91. Апарат вру.

Апарат Верховної Ради України — внутрішній допоміжний орган Верховної Ради України, який складається з посадових, службових осіб та технічного персоналу і здійснює функції організаційного, правового, інформаційного, соціально-побутового, аналітичного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності парламенту, його структурних підрозділів і народних депутатів. Співробітники парламентського апарату самі ніяких державно-владних рішень від імені парламенту чи його структурних підрозділів не приймають, а лише забезпечують розробку проектів таких рішень, їх підготовку і виконання.

Апарат Верховної Ради України не має статусу самостійного органу державної влади, а є лише необхідною допоміжною структурою, яка забезпечує функціонування парламенту як єдиного органу законодавчої влади. Саме таке призначення парламентського апарату закріплене Регламентом Верховної Ради України.

Головні завдання апарату — забезпечити організаційне, правове, документальне, інформаційне і матеріально-технічне обслуговування діяльності Верховної Ради, її комітетів, народних депутатів, депутат¬ських груп (фракцій), науковий і юридичний аналіз актів, обслуговуван¬ня пленарних засідань. Від досвіду і професіоналізму апарату суттєво залежить дієвість законодавчого органу, якість і ґрунтовність парла¬ментських актів.

Секретаріат — включає секретаріати керівництва і органів парла¬менту, а саме: а) Голови Верховної Ради України; б) Першого заступни¬ка Голови Верховної Ради України; в) заступника Голови Верховної Ради України; г) комітетів; ґ) депутатських груп і фракцій.

Головні управління: а) науково-експертне; б) юридичне; в) доку¬ментального забезпечення; г) організаційне.

Управління: а) інформаційне; б) комп'ютеризованих систем; в) у зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самовряду¬вання; г) забезпечення міжпарламентських зв'язків; ґ) кадрів; д) управ¬ління справами.

Відділи і сектори: а) зв'язків з органами правосуддя; б) контролю; в) з питань звернень громадян; г) перший; ґ) мобілізаційної роботи.

92.Парламентскіе процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.

Законодавча процедура - передбачений порядок здійснення законодавчої функції і реалізації законодавчих повноважень. Основними видами законодавчого процесу є конституційний процес і звичайний законодавчий процес. Конституційний процес являє собою порядок внесення змін до Конституції. Звичайний законодавчий процес-порядок прийняття, зміни, скасування законів або призупинення їх дії.

Законодавча процедура складається з ряду стадій. Це прояв законодавчої ініціативи, обговорення законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення.

Установча процедура - охоплює собою процедури надання згоди та призначення Президентом Прем'єр-міністра, прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів, призначення суддів Конституційного Суду; обрання суддів безстроково; надання згоди на призначення Президентом на посаду Генерального прокурора, висловлення недовіри Генеральному прокуророві; призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, призначення на посади та звільнення з посад голови та членів Рахункової палати, Голови Національного банку та членів Ради Національного банку; призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії, надання згоди при призначенні на посади та звільнення з посад Президентом України голови Антимонопольного комітету, голови Фонду державного майна, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

парламентського контролю.

Парламентський контроль - здійснюється для забезпечення конституційних прав, свобод і обов'язків громадян України, додержанням законів та інших актів, за виконанням загальнодержавних програм і бюджету, діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає чи затверджує. Вона розглядає питання про дотримання Конституції і законів України з власної ініціативи або за поданням комітетів та тимчасових комісій Верховної Ради, народних депутатів України. Парламент розглядає програму діяльності Кабінету Міністрів на період його і своїх повноважень.