- •Тема 8: Майнове страхування
- •1. Основні умови страхування майна юридичних осіб
- •2. Порядок укладання договорів, визначення розміру збитку і страхового відшкодування
- •3. Особливості та необхідність страхування сільськогосподарських підприємств. Обов’язкове страхування тварин
- •Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень та інше добровільне сільськогосподарське страхування
- •5. Страхування майна громадян
- •6. Страхування технічних ризиків
- •Тема 9: Страхування відповідальності
- •Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного автомобільного транспорту
- •2. Міжнародна система „ Зелена картка „
- •3. Страхування відповідальності власників інших засобів транспорту
- •4. Страхування відповідальності за неповернення кредитів. Страхування депозитів
- •5. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції
- •6. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •Тема:10Перестрахування і співстрахування
- •Необхідність і сутність перестрахування
- •Ковер-нота № 750
- •2. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків нерезидентів
- •3. Пропорційне перестрахування
- •4. Непропорційне перестрахування
- •Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •Склад доходів страхової компанії
- •Витрати страховика, їх структура і склад
- •3. Прибуток страховика
- •Це на Самостійне вивчення студентам.
- •4. Оподаткування страхових компаній
- •Тема12.Фінансова надійність страхових компаній
- •Поняття та значення фінансової надійності страховика
- •2. Формування збалансованого страхового портфеля
- •3. Страхові резерви та порядок їх формування
- •4. Платоспроможність страховика та умови її забезпечення
- •Рівня співвідношення доходів і витрат страхової компанії;
- •Маржі прибутку страхової компанії;
- •Рівня прибутковості витрат страхової компанії.
3. Пропорційне перестрахування
Існує безліч різних за формою перестраховувальних договорів. Немає стандартного, спільного для всіх страхових компаній договору. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі у договорі, ставками премії. Проте всі договори можна поділити на дві основні групи, що різняться системою розподілу ризиків між перестрахувальником і перестраховиком. До них належать пропорційна і непропорційна форми проведення перестраховувальних операцій (рис. 17.3).
Пропорційна форма перестрахування передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.
У пропорційному перестрахуванні розрізняють квотний договір перестрахування,договір ексцедента суми і квотно-ексцедентний договір. Крім того, використовуються різні системи чи модифікації цих форм.
Рис. 17.3. Основні форми перестрахувального захисту
Згідно з квотним договором перестрахування перестрахувальник зобов’язується передавати перестраховикові частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик зобов’язується приймати її. Частка участі в перестрахуванні може бути встановлена у відсотках від страхової суми або в абсолютному вираженні. Перестраховик має право встановлювати ліміти відповідальності за договором.
Наприклад, перестрахувальник має договір з квотою 80 %. Ліміт відповідальності перестраховика згідно з договором встановлено в 300 тис. грн. Якщо перестраховується ризик в 100 тис. грн., власне утримання становить 20 тис. грн., частка перестраховика — 80 тис. грн. Ризик в 400 тис. грн. розподіляється так: цедент — 80 тис. грн., перестраховик — 320 тис. грн.. Але ліміт перестраховика за договором дорівнює 300 тис. грн., які він і приймає (20 тис. грн. лишилося за межами квотного договору).
Розподіл ризиків і премій згідно з квотним договором схематично ілюструє рис.4.
Рис. 17.4. Розподіл ризиків і премій за квотним договором
Збитки у квотних договорах також розподіляються пропорційно до участі сторін у ньому. Якщо збиток за ризиком І становить 100 %, зрозуміло, що цедент заплатить 20 тис. грн., а перестраховик — 80 тис. грн. Збиток за ризиком ІІ дорівнює 50 %. Тоді участь сторін у збитку така: цедент — 40 тис. грн.; перестраховик — 160 тис. грн.
Розподіл збитків згідно з квотним договором унаочнює рис.5.
Рис.5. Розподіл збитків за квотним договором
Квотний перестрахувальний договір має переваги, які більше стосуються компанії-цедента:
• на власному утриманні страховика лишається така частина відповідальності, яка відповідає його фінансовим можливостям;
• квотний договір не потребує великих витрат з його обслуговування;
• при автоматичності передання ризиків страховик звільняється від зобов’язань передавати інформацію з прийнятих ризиків, що дає певну свободу цеденту (у регулюванні збитків, поновленні або анулюванні полісів);
Ця форма перестрахування використовується тоді, коли компанія починає вести страхову діяльність в новому для неї виді страхування, за яким не існує чітких статистичних даних; коли компанії потрібна фінансова підтримка з огляду на збільшення обсягів бізнесу (формування резервів, участь у витратах на ведення справи і т. ін.); коли необхідно спростити адміністративні витрати в тих видах страхування, де існує великий обсяг відповідальності і відносно стабільні страхові суми.
Квотне перестрахування широко використовується в страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також в страхуванні автокаско. Часто цей вид договору застосовують у пропорційних ретроцесіях.
Основним недоліком квотного перестрахування є те, що за договором передаються всі ризики — великі і малі. Коли б цедент мав змогу утримувати на своїй відповідальності малі ризики, у нього була б можливість залишати за собою і страхову премію. Також наявність у квотних договорах лімітів відповідальності перестраховика в деяких випадках змушує здійснювати додаткове перестрахування на факультативній основі.
Коли йдеться про квотний договір, страховик не має захисту від ефекту кумуляції ризиків, пов’язаного з одним і тим самим страховим випадком. Тому квотні договори нерідко доповнюються ексцедентними з метою досягти спільної вигоди цедента і перестраховика або лише для захисту цедента.
Ексцедентне перестрахування — складніший вид пропорційного перестрахування. Такий вид перестрахування використовується в тих випадках, коли застраховані ризики істотно відрізняються за страховими сумами. За договором ексцедента суми перестраховик отримує визначну частку в усіх договорах, що перевищує власне утримання цедента.
Ексцедент за договором — це величина, кратна власному утриманню цедента. Сума ексцедента виражається в кілька разів збільшеному розмірі власного утримання. Власне утримання на певному рівні в ексцедентному перестрахуванні називають лінією (часткою).
Місткість ексцедентного договору складається із суми власного утримання цедента і покриття перестраховика.
Наприклад, якщо розмір власного утримання страхової компанії дорівнює 20 тис. грн.. (1 лінія), сума ексцедента (покриття перестраховика) — 100 тис. грн.. (5 ліній), тоді місткість ексцедентного договору — 120 тис. грн.
Для покриття всього ризику буває недостатньо одного ексцедентного договору, тому крім договору першого ексцедента укладаються договори другого, третього і наступних ексцедентів.
Наприклад, страховик приймає на страхування об’єкт зі страховою сумою в 200 тис. грн. Власне утримання страховика за цією групою ризиків становить 10 тис. грн. Страховик має перший ексцедентний договір суми на 10 ліній і другийдоговір на 5 ліній. Частину ризику, що перевищує межі договору 1 і 2 ексцедентів перестраховано факультативно на квотній основі. Отже, розподіл відповідальності між сторонами договору ексцедента суми такий:
Страховик (цедент) 10 тис. грн. (5 % від страхової суми об’єкта (200 тис. грн.));
1-й ексцедентний договір (10 ліній) 100 тис. грн. (50 %);
2-й ексцедентний договір (5 ліній) 50 тис. грн. (25 %);
Подальше факультативне передання на квотній основі 40 тис. грн. (20 %);
200 тис. грн. 100 %
Внаслідок настання страхового випадку об’єкт пошкоджено на 70 %. Сума збитку становить 140 тис. грн. Оскільки даний договір є пропорційним, розподіл збитків між цедентом і перестраховиками відбувається пропорційно до їх участі в договорі ексцедента суми, а саме:
Страховик (цедент) 7 тис. грн. (5 % від суми збитку);
1-й ексцедентний договір 70 тис. грн. (50 %);
2-й ексцедентний договір 35 тис. грн. (25 %);
Факультативний договір 28 тис. грн. (20 %);
140 тис. грн.
До переваг ексцедентного перестрахування можна віднести:
• можливість компанії-цедента встановлювати ліміт власного утримання з урахуванням свого фінансового становища;
• цедент при старанному визначенні суми власного утримання залежно від характеристик застрахованих об’єктів може досягти не тільки обмеження своєї відповідальності, а й якісної зміни страхового портфеля.
Недолік цього виду договору полягає в необхідності обробки кожного ризику — його вивчення, визначення відповідної частки в ексцедентному договорі, групування ризиків тощо. Тому витрати з обслуговування ексцедентних договорів значно вищі, ніж з обслуговування квотних договорів. До недоліків ексцедентного перестрахування, що стосуються переважно перестраховиків, можна віднести потенційно існуючу можливість передавання їм більш небезпечних ризиків при диференційованому власному утриманні. Як правило, у квотних та ексцедентних договорах передбачається тантьєма.
Ексцедентне перестрахування найчастіше застосовується у страхуванні від вогню, нещасних випадків, а також у страхуванні життя.
Іноді квотний договір та договір ексцедента суми використовуються комбіновано. Квотно-ексцедентний договір передбачає встановлення ексцедента залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад рівень утримання використовується ексцедент — ліміт відповідальності перестраховиків, що фіксується в абсолютному вираженні.
Квотно-ексцедентний договір використовують у тому разі, коли компанія розширює свій бізнес у новому для неї виді страхування, тобто цедент може точно обчислити ефект збільшення квотного утримання.
Зауважимо, що всім договорам пропорційного перестрахування притаманна характерна особливість: збитки та премії за оригінальними полісами розподіляються між цедентом і перестраховиком у відповідній пропорції і прив’язані до страхової суми.
