- •Предмет й завдання курсу. Місце економічної історії в системі екон. Наук
- •2) Критерії періодизації економічного курсу.
- •5) Господарство країн Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства
- •6) Господарство Стародавньої Греції
- •7) Особливості рабовласництва Стародавнього Риму
- •8) Криза та занепад рабовласницької системи виникнення протофеодальних відносин
- •15) Категорії залежного населення та форми феодального землеволодіння київської русі
- •16) Виникнення міст та їх роль в господарстві київської русі
- •17) Розвиток внутрішньої торгівлі та зовнішньоекономічних зв'язків київської русі
- •18) Передумови та хід великих географічних відкриттів
- •19) Наслідки вгв. Революція цін
- •20) Первісне нагромадження капіталу виникнення мануфактурного виробництва
- •21) Соціально економічні умови і наслідки нідерландської революції
- •23) Особливості генези індустріального суспільства у франції
- •24) Соціально економічні передумови та наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •25) Еволюція аграрних відносин в козацько гетьманську добу. Аграрна політика Хмельницького.
- •26) Мануфактурний період української промисловості
- •27) Формування та розвиток українського національного ринку
- •28) Господарство запорізької січі
- •29)Промисловий переворот та його значення для становлення індустріального суспільства
- •34) Економічні причини і наслідки громадянської війни у сша
- •35) Промисловий переворот в україні
- •36) Прогрес науки техніки технологій виробництва в останній третині 19 ст
- •37) Індустріалізація
- •38) Зміни в галузевій структурі економіки провідних країн світу монополізація економіки
- •39) Сша провідна індустріальна країна хіх- хх ст.
- •40) Індустріалізація Німеччини
- •41) Відставання Англії та франції
- •42) Світове́ господарство
- •43) Господарство україни в період капіталізму
- •45) Столипінські аграрні реформи в україні
- •46) Загальна характеристика провідних країн напередодні 1 світової війни
- •47) Версальська система та її наслідки для повоєнного розвитку воюючих країн
- •48) Плани дауеса та юнга
- •49) Світова Депресія
- •50) Новий курс Рузвельта
- •51) Осподарство україни в роки першої світової війни та повоєнний період
- •52) Економічні реформи центральної ради гетьманату та директорії
- •53) Економічні реформи більшовиків
- •54) Занепад господарства здійснення непу в україні
- •55) Антинародний курс колективізації голодомор
- •56) Перебудова господарства найважливіших країн світу напередодні 2 світової
- •57) Основні протиріччя між країнами учасницями 2 світової
- •58) Вплив 2 світової на економіку країн
- •59) План маршала
- •60) Втрати господарства україни під час другої світової війни
- •61) Становище провідних країн світу після 2 світової
- •62) Організації світу
- •63) Економічні причини створення міжнародних організацій
- •64) Економіка україни після 2 світової
- •65) Розвиток господарства країн світу після другої світової
- •66) Світове господарство в 70-ті роки
- •67) Зміцнення між інтеграційних зв'язків в повоєнний період
46) Загальна характеристика провідних країн напередодні 1 світової війни
. На початку XX ст. відбулося оформлення блоків країн - учасниць Першої світової війни. З одного боку це були Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, оформилися в Троїстий союз (1882), і з іншого - Англія, Франція і Росія, які створили Антанту(1904-1907). Провідну роль в австро-німецькому і романо-британському блоках грали відповідно Німеччина й Англія. Конфлікт між цими двома державами лежав в основі майбутньої світової війни. При цьому Німеччина прагнула завоювати гідне місце під сонцем, Англія захищала сформовану світову ієрархію.
Німеччина на початку століття вийшла на друге місце у світі за рівнем промислового виробництва (після США) та перше місце в Європі (у 1913 р. Німеччина виплавила 16,8 млн. т чавуну, 15,7 млн. т сталі; Англія відповідно - 10,4 млн. т і 9 млн. т (для порівняння Франція - 5,2 млн. і 4,7 млн. т відповідно , а Росія - 4,6 млн. т та 4,9 млн. т). Досить швидкими темпами розвивалися інші сфери національного господарства Німеччини, наука, освіта і т.д.
У той же час геополітичне становище Німеччини не відповідало зростаючої мощі її монополій, амбіціям міцніючого держави. Зокрема, колоніальні володіння Німеччині були дуже скромними у порівнянні з іншими індустріальними країнами. З 65 млн. кв. сукупних км колоніальних володінь Англії, Франції, Росії, Німеччини, США і Японії, в яких проживало 526 млн. тубільців, на долю Німеччини до початку Першої світової війни доводилося 2,9 млн. кв. км (або 3,5%) з населенням в 12,3 млн. осіб (або 2,3%). При цьому слід враховувати, що населення самої Німеччини було найбільш численним з усіх країн Західної Європи.
Вже на початку XX ст. посилюється експансія Німеччини на Близькому Сході у звязку з будівництвом Багдадської залізниці; в Китаї - у звязку з анексією порту Цзяочжоу (1897) і встановленням її протекторату над Шаньдунської півостровом. Німеччина також встановлює над Самоа протекторат, Каролінським та Маріанські острови у Тихому океані, набуває колонії Того й Камерун у Східній Африці. Це поступово загострювало англо-німецькі, германо-французькі та германо-російські протиріччя. Крім того германо-французькі відносини були проблемою Ельзасу ускладнені, Лотарингії і Рура; германо-російські втручанням Німеччини в Балканський питання, її підтримкою там політики Австро-Угорщини та Туреччини. Загострилися і німецько-американські торговельні відносини в галузі експорту продукції машинобудування в Латинській Америці, Південно-Східної Азії та Близького Сходу (на початку століття Німеччина експортувала 29,1% світового експорту машин, у той час як частка США становила 26,8%. Передвісниками Першої світової війни стали кризи марокканські (1905, 1911), Російсько-японська війна (1904-1905), захоплення Італією Тріполітанії Кіренаїки і, Італо-турецька війна (1911-1912), Балканські війни (1912-1913 і 1913).
Напередодні Першої світової війни різко посилилася пропаганда мілітаризму та шовінізму практично в усіх країнах. Вона лягала на вздобренную грунт. Розвинені індустріальні держави, котрі досягли відчутного переваги в економічному розвитку в порівнянні з іншими народами, почали відчувати і свою расову, національну перевагу, ідеї якого вже з середини XIX ст. культивувалися окремими політиками, а до початку XX ст. стають істотним компонентом офіційної державної ідеології. Так, створений в 1891 р. Пангерманської союз відкрито проголосив головним ворогом що увійшли до нього народів Англії, закликавши до захоплення приналежних їй територій, а також Росії, Франції, Бельгії, Голландії. Ідеологічним підставою цього стала концепція про перевагу німецькій нації. В Італії велася пропаганда розширення панування в Середземному море; в Туреччині культивувалися ідеї пантюркізму з вказівкою на головного ворога - Росію і панславізм. На другому полюсі - в Англії процвітала проповідь колоніалізму, у Франції - армійського культу, у Росії - доктрина захисту всіх словян і панславізму під егідою імперії.