з наступних основних етапів:
Система аналізує прийняту програму виробництва визначає оптимальний графік виробництва на період, який планується.
Матеріали, не включені до виробничої програми, але вказані в поточних замовленнях, включаються в планування як окремий пункт.
На основі затвердженої програми виробництва і замовлень на комплектуючі, що не входять до неї, для кожного окремого матеріалу відповідно до переліку складових кінцевого продукту обчислюється повна потреба.
На основі повної потреби, враховуючи поточний статус матеріалу, для кожного періоду часу і для кожного матеріалу розраховується чиста потреба за виразом:
ЧП = ПП - ІР - СЗ - Р, де:
ЧП - чиста потреба;
ПП - повна потреба;
ІР - інвентаризовано на руках;
СЗ - страховий запас;
Р - резервування для інших цілей.
Якщо чиста потреба в матеріалі більша нуля, то система автоматично генерує замовлення на нього.
5. Всі замовлення, створені раніше поточного періоду планування, розглядаються, і в разі необхідності в них вносяться зміни для уникнення передчасного постачання чи затримки постачання.
Подальшим розвитком цього підходу стали системи MRPII (Manufacturing Resource Planning - планування виробничих ресурсів). Система MRPII включає 16 груп функцій:
Планування продажу і виробництва.
Управління попитом.
Складання плану виробництва.
Планування матеріальних потреб.
Специфікація продуктів.
Управління складами.
Планові поставки.
Управління на рівні виробничого підрозділу.
Планування потреб у потужностях.
Контроль входу/виходу.
Матеріально-технічне постачання.
Планування розподілу ресурсів.
Планування та управління інструментальними засобами.
Управління фінансами.
Моделювання.
Оцінка результатів діяльності.
Системи MRPII не позбавлені, однак і певних недоліків, серед яких:
орієнтація системи управління лише на чинні замовлення;
слабка інтеграція з системами проектування продукції;
слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів;
недостатня насиченість системи управління функціями управління витратами;
відсутність інтеграції з процесами управління кадрами.
Необхідність усунення перелічених недоліків спонукала трансформувати системи MRPII в системи нового класу ERP (Enterprise Resource Planning - система планування ресурсів). Системи цього класу більше орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для розв’язання задач управління у великих корпораціях з територіально розпорошеними ресурсами. Сюди включається все, що необхідно для отримання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунків із замовниками. Крім цього в системах ERP реалізовані й нові підходи до застосування графіки, використання реляційних баз даних, CASE-технологій для їхнього розвитку, архітектура обчислювальних систем типу "клієнт-сервер" і реалізації їх як відкритих систем.
Системи ERP мають додатково наступні модулі:
прогнозування;
управління проектами і програмами;
введення інформації про склад продукції;
введення інформації про технологічні маршрути;
управління витратами;
управління фінансами;
управління кадрами.
Таким чином, ERP є покращеною модифікацією MRPII. Її мета - інтегрувати управління всіма ресурсами підприємства, а не лише матеріальними, як це було в MRPII.