- •Предмет й завдання курсу. Місце економічної історії в системі екон. Наук
- •2) Критерії періодизації економічного курсу.
- •5) Господарство країн Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства
- •6) Господарство Стародавньої Греції
- •7) Особливості рабовласництва Стародавнього Риму
- •8) Криза та занепад рабовласницької системи виникнення протофеодальних відносин
- •15) Категорії залежного населення та форми феодального землеволодіння київської русі
- •16) Виникнення міст та їх роль в господарстві київської русі
- •17) Розвиток внутрішньої торгівлі та зовнішньоекономічних зв'язків київської русі
- •18) Передумови та хід великих географічних відкриттів
- •19) Наслідки вгв. Революція цін
- •20) Первісне нагромадження капіталу виникнення мануфактурного виробництва
- •21) Соціально економічні умови і наслідки нідерландської революції
- •23) Особливості генези індустріального суспільства у франції
- •24) Соціально економічні передумови та наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •25) Еволюція аграрних відносин в козацько гетьманську добу. Аграрна політика Хмельницького.
- •26) Мануфактурний період української промисловості
- •27) Формування та розвиток українського національного ринку
- •28) Господарство запорізької січі
- •29)Промисловий переворот та його значення для становлення індустріального суспільства
- •34) Економічні причини і наслідки громадянської війни у сша
- •35) Промисловий переворот в україні
- •36) Прогрес науки техніки технологій виробництва в останній третині 19 ст
- •37) Індустріалізація
- •38) Зміни в галузевій структурі економіки провідних країн світу монополізація економіки
- •39) Сша провідна індустріальна країна хіх- хх ст.
- •40) Індустріалізація Німеччини
- •41) Відставання Англії та франції
- •42) Світове́ господарство
- •43) Господарство україни в період капіталізму
- •45) Столипінські аграрні реформи в україні
- •46) Загальна характеристика провідних країн напередодні 1 світової війни
- •47) Версальська система та її наслідки для повоєнного розвитку воюючих країн
- •48) Плани дауеса та юнга
- •49) Світова Депресія
- •50) Новий курс Рузвельта
- •51) Осподарство україни в роки першої світової війни та повоєнний період
- •52) Економічні реформи центральної ради гетьманату та директорії
- •53) Економічні реформи більшовиків
- •54) Занепад господарства здійснення непу в україні
- •55) Антинародний курс колективізації голодомор
- •56) Перебудова господарства найважливіших країн світу напередодні 2 світової
- •57) Основні протиріччя між країнами учасницями 2 світової
- •58) Вплив 2 світової на економіку країн
- •59) План маршала
- •60) Втрати господарства україни під час другої світової війни
- •61) Становище провідних країн світу після 2 світової
- •62) Організації світу
- •63) Економічні причини створення міжнародних організацій
- •64) Економіка україни після 2 світової
- •65) Розвиток господарства країн світу після другої світової
- •66) Світове господарство в 70-ті роки
- •67) Зміцнення між інтеграційних зв'язків в повоєнний період
36) Прогрес науки техніки технологій виробництва в останній третині 19 ст
Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на основі науково-технічної революції. Відкриття в галузі математики, фізики, хімії, інших наук сприяли технічному прогресові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим винаходом останньої третини XIX ст. було створення технічної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини (В.Сіменс — Німеччина, 1867 р.), генератора електричного струму (Т.Едісон—США, 1883 р.), трансформатора для передачі електричного струму на відстань (1891), електродвигуна. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і побуту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були винайдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварювання металів (1887), електрична залізниця — трамвай (1879), електрична лампа (1886) та багато інших винаходів.
У 80-90-их роках було відкрито і вдосконалено використання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи двигунів внутрішнього згоряння — карбюраторного (Н.Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р.Дизель—Німеччина, 1893 р.).
У 80-их роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі німецькі винахідники Г.Даймлер і К.Бенц створили автомобіль, який мав видатне техніко-економічне значення.
Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хімічної промисловості.
Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, які значно підвищували продуктивність праці.
Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний верстат (США), вдосконалений токарський та інші металорізальні механізми.
Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (автоматичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробництва пляшок тощо).
Темпи технічного прогресу були вражаючими, їх результати важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість.
37) Індустріалізація
Індустріаліза́ція — історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного допромислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг. Поняття Індустріалізації використовується для позначення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалась в другій половині 18 ст. в Англії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи та Північної Америки. В Азії та Латинській Америці з середини 20-го століття.
В СРСР індустріалізація, як керована урядом зверху реформа, була оголошена і проведена в 30-х роках 20 століття і означала, на відміну від загальноприйнятого значення поняття — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років.