- •Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет та система.
- •Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права.
- •Поняття та характеристика кримінально-виконавчих правовідносин.
- •Кримінально-виконавче законодавство України: поняття та система.
- •Основні принципи кримінально-виконавчого законодавства за Кримінально-виконавчим кодексом України.
- •Поняття кримінально-виконавчої політики та її місце у політиці держави.
- •Суб’єкти формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, їх завдання та функції, нормативні засади функціонування. Сучасні тенденції вітчизняної пенітенціарної політики.
- •Загальна характеристика міжнародних стандартів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими.
- •Характеристика Мінімальних стандартних правил оон поводження з ув’язненими та Європейських в’язничних правил.
- •Заснування та розвиток перших пенітенціарних систем світу.
- •Пенсильванська (філадельфійська) та Обернська пенітенціарні системи.
- •Прогресивна (ірландська та англійська) системи виконання покарань.
- •Система органів та установ виконання покарань в Україні, їх відомча належність.
- •Правовий статус Державної пенітенціарної служби України, її завдання та функції.
- •Моделі державного управління пенітенціарними системами: світова та європейська практика.
- •Кримінально-виконавча інспекція: завдання та функції.
- •Виправні колонії як суб’єкти виконання покарань та їх види.
- •Виховні колонії та їх місце у системі установ виконання покарань.
- •Виправні центри як установи виконання покарань.
- •Арештні доми як установи виконання покарання у виді арешту.
- •Військові частини, гауптвахти та дисциплінарний батальйон як суб’єкти виконання окремих покарань щодо військовослужбовців.
- •Правовий статус персоналу органів та установ виконання кримінальних покарань.
- •Основи правового статусу засуджених.
- •Основні права засуджених.
- •Основні обов’язки засуджених.
- •Право засуджених на особисту безпеку.
- •Прокурорський нагляд і відомчий контроль за виконанням кримінальних покарань.
- •Участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених.
- •Спостережні комісії у системі громадського контролю за дотриманням прав засуджених.
- •Ізоляція як сутнісна основа окремих видів покарань.
- •Поняття та загальна характеристика покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •Класифікація покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •Вимоги міжнародних документів щодо застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та проблеми імплементації їх положень у кримінально-виконавче законодавство України.
- •Організаційно-правові засади виконання покарання у виді штрафу.
- •Порядок та умови виконання покарання у виді конфіскації майна.
- •Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Загальні положення виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Порядок та умови виконання покарання у виді громадських робіт.
- •Загальні засади виконання покарання у виді виправних робіт.
- •Функції кримінально-виконавчої інспекції у процесі виконання окремих покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
- •Функції органів внутрішніх справ під час виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
- •Особливості призначення та виконання покарань відносно військовослужбовців.
- •Службові обмеження для військовослужбовців: порядок та умови виконання та відбування.
- •Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Виконання покарання у виді арешту.
- •Правовий статус засуджених до арешту.
- •Загальна засади виконання та відбування покарання у виді обмеження волі.
- •Особливості призначення
- •Не застосовується (ч. 3 ст. 61 кк України)
- •Правовий статус засуджених до обмеження волі.
- •Поняття та сутність інституту пробації. Перспективи розвитку пробації в Україні.
- •Загальні засади призначення і виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
- •Соціальні та психологічні проблеми покарання у вигляді позбавлення волі.
- •Основи правового статусу осіб, засуджених до позбавлення волі.
- •Класифікація засуджених до позбавлення волі: поняття, види та значення.
- •Критерії класифікації засуджених до позбавлення волі.
- •Вимоги щодо роздільного та ізольованого тримання засуджених в установах виконання покарань.
- •Діяльність Регіональних та Апеляційної комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.
- •Підстави та порядок залишення засуджених до позбавлення волі у слідчих ізоляторах.
- •Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній.
- •Структурні дільниці виправних і виховних колоній.
- •Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду, як втілення прогресивної системи виконання покарань.
- •Особливості режиму у колоніях різних типів.
- •Система нагляду та охорони як засіб забезпечення режиму.
- •Оперативно-розшукова діяльність як засіб забезпечення режиму.
- •Підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї до засуджених до позбавлення волі.
- •Режим особливих умов у колоніях.
- •Розпорядок дня як елемент виправного впливу на засуджених до позбавлення волі.
- •Основні права, обов’язки і обмеження засуджених до позбавлення волі.
- •Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з родичами та іншими особами.
- •Правове регулювання короткочасних виїздів за межі виправних і виховних колоній.
- •Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі.
- •Виправлення та ресоціалізація засуджених: поняття та зміст.
- •Праця засуджених до позбавлення волі та її соціальні аспекти.
- •Порядок залучення засуджених до позбавлення волі до праці, її форми, принципи та оплата.
- •Поняття, зміст, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.
- •Особливості організації загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі.
- •Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі у системі заходів виховного впливу.
- •Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі: види та порядок застосування.
- •Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.
- •Злісний порушник установленого поряду відбування покарання у виді позбавлення волі.
- •Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі: підстави та порядок реалізації.
- •Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.
- •Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми. Соціально-виховна робота з неповнолітніми засудженими у виховних колоніях.
- •Особенности воспитательной с несовершеннолетними в воспитательных колониях. Ст. 143
- •Статья 143. Особенности отбывания наказания в воспитательных колониях
- •Особливості виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Порядок и условия исполнения наказаний в виде пожизненного лишения свободы
- •Правовий статус осіб, засуджених до покарання у виді довічного позбавлення волі.
- •Правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання.
- •Поняття, сутність та порядок застосування амністії в Україні.
- •Поняття та порядок застосування помилування.
- •Дострокове звільнення від відбування покарання: види та порядок здійснення.
- •Поняття та сутність постпенітенціарного впливу на засуджених.
- •Механізм соціальної адаптації осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
- •Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: поняття, сутність та соціальне обґрунтування.
- •Категорії осіб, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд.
- •Порядок встановлення, продовження та припинення адміністративного нагляду.
Система органів та установ виконання покарань в Україні, їх відомча належність.
+ див. питання 17.
Стаття 11. Види органів і установ виконання покарань
1. Органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція.
2. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії), слідчі ізолятори у випадках, передбачених цим Кодексом.
3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).
4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки.
5. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
6. У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.
У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися сектори середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.
7. У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.
8. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії, слідчі ізолятори організовуються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
Правовий статус Державної пенітенціарної служби України, її завдання та функції.
Положення про Державну пенітенціарну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 225.
Державна пенітенціарна служба України (ДПтС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
Основними завданнями ДПтС є:
1) реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
2) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
3) забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;
4) контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних