Тема12.Фінансова надійність страхових компаній
Поняття та значення фінансової надійності страховика
Формування збалансованого страхового портфеля
Страхові резерви та порядок їх формування
Платоспроможність страховика та умови її забезпечення
Мета заняття: розкрити суть та особливості забезпечення фінансової надійності страховика.
Рекомендована література: 1, 8,12,13,14,15,16,17,18,40,41
Поняття та значення фінансової надійності страховика
Зацікавленість людей у страховому захисті — це основа існування страхових компаній, які пропонують різноманітні види страхових послуг і виступають на ринку їх продавцями, маючи на меті одержання прибутку. Якщо немає зацікавленості з боку страхувальників у придбанні страхових послуг, страховик не в змозі існувати. Адже тільки за умови реалізації свого специфічного товару компанія створює страхові резерви, здійснює інвестування, накопичує доходи. Таким чином, страхувальникові у відносинах із страховиком належить вирішальна роль.
Особливістю діяльності страховика є забезпечення страхового захисту за умови акумулювання коштів у вигляді надходжень страхових премій до страхових резервів. Страхові резерви є коштами страхувальників, які тимчасово перебувають у розпорядженні страховика. Використання коштів страхових резервів має цільове призначення. Страховик у змозі їх використовувати тільки у разі настання страхового випадку за укладеними ним договорами страхування. Інакше кажучи, особливість організації діяльності страховика визначається своєрідністю страхового процесу, на вході і на виході якого знаходяться гроші, які лише тимчасово затримуються у страховика.
Фінансова надійність страховика — це спроможність страховика виконати страхові зобов’язання, прийняті за договорами страхування та перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників. Тому стійка фінансова надійність страхових операцій дає змогу страховикові виконати усі зобов’язання за будь-яких несприятливих обставин.
Статутний фонд — головний елемент функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності незалежно від форми власності. Він є сумою вкладів засновників для забезпечення життєдіяльності компанії. Порядок формування статутного фонду регулюється чинним законодавством та статутними документами.
При оцінці фінансової надійності страховика постає потреба застосовувати кілька критеріїв:
1) достатній обсяг власних коштів страховика;
2) врівноважена тарифна політика;
3) збалансований страховий портфель;
4) надійні програми перестраховування;
5) адекватні методи формування страхових резервів;
6) оптимальна програма розміщення страхових резервів;
7) здійсненням фінансового моніторингу.
Розглянемо основні складові фінансової надійності.
1.Достатній обсяг власних коштів – це такий обсяг власних коштів страховика, що забезпечує стабільну діяльність страховика при звичайних або несприятливих умовах. До власних коштів відносяться кошти страховика, що не пов’язані зі страховими зобов’язаннями - статутний фонд та інші запасні нестрахові фонди, що формуються за рахунок прибутку. Для забезпечення фінансової надійності власні кошти використовуються в роках з підвищеною збитковістю, наприклад, при настанні катастрофічних збитків. По розміру власних коштів національне та міжнародне законодавство регулює допустимий рівень платоспроможності страховика, а розмір статутного фонду використовується для оцінки необхідності застосування перестрахування. Для початку і під час здійснення страхової діяльності розмір статутного фонду не може буди нижче певної межі.
2.Врівноважена тарифна політика базується на особливостях встановлення страховиком ціни на страхові послуги. З одного боку, страховик розраховує нетто-тариф на базі статистичних даних збитків за певний період і має проблему з розробкою прогнозу збільшення чи зменшення збитковості по видам страхування. З другого боку, практична діяльність на страховому ринку та дії конкурентів можуть негативно впливати на ціну страхової послуги (на брутто-ставку) конкретного страховика шляхом її зниження до рівня, меншого розміру нетто-ставки. В цьому випадку надійність страховика знижується і може бути стабілізована за рахунок збалансованого формування портфелю страховика.
3. Збалансованим страховим портфелем вважається такий набір договорів по різним видам страхування, який приносить страховику прибуток в прогнозований період. Збалансованість досягається однорідністю і диверсифікованістю обсягу взятих зобов’язань по договором страхування. Одним із засобів досягнення однорідності є обмеження обсягу власного утримання за рахунок використання перестрахування.
4. Надійні програми перестрахування забезпечують реалізацію принципу розподілу у просторі і часі завданої шкоди між декількома страховиками. Законодавством встановлена певна межа власного утримання ризику (див. Розділ 10 “Перестрахування та співстрахування”). При перевищенні цієї межі страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування з перестраховиками. Звичайно, надійність перестраховика є важливим фактором для страховика, оскільки саме він відповідає по страховим зобов’язанням перед страхувальником. Нові вимоги до надійності страховиків та перестраховиків-нерезидентів встановлені чинним законодавством в Постанові КабінетуМіністрів України №1640 від 15 жовтня 2003р.
5. Адекватні методи формування страхових резервів необхідні в зв’язку з різноманітністю видів страхування, що здійснюються страховиком. Кожний вид або група страхових послуг по певному виду страхування має специфічні об’єкти, ризики та їх прояв в часі і просторі. Це вимагає вибір для конкретного виду страхування відповідного методу формування страхових резервів.
6. Оптимальна програма розміщення страхових резервів повинна забезпечити виконання зобов’язань перед страхувальниками та отримання прибутку страховиком. Страхові резерви фактично не є власністю страховика, оскільки вони призначені для майбутніх страхових виплат. Ця норма вимагає більш прискіпливого управління страховими резервами, що проявляється в таких принципах їх розміщення як безпечність, прибутковість, ліквідність і диверсифікація.
7. Здійснення фінансового моніторингу – це здійснення заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Вказані заходи зменшують ризик формування страхового фонду коштами, що будуть вилучені в зв’язку з їх незаконним походженням. Перелік заходів регламентується чинним законодавством, але передбачається активна участь в моніторингу страховика.
