Методологія збирання інформації

Формулювання завдання

Вироблення концепції збирання даних

Збирання даних

Опрацювання й аналіз отриманих даних

Подання отриманих результатів

На етапі формулювання завдання необхідно уточнити його до деталей. Для цього проводять поверхневе попереднє досліджен­ня. Іноді достатньо ознайомитися з літературою, груповою диску­сією або консультацією експертів. Так виявляються основні ас­пекти досліджуваної теми.

У ході вироблення концепції збирання даних необхідно роз­робити чіткий план подальших кроків щодо збирання інформації. Якщо на першому етапі вдалося висунути кілька гіпотез стосов­но стану ринку, то збирання інформації можна проводити з по­зиції пошуку інформації, що підтверджує гіпотезу. На цьому етапі юно може бути зведене до акумулювання вторинної інформації. Якщо на початку не вдалося висунути ніяких гіпотез, то крім збирання вторинних даних необхідно зібрати й первинну інформацію.

Збирання даних. Для збирання первинних даних можна використовувати вже відомі методи. Серед них — опитування (інтерв'ю), спостереження, експеримент і «панель». Метод «панель» означає формування групи респондентів у кількості, достатній для того, щоб вибірка була репрезентативною. Робота з групою зводиться до періодичного опитування і збирання даних. Основна перевага цього методу — одержання даних, що мають динамічний характер. Порівнюючи результати опитувань у різні моменти часу, можна виявити, які тенденції проглядаються при зміні оточення.

Для опрацювання й аналізу отриманих даних використовуються різноманітні методики статистичного, багатофакторного, якісного аналізу даних для виявлення взаємозв'язків і залежностей. Великі обсяги інформації опрацьовуються на комп'ютері.

Етап складання звіту також дуже важливий. Інформація повинна бути викладена повно, але водночас чітко й зрозуміло, із виділенням основних змістових моментів. Дуже важливо вказати, яка інформація була підставою для тих чи інших висновків. це допоможе уникнути суб'єктивності в оцінках. Сучасні комп'ютерні програми дають змогу подати результати опрацювання інформації у графічному вигляді, що підсилює наочність викладу.

Дрібні банки звичайно замовляють необхідні дослідження у спе­ціалізованих центрах або користуються готовими аналітичними звітами. Великі банки мають власні відділи маркетингових до­сліджень.

Комерційні банки пропонують безліч послуг і продуктів, роз­рахованих на різноманітні потреби різних клієнтів. Рішення про просування продуктів приймаються окремо з кожного з них. Тому при проведенні дослідження ринку слід вести його з кожного про­дукту (групи продуктів) окремо. Розглядаючи нижче ринок, ми маємо на увазі ринок одного продукту або послуги. Визначення потенціалу ринку торкається двох основних питань:

1. Що являє собою ринок на даний момент?

2. Яка характеристика цього ринку?

Зрозуміло, що банк не зможе вийти на ринок з новим продук­том (послугою) або просувати старий, якщо виявиться, що про­дукт не має попиту. Аби одержати відповідь на перше узагальне­не питання, необхідно відповісти на ряд інших: хто є потенцій­ним клієнтом банку? Які послуги їх цікавлять? Де вони схильні їх одержувати? Які тарифи і відсоткові ставки будуть для них прийнятними? До якого рівня може посилитися конкуренція? Яка ймовірність розвитку подій на ринку за тим чи іншим сценарієм?

Щоб визначити характер ринку, необхідно відповісти на такі запитання: який найширший сегмент ринку? Чим керується клієнт, приймаючи остаточне рішення про одержання банківської послуги? Які проблеми вирішують клієнти, одержавши ту чи іншу послугу? Які чинники впливають на споживчі звички клієнтів? Яка еластичність попиту?

У таблиці 1.4. показані основні види маркетингових досліджень, проведення яких передує формуванню ринкової стратегії банку,

Таблиця 1.4.