- •Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет та система.
- •Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права.
- •Поняття та характеристика кримінально-виконавчих правовідносин.
- •Кримінально-виконавче законодавство України: поняття та система.
- •Основні принципи кримінально-виконавчого законодавства за Кримінально-виконавчим кодексом України.
- •Поняття кримінально-виконавчої політики та її місце у політиці держави.
- •Суб’єкти формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, їх завдання та функції, нормативні засади функціонування. Сучасні тенденції вітчизняної пенітенціарної політики.
- •Загальна характеристика міжнародних стандартів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими.
- •Характеристика Мінімальних стандартних правил оон поводження з ув’язненими та Європейських в’язничних правил.
- •Заснування та розвиток перших пенітенціарних систем світу.
- •Пенсильванська (філадельфійська) та Обернська пенітенціарні системи.
- •Прогресивна (ірландська та англійська) системи виконання покарань.
- •Система органів та установ виконання покарань в Україні, їх відомча належність.
- •Правовий статус Державної пенітенціарної служби України, її завдання та функції.
- •Моделі державного управління пенітенціарними системами: світова та європейська практика.
- •Кримінально-виконавча інспекція: завдання та функції.
- •Виправні колонії як суб’єкти виконання покарань та їх види.
- •Виховні колонії та їх місце у системі установ виконання покарань.
- •Виправні центри як установи виконання покарань.
- •Арештні доми як установи виконання покарання у виді арешту.
- •Військові частини, гауптвахти та дисциплінарний батальйон як суб’єкти виконання окремих покарань щодо військовослужбовців.
- •Правовий статус персоналу органів та установ виконання кримінальних покарань.
- •Основи правового статусу засуджених.
- •Основні права засуджених.
- •Основні обов’язки засуджених.
- •Право засуджених на особисту безпеку.
- •Прокурорський нагляд і відомчий контроль за виконанням кримінальних покарань.
- •Участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених.
- •Спостережні комісії у системі громадського контролю за дотриманням прав засуджених.
- •Ізоляція як сутнісна основа окремих видів покарань.
- •Поняття та загальна характеристика покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •Класифікація покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •Вимоги міжнародних документів щодо застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та проблеми імплементації їх положень у кримінально-виконавче законодавство України.
- •Організаційно-правові засади виконання покарання у виді штрафу.
- •Порядок та умови виконання покарання у виді конфіскації майна.
- •Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Загальні положення виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Порядок та умови виконання покарання у виді громадських робіт.
- •Загальні засади виконання покарання у виді виправних робіт.
- •Функції кримінально-виконавчої інспекції у процесі виконання окремих покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
- •Функції органів внутрішніх справ під час виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
- •Особливості призначення та виконання покарань відносно військовослужбовців.
- •Службові обмеження для військовослужбовців: порядок та умови виконання та відбування.
- •Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Виконання покарання у виді арешту.
- •Правовий статус засуджених до арешту.
- •Загальна засади виконання та відбування покарання у виді обмеження волі.
- •Особливості призначення
- •Не застосовується (ч. 3 ст. 61 кк України)
- •Правовий статус засуджених до обмеження волі.
- •Поняття та сутність інституту пробації. Перспективи розвитку пробації в Україні.
- •Загальні засади призначення і виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
- •Соціальні та психологічні проблеми покарання у вигляді позбавлення волі.
- •Основи правового статусу осіб, засуджених до позбавлення волі.
- •Класифікація засуджених до позбавлення волі: поняття, види та значення.
- •Критерії класифікації засуджених до позбавлення волі.
- •Вимоги щодо роздільного та ізольованого тримання засуджених в установах виконання покарань.
- •Діяльність Регіональних та Апеляційної комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.
- •Підстави та порядок залишення засуджених до позбавлення волі у слідчих ізоляторах.
- •Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній.
- •Структурні дільниці виправних і виховних колоній.
- •Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду, як втілення прогресивної системи виконання покарань.
- •Особливості режиму у колоніях різних типів.
- •Система нагляду та охорони як засіб забезпечення режиму.
- •Оперативно-розшукова діяльність як засіб забезпечення режиму.
- •Підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї до засуджених до позбавлення волі.
- •Режим особливих умов у колоніях.
- •Розпорядок дня як елемент виправного впливу на засуджених до позбавлення волі.
- •Основні права, обов’язки і обмеження засуджених до позбавлення волі.
- •Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з родичами та іншими особами.
- •Правове регулювання короткочасних виїздів за межі виправних і виховних колоній.
- •Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі.
- •Виправлення та ресоціалізація засуджених: поняття та зміст.
- •Праця засуджених до позбавлення волі та її соціальні аспекти.
- •Порядок залучення засуджених до позбавлення волі до праці, її форми, принципи та оплата.
- •Поняття, зміст, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.
- •Особливості організації загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі.
- •Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі у системі заходів виховного впливу.
- •Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі: види та порядок застосування.
- •Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.
- •Злісний порушник установленого поряду відбування покарання у виді позбавлення волі.
- •Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі: підстави та порядок реалізації.
- •Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.
- •Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми. Соціально-виховна робота з неповнолітніми засудженими у виховних колоніях.
- •Особенности воспитательной с несовершеннолетними в воспитательных колониях. Ст. 143
- •Статья 143. Особенности отбывания наказания в воспитательных колониях
- •Особливості виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Порядок и условия исполнения наказаний в виде пожизненного лишения свободы
- •Правовий статус осіб, засуджених до покарання у виді довічного позбавлення волі.
- •Правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання.
- •Поняття, сутність та порядок застосування амністії в Україні.
- •Поняття та порядок застосування помилування.
- •Дострокове звільнення від відбування покарання: види та порядок здійснення.
- •Поняття та сутність постпенітенціарного впливу на засуджених.
- •Механізм соціальної адаптації осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
- •Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: поняття, сутність та соціальне обґрунтування.
- •Категорії осіб, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд.
- •Порядок встановлення, продовження та припинення адміністративного нагляду.
Структурні дільниці виправних і виховних колоній.
Колонії поділяються на 2 зони:
- промислова
- житлову
Відповідно до ст. 94 КВК у виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.
У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації.
У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.
Вказані дільниці ізолюються одна від одної.
У дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються всі новоприбулі до колонії засуджені.
У дільниці ресоціалізації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з інших дільниць у порядку, встановленому цим Кодексом.
У дільниці посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільниць у порядку, встановленому цим Кодексом.
У виправних колоніях для тримання засуджених жінок дільниця посиленого контролю не створюється.
У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців.
У дільниці соціальної реабілітації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду, як втілення прогресивної системи виконання покарань.
Регламентується ст. 101 КВК, «Інструкцією про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі» затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2012 № 222/5.
Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється Апеляційною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу ДПтС України та спостережною комісією, а переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - за рішенням педагогічної ради і поданням адміністрації виховної колонії, погодженим із службою у справах неповнолітніх.
За результатами розгляду Апеляційною комісією ДПтС України територіальному органу управління видається відповідний дозвіл на переведення в межах регіону чи персональний наряд на переведення.
Засуджені, які стають на шлях виправлення, за рішенням Апеляційної комісії можуть бути переведені:
з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої частини призначеного судом строку покарання;
із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання;
з колонії мінімального і середнього рівнів безпеки до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання в порядку, передбаченому статтею 101 та частиною третьою статті 138 Кримінально-виконавчого кодексу України, - після фактичного відбуття:
1) не менше однієї четвертої частини строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості;
2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше була звільнена умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, за рішенням Апеляційної комісії можуть бути переведені:
з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання;
з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії або сектору максимального рівня безпеки на строк до трьох років.
Про прийняття Апеляційною комісією рішення щодо переведення засудженому оголошується під підпис на витязі з протоколу її засідання, що долучається до матеріалів його особової справи.
За персональними нарядами ДПтС України на переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються:
засуджені, які стають на шлях виправлення, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні колоній або секторів визначеного рівня безпеки, та переведені з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки;
засуджені, які за злісне порушення режиму відбування покарання переведені з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії або сектору максимального рівня безпеки;
засуджені, які відповідно до частини другої статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України переведені з однієї виправної чи виховної колонії до іншої.
На переведення інших осіб, засуджених до позбавлення волі, переведених до виправних колоній іншого рівня безпеки або з виховних колоній до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, Апеляційною комісією ДПтС України надається персональний наряд.
Запити на персональні наряди щодо переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, підписуються головою Регіональної комісії або його заступником і надсилаються безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України.
Персональні наряди на запити щодо переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом п`яти робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.
Забороняється переміщення засуджених, які прибули до установ виконання покарань за персональними нарядами, до інших установ без погодження із ДПтС України.
Поняття режиму у колоніях та засоби його забезпечення.
Відповідно до ст. 102 КВК режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Режим у ВК – це встановлена правовими нормами і релізована адміністрацією УВП система правил поведінки засудженого, що виражається у їх ізоляції, диференціації умов утримання, правообмежень із забезпечення розпорядку дня та застосування заходів виправного впливу, з метою ресоціалізації і виправлення засуджених, а також виключення можливості вчинення ними нових злочинів та інших антигромадських вчинків.
Основні засоби забезпечення режиму:
1) система охорони – спрямована на забезпечення ізоляції та підтримання правопорядку у середовищі засудженого. Включає сили (караул, вартові) та засоби (інженерно-технічні, засоби зв’язку, спеціальні засоби та озброєння).
2) система нагляду – контролюється виконання засудженими правил і обов’язків.
3) система оперативно-розшукових режимно-оперативних заходів – здійснюються адміністрацією УВП для попередження вчиненню злочинів, виявлення обставин, які сприяють вчиненню злочину, а також порушення режиму.
Оперативно-розшукова діяльність в колоніях проводится з метою:
забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб;
попередження і виявлення злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання;
вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень;
надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність або кримінальне провадження, допомоги в розкритті, припиненні та попередженні злочинів.
До основних функцій режиму необхідно віднести:
1) виправна (усунення суспільної небезпечності особи шляхом активного примусового впливу на свідомість засудженого, внесення коректив у його соціально–психологічні властивості, нейтралізація негативних, криміногенних настанов, змушення додержуватися закону);
2) виховна (застосування до осіб, які відбувають покарання, заходів виправного впливу, що не мають ознак кари, а саме: суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив);
3) спеціального та загального попередження (застосовується для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Караючи засудженого, режим одночасно виконує функції виховання, спеціальної (спрямованої на засуджених) і загальної (спрямованої на правослухняних осіб);
4) каральна (здійснюється через сам факт позбавлення волі й реалізується через створення різних умов тримання залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи і поведінки засудженого під час відбування покарання).