Висновки

1. Задача зміцнення і розвитку клієнтської бази стоїть перед регіональними банками в зв'язку з могутнім конкурентним тиском з сторони філіалів іногородніх банків.

2. Існують фактори, що є вирішальними для керівників підприємств при виборі банку. У їхній основі лежать різноманітні потреби клієнтів, що відносяться до різних сегментів ринку, (великі; середні і дрібні; приватні підприємці), у послугах банку. Однак можна виділити загальні фактори, що мають важливе значення для всіх груп. Це платоспроможність, надійність банку, швидкість проведення розрахунків, кваліфікація персоналу, якість обслуговування.

3. Встановлення і розвиток співробітництва клієнтів з регіональним банком багато в чому визначаються можливістю банку запропонувати більш вигідні і привабливі умови обслуговування.

4. Комплексна задача по збереженню і залученню клієнтів полягає в тому, щоб через систему заходів підвищити якість і ефективність обслуговування за рахунок удосконалювання існуючої технології надання послуг, упровадження нових послуг і підвищення культури обслуговування. Виконання цієї задачі приводить до росту привабливості банку, збільшенню числа проведених через банк операцій, зниженню собівартості банківських послуг. В остаточному підсумку все це сприяє розвитку довгострокових відносин із клієнтами і зміцненню клієнтської бази.

5. Заходу щодо зміцнення і розширення клієнтської бази відбиваються в програмному документі (Програма по розвитку клієнтської бази). Структура Програми, зміст її розділів залежать від клієнтської політики банку, її цілей, задач, а також використовуваних чи впроваджуваних технологій обслуговування клієнтів.

6. Основні напрямки збереження і розвитку клієнтської бази повинні бути доповнені організаційними методами і формами, зокрема створенням відділу розвитку клієнтських відносин. Його ціль — підвищити ефективність роботи банку за рахунок розвитку довірчих взаємин з корпоративними клієнтами, поліпшення якості обслуговування і на цій основі збільшити обсяг продажів банківських послуг, зміцнити ресурсну базу банку, підвищити прибутковість клієнтів.

Формування й успішне функціонування банківської системи України, входження вітчизняних фінансово-кредитних інститутів у міжнародний бізнес значною мірою залежать від кваліфікації банківських працівників. Їхніх знань і досвіду. Необхідними кроками в розвитку банківської справи можуть стати маркетингові розробки щодо вдосконалення банківської системи. Ми намагалися об'єднати тра­диційні теоретичні положення банківського менеджменту, нові тенденції світових фінансових ринків, а також досвід становлен­ня банківської системи України.

Розгляд банківського маркетингу ведеться у трьох основних площинах. По-перше, на рівні банку, що аналізується як окрема установа. Аналіз тут зосереджується на внутрішній структурі бан­ку. На цьому рівні найважливіше завдання маркетингу — за­безпечення високої якості проведення банківських операцій, роз­виток банківських технологій, управління персоналом.

По-друге, успішна діяльність банку визначається не лише його внутрішніми параметрами, а й зовнішнім оточенням: теперіш­німи та потенційними клієнтами банку. Їхнім економічним стано­вищем, політикою конкурентів — інших банків та небанківських установ, законами і нормативними обмеженнями, що накладають­ся на банківську діяльність Національним банком України. Цей бік банківського маркетингу набув особливого значення для вітчизняних банків саме тоді, коли почалися ринкові реформи в Україні.

Нарешті третій зріз банківського маркетингу пов'язаний із розумінням винятково важливої ролі, яку відіграє банківська си­стема у цілісному економічному механізмі. Коли знижується ак­тивність банків у наданні кредитів або різко підвищуються став­ки кредитування, виникає загроза зниження життєвого рівня, зай­нятості населення й життєздатності бізнесу. Тому управління банком буде успішним тільки тоді, коли воно узгоджене з реальни­ми макроекономічними тенденціями як у країні, так і у світі в цілому.