- •Тема 8: Майнове страхування
- •1. Основні умови страхування майна юридичних осіб
- •2. Порядок укладання договорів, визначення розміру збитку і страхового відшкодування
- •3. Особливості та необхідність страхування сільськогосподарських підприємств. Обов’язкове страхування тварин
- •Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень та інше добровільне сільськогосподарське страхування
- •5. Страхування майна громадян
- •6. Страхування технічних ризиків
- •Тема 9: Страхування відповідальності
- •Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного автомобільного транспорту
- •2. Міжнародна система „ Зелена картка „
- •3. Страхування відповідальності власників інших засобів транспорту
- •4. Страхування відповідальності за неповернення кредитів. Страхування депозитів
- •5. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції
- •6. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •Тема:10Перестрахування і співстрахування
- •Необхідність і сутність перестрахування
- •Ковер-нота № 750
- •2. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків нерезидентів
- •3. Пропорційне перестрахування
- •4. Непропорційне перестрахування
- •Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •Склад доходів страхової компанії
- •Витрати страховика, їх структура і склад
- •3. Прибуток страховика
- •Це на Самостійне вивчення студентам.
- •4. Оподаткування страхових компаній
- •Тема12.Фінансова надійність страхових компаній
- •Поняття та значення фінансової надійності страховика
- •2. Формування збалансованого страхового портфеля
- •3. Страхові резерви та порядок їх формування
- •4. Платоспроможність страховика та умови її забезпечення
- •Рівня співвідношення доходів і витрат страхової компанії;
- •Маржі прибутку страхової компанії;
- •Рівня прибутковості витрат страхової компанії.
2. Формування збалансованого страхового портфеля
Особливість діяльності страховика визначає своєрідність страхового процесу, на вході і на виході якого перебувають гроші, які лише тимчасово затримуються у страховика і які сплачуються страхувальником наперед. Зазначена особливість (тобто «плата наперед») потребує певних гарантій щодо здатності страховика відповідати за свої зобов'язання перед страхувальниками.
Однією із гарантій є фінансова надійність страховика, яка пов'язана з його тарифною, фінансовою, інвестиційною і перестрахувальною політикою.
Основна складова зовнішніх зобов'язань - страхові зобов'язання, які забезпечуються за рахунок двох основних джерел - страхових резервів,які мають бути адекватними взятим зобов'язанням, і власних вільних коштів.Досвід закордонних страховиків показує, що страховика можна вважати платоспроможним у тому випадку, коли власні кошти перевищують зовнішні зобов'язання. До власних коштівстраховика належать: статутний капітал, вільні резерви, які формуються за рахунок прибутку, резерви, які не пов'язані із зобов'язаннями, а також нерозподілений прибуток. Власні кошти страховика утворюють запас (маржу) платоспроможності.
Значний вплив на фінансову надійність має правильний розрахунок тарифних ставок та збалансованість страхового портфеля, яківідображають реальну ціну ризику з урахуванням збитковості страхової суми на підставі сформованого страхового портфеля та статистичних даних про настання страхових подій за декілька років. Страховий портфельхарактеризується:
характером прийнятих на страхування ризиків та очікуваною ймовірністю їх настання;
розміром, сукупної страхової суми;
кількістю укладених договорів страхування;
кількістю діючих страхових договорів;
числом застрахованих об'єктів;
строком дії договорів;
розміром страхових сум.
З метою забезпечення платоспроможності страхова компанія повинна прагнути: до створення стабільного страхового портфеля шляхом укладання якомога більшої кількості договорів з найбільшою відповідальністю за кожним ризиком.
Достатність страхових резервівураховує: вид страхування, термін дії договору, рівномірність розподілу ризику.
Розміщення страхових резервівта тимчасово вільних коштів враховує характер розподілу ризику, термін страхування, обсяг акумульованих коштів, необхідність у інвестиційному доході.
Перестрахуваннявраховує вартість об'єкту страхування, незбалансованість страхового портфеля, коливання результатів діяльності страховика з метою передачі частки ризику партнеру та власного утримання зобов'язань. Розмір власного утримання має бути залежним від галузі страхування, характеру ризику, імовірності та можливого максимального розміру збитку, ступеня схильності до ризику, розміру власних коштів а також від періоду та території покриття ризику.
Додержання страховиком перелічених чинників, котрі мають вплив на його фінансову надійність, є певною гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо забезпечення страхового захисту.
Додатковими чинниками, які гарантують фінансову стійкість страховиків і захищають інтереси страхувальників виступають:
страхові пули- об'єднують фінансові можливості щодо прийняття ризиків на страхування багатьох страховиків - членів пулу;
спеціальні гарантійні фонди - створюються вольовим рішенням органів державного управління з метою забезпечення безумовності страхових виплат постраждалим.
Мета їх функціонування - підвищити надійність страхового ринку.
Законом України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. (ст. 32) передбачено, що з метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань страховики можуть на підставі договору створити Фонд страхових гарантій, який є юридичною особою. Державна реєстрація Фонду здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Джерелами утворення Фонду страхових гарантій є добровільні відрахування від страхових платежів, а також доходи від розміщення цих коштів. Розмір відрахувань до Фонду і порядок використання коштів цього фонду встановлюються страховиками, які беруть у ньому участь. Кабінет Міністрів України може приймати рішення про створення фондів страхових гарантій за напрямами страхування.