22. Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.

Місцеві вибори в Україні — спосіб формування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні та органів влади Автономної Республіки Крим (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів).

Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:

1. половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;

2. половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.

Організація і проведення місцевих виборів здійснюються публічно і відкрито.

23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

Законодавством України за порушення виборчого Закону встановлена кримінальна відповідальність статті 157, 158, 158-1, 159, 159-1 Кримінального кодексу України, адміністративна (212-7, 212-8, 212-9, 212-10, 212-11, 212-12, 212-13, 212-14, 212-15, 212-16, 212-17, 212-18, 212-19, 212-20 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Певну відповідальність передбачає і Закон України «Про інформацію» статті 47, 48, 49, окрім того передбачена дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність.

Статтею 157 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за :

перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права бути обраним, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії при виконанні ними своїх повноважень.

Кримінально-карне перешкоджання у здійсненні виборчого процесу поєднується з підкупом, обманом, примушуванням.

Правопорушення, передбачені ст. 157 КК України, вважається закінченим з моменту вчинення перешкоджання, незалежно від бажаного наслідку, а саме - перешкодити вільному здійсненню виборчого права.

У частині 4 статті 157 КК України передбачена кримінальна відповідальність за втручання у здійснення виборчою комісією її повноважень, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища.

Спеціальним суб'єктом зазначеного злочину є член виборчої комісії, та інша службова особа, яка використовує своє службове становище.

Значним правопорушенням є і фальсифікація виборчих документів та фальсифікація підсумків голосування. Фальсифікація виборчої документації, а також фальсифікація підсумків голосування призводить до спотворення вільного волевиявлення громадян України і унеможливлює реалізацію громадянами конституційного права на участь у виборах.

Зі змісту статті 158 КК України випливає, що кримінальна відповідальність встановлена не тільки за фальсифікацію, а й за зловживання, вчинені під час голосування, які не пов'язані із фальсифікацією (викрадення бюлетенів, незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем, надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу).

Відповідно до ч. 5 ст. 158 КК України передбачена відповідальність і за незаконні дії, тобто викрадення, приховування, незаконне знищення і псування.

Предметом даного злочину є: виборчий бюлетень; виборчий протокол; скринька з бюлетенями.

При кваліфікації окремих діянь, які спрямовані на перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача, роботі виборчої комісії, також передбачена адміністративна відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених в:

1 ст. 212-8 (порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців);

ст. 212-12 (порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії);

ст. 212-19 (відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків, або його безпідставне звільнення з роботи) Кодексу України про адміністративні правопорушення.