Порядок та умови виконання покарання у виді конфіскації майна.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатиому вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КВК України. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
За змістом ч. 1 ст. 59 конфіскація як законна форма позбавлення права власності є повною або частковою. У вироку суду має бути чітко визначено ту частину майна, яка конфіскується, або перелічено всі предмети, що конфіскуються (наприклад, підприємство, що є власністю винного, його будинок, дача, автомобіль, гараж, телевізор). Заміна майна, що конфіскується, на еквівалентну грошову суму не допускається.
Особливістю конфіскації майна є те, що вона: 1) може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених в санкціях норм Особливої частини КК; 2) встановлена за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнано будь-який із злочинів, визначених у ч. 4 або 5 ст. 12, якщо його вчинено із корисливих мотивів.
Для забезпечення конфіскації майна і цивільного позову у порядку, визначеного кримінально-процесуальним законодавством, накладається арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, на яких законом покладено матеріальну відповідальність за його дії, а також вилучається майно, на яке накладено арешт.
У ч. З ст. 59 вказано, що Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України. Такий Перелік є додатком до цього КК. Конфіскація, таким чином, не має абсолютного характеру, оскільки мінімум майна (предмети першої потреби), необхідного засудженому та особам, які перебувають на його утриманні, не підлягає конфіскації.
Засуджений може бути звільнений від конфіскації майна за амністією (ст. 86), а також за умови звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ч. 1 ст. 79), та умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст. 81), якщо до дня набрання чинності закону про амністію або на день звільнення від покарання не був виконаний вирок суду в частині конфіскації майна.
Конфіскація як вид покарання не застосовується до неповнолітніх (ст. 98). Конфіскацію як вид додаткового покарання слід відрізняти від примусового безоплатного вилучення, яке не є видом покарання. Воно передбачено кримінально-процесуальним законодавством і полягає в примусовому безоплатному вилученні в дохід держави знарядь злочину, що належать обвинуваченому, а також грошей, цінностей, інших речей, нажитих злочинним шляхом (наприклад, ст. 176,177, 201,204,208,209,240,246,248, 249,305 КК України).
